ПОЛИЦЕЙСКИЙ САФРОНЮК ПАВЕЛ ВИТАЛЬЕВИЧ «ПЛЕВАЛ» НА ПРАВА ВОДИТЕЛЯ (ВИДЕО, ФОТО)

Уже в который раз убеждаемся, что малограмотность полицейских приводит к узурпации прав человека. Нарушая статью 5 высшего юридического закона, должностное лицо должно подвергаться к юридической ответственности по статьям Уголовного Кодекса Украины, 364, 365, а зачастую и 367. Однако случаев привлечения к уголовной ответственности не наблюдается. Руководство тщательно покрывает своих подчиненных, что также квалифицируется теми же статьями УК Украины.

Водитель сообщил об остановке его транспортного средства полицией в районе улиц Косвенная и Разумовская. Его обвинили в том, что государственный номер не виден с 20 метров, не работает задний стоп сигнал. На требование предъявить документы, указанные в п. 2.1 ПДД, водитель по наставлению ДК Одесса попросил ожидать приезда правозащитников. Полицейский Сафронюк Павел Витальевич стал запугивать его тем, что правозащитник может ехать, ждать его никто не будет, а в случае неповиновения его доставят в отделение полиции, где составят протокол по статье 185 КУоАП.

Полуграмотный Сафронюк П. В. на столько вошел в образ полицейского, что перестал чувствовать под ногами землю.

ОО «Дорожный контроль. Одесса» разработал доверенность на представление интересов при рассмотрении административных дел на месте событий.

 ОБРАЗЕЦ:                                                                          ДОВІРЕНІСТЬ №____

м. Одеса                                                                                                       складено «__»___________201__г.

Я, ___________________________________________, ______________19___ року народження, паспорт серії _____________________, виданий_____________________ року, _______________________________________

__________, ідентифікаційний номер ______________________, мешкаю за адресою: м.____________________ _______________________________, або інший документ____________________________________________ ________________________ уповноважую представників ГО «Дорожній контроль. Одеса», засновника та голову Булгару Олексія Борисовича, паспорт серії _______________, виданий _______ 19____ року, ________________ ___________________________, який мешкає за адресою: _______________________________________________ ________________; журналіста газети «Любимый город. Одесса» Жарікова Олексія Володимировича, паспорт серії __________, виданий _________ 19___ року, _________________________________________, який мешкає за адресою: м. Одеса, ___________________________, представляти і захищати мої інтереси в усіх судових органах, апеляційних інстанціях з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правами повного або часткового відмовлення від позовних вимог, зміни підстав та предмету позову, оскарження рішення суду, а також здійснювати представництво та захист моїх інтересів в усіх судах України.

Для чого надаю право подавати та підписувати від мого імені різні заяви, в тому числі позовні заяви, запити в усі необхідні установи та організації, отримувати довідки, документи, відомості, знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, одержувати копії ухвал, постанов і інших документів, що є у справі, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати рішення, вироки та ухвали суду, а також виконувати всі дії, пов’язані з виконанням цієї довіреності. Представляти і захищати мої інтереси в усіх правоохоронних органах, виконавчої влади, надавати правову допомогу засобом консультацій та особисто від мого імені.

Довіреність видана терміном на три роки та дійсна до __________________________________________________

 _________________________________ року.

Додатки:

Копія свідоцтва про реєстрацію ГО «Дорожній контроль. Одеса»;

Копія свідоцтва про реєстрацію ЗМІ «Дорожный контроль. Одесса»;

Копія свідоцтва про реєстрацію ЗМІ «Любимый город. Одесса».

«___»_____________201_р.                                                                                          ____________________________

Ця довіреність складена між повіреним та довірителем на підставі Конституції України, Конституційних Рішень України, Цивільного Кодексу України.

Конституція України, Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина 
Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції 
України (справа про право на правову допомогу) Справа N 1-23/2009 N 23-рп/2009 м. Київ 
30 вересня 2009 року 

…………

«У контексті частини першої цієї статті "кожен має  право  на  правову допомогу" поняття "кожен" охоплює 
всіх без винятку  осіб -  громадян  України,   іноземців   та   осіб   без громадянства,  які  перебувають  на 
території України». 

…………

«Зокрема,  в  абзаці  п'ятому  пункту  5  мотивувальної частини  цього  Рішення (v013p710-00 ) зазначено,  
що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис  "кожен  є  
вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції  України) за  своїм змістом   є   
загальним   і   стосується  не  лише  підозрюваного, обвинуваченого чи  підсудного,  а  й  інших  фізичних  
осіб,  яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів,  
що виникають з  цивільних,  трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин". 

………….

«3.2. Правова  допомога є багатоаспектною,  різною за змістом, обсягом та формами  і  може  включати  
консультації,  роз'яснення, складення позовів і звернень,  довідок,  заяв,  скарг,  здійснення представництва, 
зокрема в судах та інших державних органах, захист від  обвинувачення  тощо.  Вибір  форми  та суб'єкта 
надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. 

