ДОРОЖНЫЙ КОНТРОЛЬ. ОДЕССА СУДИТСЯ С ПОЛИЦИЕЙ (ВИДЕО, ДОКУМЕНТ, ФОТО)

суббота, 30 января, 2016 (Весь день)

Как говорится, все новое, это хорошо забытое старое.

Дорожный контроль. Одесса, вслед за Дорожным контролем из г. Киев начал функционировать осенью 2009 года. Тогда работники милиции удивленные дерзостью и непослушанием некоторых граждан, которые не согласны были с нарушением своих прав, также как и сейчас, превышая полномочия, прибегали к крайним мерам, т. е. физическому воздействию. Видео камера в руках активистов не давала милиционеру спокойно, без нервов, общаться.

В отношении активистов фабриковали административные протоколы.  Зачастую это была статья КУоАПа №185. Привлекали также за хулиганские действия, это ст. 173 КУоАП. Отбирали силой видео камеры, удаляли видеозапись, били, издевались, при этом злорадствуя.

После появления непонятной для граждан полиции, уже через три месяца стало понятно, что перемен не произошло. Важных перемен не произошло. Поменяли только название. Только ведь название не соблюдает прав граждан.

Полиция Одессы настолько привлекла свое внимание журналистов Дорожного контроля. Одесса, что за столь короткий период времени создано большое количество видео материала и статей. Написано не только на страницах нашего сайта, но и других СМИ.

Очередной вызывающий случай произошел с водителем под Новый 2016 год, точнее 30 декабря 2015. Передвигаясь по ул. Вильямса от ул. Королева в направлении Люстдорфской дороги. Ближайший поворот от ул. Королева на лево стал предметом остановки его транспортного средства патрульными полицейскими. Так как время было вечернее, 21:10, водитель  ВАЗ 2109 уверенно повернул и пересек пунктирную разметку. Это зафиксировали журналисты ДК Одесса в ту злополучную ночь, правда, после всех событий, которые произошли с водителем девятки.

Остановка транспортного средства осуществлялась проблесковыми маяками красного и синего цвета. После остановки инспектор полиции подошел к водителю и попросил документы. О том, что инспектор обязан представиться и на требование водителя предъявить служебное удостоверение, он вероятнее всего забыл. Закон Украины «О национальной полиции»,

Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського:

«3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук».

Через 10 минут общения, водителя уложили в землю лицом и надели наручники. Но предшествовало это отказ предъявить доказательства, как обычно полицейские отвечали, что не обязаны ничего доказывать. На ответ водителя, что там, где он поворачивал, нет двойной сплошной, ему отвечали, это вы будете рассказывать в суде. И тому подобные речи сыпались из «квалифицированных» уст полицейских. Подготовка полицейских очень слаба.

Не пытаясь найти компромисс, полицейский Данила Виталий Николаевич, инспектор патрульной полиции в г. Одессе, 2-й роты, 4-го батальона, рядовой милиции, удостоверение ОД № 003111, грубо достал из автомобиля ВАЗ 2109 водителя и вместе с инспектором патрульной полиции в г. Одессе, 2-й роты, 4-го батальона, рядовой (капрал) милиции, удостоверение ОД №003113, Бричка Валентин Васильевич, стали избивать его палками резиновыми по ногам. После всего, оставили его лежать на земле закованного в наручники, голым пузом в мороз - 12 градусов. Отдышавшись, подняли его и грубо закинули в патрульный автомобиль. Доставили в Таировское отделение полиции, где не торопились снять наручники. Прибыла командир, Шубина Инесса Александровна, инспектор патрульной полиции в г. Одессе, 2-й роты, 4-го батальона, рядовой (лейтенант) милиции, которая со слов полицейских, без доказательств, составила административный протокол по ст. 185 КУоАП.

Рассмотрение административного протокола было назначено уже на 2016 год. 15.01.2016 состоялось последнее, третье заседание, которое расставило все на свои места. Суд признал не квалифицированность патрульной полиции и после оглашения постановления направил протокол назад в управление патрульной полиции для устранения всех недостатков. А недостатков много. Даже число составления протокола было указано 30.11.2015, когда события происходили в декабре. Также, инспектор Шубина И. А. указала в протоколе, что водитель неоднократно не исполнял законные требования полицейского, однако какие именно, не указала.