…………

Право   на   правову   допомогу  -  це  гарантована  державою можливість кожної особи отримати таку 
допомогу в обсязі та формах, визначених  нею, незалежно  від  характеру  правовідносин особи з іншими 
суб'єктами права». 

«Згідно з  Конституцією  України  особа не несе відповідальності за відмову давати показання  або  пояснення  
щодо себе,  членів  сім'ї  чи близьких родичів,  коло яких визначається законом (частина перша статті 63).  
Конституційний Суд  України  відзначає,  що кожній особі,  зокрема свідку під час допиту в органах дізнання 
чи досудового  слідства  та  особам  при наданні пояснень у державних органах, має бути забезпечена реальна 
можливість отримувати правову допомогу для захисту  від  можливого порушення права не давати показань 
або пояснень щодо себе,  членів сім'ї  чи  близьких  родичів,  які  можуть  бути   використані   у процесі для 
доведення обвинувачення зазначених осіб. Такий висновок підтверджує і практика Європейського  суду  з  
прав людини».

«Системний аналіз    статті     59     Конституції     України ,  Закону  України "Про адвокатуру" дає підстави 
для висновку,  що положення частини

другої  цієї  статті "для ...  надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних 
органах в  Україні  діє  адвокатура"  є  однією  з конституційних гарантій, яка надає свідку під час допиту 
в органах дізнання,  досудового слідства чи особі у  разі  дачі  пояснень  в державних   органах   право  
вільно  отримувати  правову  допомогу адвоката.  У  такий  спосіб  держава  бере   на   себе   обов'язок 
забезпечувати  можливість надання кваліфікованої правової допомоги особам у  правовідносинах  з  
державними  органами.  Зазначене  не виключає  і  права  на  отримання  особою такої допомоги від інших 
суб'єктів,  якщо  законами  України  щодо  цього  не   встановлено обмежень». 

Конституційний Суд України в и р і ш и в: 

1. Положення частини першої  статті  59  Конституції  України "кожен  має  право  на  правову  допомогу"  
треба розуміти  як  гарантовану  державою  можливість  будь-якій   особі незалежно  від  характеру  її 
правовідносин з державними органами, органами   місцевого   самоврядування,   об'єднаннями    громадян, 
юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних 
питань в обсязі і формах,  як вона того потребує.

2. Положення  частини  другої  статті  59 Конституції України "для ...  надання правової допомоги  при  
вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура" в аспекті конституційного 
звернення треба розуміти так,  що  особа під  час  допиту  її  як  свідка  в  органах дізнання,  досудового 
слідства чи дачі пояснень  у  правовідносинах  з  цими  та  іншими державними  органами  має право на 
правову (юридичну) допомогу від обраної за власним  бажанням  особи  в  статусі  адвоката,  що  не виключає 
можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено 
обмежень. 

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина 
Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, 
статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про 
адміністративні правопорушення(справа про право вільного вибору захисника) Справа N 1-17/2000 
N 13-рп/2000 м. Київ, 16 листопада 2000 року     

…………. 

«3. Визнати такими,  що не відповідають Конституції України (є неконституційними):

……… 

-  положення  частини  першої  статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
за яким обмежується  право  на  вільний  вибір особою, яка притягається до адміністративної  відповідальності,  
як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на  
надання  правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

4. Положення частини першої статті 268 Кодексу України  про адміністративні правопорушення, визнані 
неконституційними,  втрачають  чинність  з  дня  ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення». 

Цивільний Кодекс України, Стаття 1000. Договір доручення

1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Стаття 1003. Зміст доручення

1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Стаття 1004. Виконання доручення

1. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Стаття 244. Представництво за довіреністю

1. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

2. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

«___»______________201_г.                                                                   ____________________________________

После вступления в силу Закона Украины «О национальной полиции» никто и не задумался, что КУоАП изменений не получил, а следовательно и ЗУ «О национальной полиции» не может подразумевать санкций административного взыскания. Чтобы не позволял Закон Украины «О национальной полиции» полицейскому, Кодекс Украины об административных правонарушениях это есть регламент рассмотрения административных производств, а он полностью противоречит регламенту полицейских. Следовательно, полицейский, используя свое внутреннее убеждение, нарушает законодательство Украины, вынося постановление без ознакомления с материалами дела, отклоняя ходатайства, не давая возможность гражданину пользоваться конституционными правами.

Сафронюк П. В. не дав ознакомиться с постановлением, боясь повторить свой «пиар» в глазах зрителей интернета, скоропостижно сбежал вместе с постановлением. Сафронюк нарушил права человека. ДК Одесса заявляет, что будет всячески пресекать такие правонарушения со стороны полицейских законным путем. Мы обратимся в управление полиции в г. Одесса с заявлением, в прокуратуру Одесской области и попросим провести тщательную проверку по данному факту с выяснением соответствия с занимаемой должностью такого полицейского.

Сафронюк Павел Витальевич под пристальным контролем журналистов Дорожного контроля. Одесса. Обо всех его поступках и проступках мы будем оповещать читателя.

Будьте взаимно вежливыми с работниками полиции, помните – они работают для нас.