ТАК ВЫГЛЯДИТ РАЗМЕТКА СОСТОЯНИЕМ НА 11.01.2016. ЯВНОЕ НАРУШЕНИЕ ГОСТ

ПИСЬМЕННЫЕ ПОЯСНЕНИЯ К АДМИНИСТРАТИВНОМУ ПРОТОКОЛУ ПРИ РАССМОТРЕНИИ В СУДЕ:

                                                          До Київського районного суду м. Одеси

                                                          Судді: Галій С. П.

                                                          По справі: № 520/6/16-п

 

                                                          Прокопчук Максима Олександровича

                                                          65000, м. Одеса, вул.

 

                                                          Представників за довіреністю:

                                                          Булгару Олексія Борисовича

                                                          Канікаєва Юрія Олеговича

                                                          65000, м. Одеса, вул.

                                                          Тел. 097-586-63-64; 063-777-22-91

 

                                                  ПИСЬМОВІ ПОЯСНЕННЯ

КУпАП,  Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.

Стаття 7. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

До відома Прокопчук Максима Олександровича не доведено який адміністративне правопорушення (проступок) визнаний протиправним він здійснил, яка дія чи бездіяльність чи посягання на громадський порядок, власність, права свобод і громадян він порушив чи здійснив.

Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Інспекторам патрульної поліції неодноразово пропонувалось пред’явити докази правопорушення, також, неодноразово надавалась можливість ознайомитись з посвідченням водія та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.  А після виявлення обставин, за відсутністю доказів та малозначністю вчиненого правопорушення, провести профілактичну бесіду та усно зауважити про неприпустимість в подальшому такого вчинку. 

Стаття 23. Мета адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 24. Види адміністративних стягнень

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

2-1) штрафні бали;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

5-1) громадські роботи;

6) виправні роботи;

7) адміністративний арешт;

8) арешт з утриманням на гауптвахті.

Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.

Стаття 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця:

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення
Провадження в справі про  адміністративне  правопорушення  не може бути  розпочато,  а  розпочате  
підлягає  закриттю  за  таких обставин:
1)   відсутність    події    і    складу    адміністративного правопорушення;

Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення

Завданнями провадження  в   справах    про    адміністративні правопорушення  є:  своєчасне,  всебічне,

повне   і    об'єктивне з'ясування  обставин  кожної  справи,  вирішення  її   в    точній відповідності   з   законом,   забезпечення   виконання  винесеної постанови,  а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних   правопорушень,   запобігання   правопорушенням, виховання   громадян   у   дусі   додержання   законів,  зміцнення законності.

Стаття 251. Докази
Доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  
у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність 
адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  
значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про 
адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної  
відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями технічних  
приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,  відеозапису,  у  тому числі тими, що 
використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками,  а  також  
працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-   і   кінозйомки,   відеозапису,   у  тому  числі  тими,  
що використовуються  особою,  яка  притягається  до  адміністративної відповідальності, або свідками, 
а також працюючими в автоматичному режимі,  які  використовуються  при  нагляді за виконанням правил, 
норм  і  стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,  протоколом про вилучення 
речей і документів, а також іншими документами.
Доказами в даній справі є лише адміністративний протокол, який зазначає, що свідків, потерпілих 
та інших будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган 
встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, немає. Відсутні показання 
експертів, технічні засоби, якими здійснювалась відео фіксація подій самими інспекторами поліції 
надано до суду відмонтироване та не повне.
Стаття 252. Оцінка доказів
Орган (посадова особа)  оцінює  докази  за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на 
всебічному, повному і об'єктивному дослідженні  всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись законом 
і правосвідомістю.
Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення
Про  вчинення  адміністративного  правопорушення  складається протокол уповноваженими на те посадовою 
особою або представником   громадської   організації  чи  органу  громадської самодіяльності. 

Протокол  про  адміністративне  правопорушення,  у  разі його оформлення,  складається  у  двох  
екземплярах,  один  з  яких під розписку  вручається  особі,  яка притягається до адміністративної 

відповідальності. 

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Стаття 255. Особи,  які  мають право складати протоколи  про адміністративні правопорушення
У справах     про    адміністративні    правопорушення,    що розглядаються органами,  зазначеними в 
статтях  218  -  221  цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
1) уповноважені на те посадові особи: 
органів  внутрішніх  справ  (Національної  поліції)  (частина перша  статті  44,  статті 44-1, 46-1, 46-2, 
51, 51-2, 92, частина перша  статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121,  частини  
третя  і  четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5,  частини  друга  і  третя  статті 123, стаття 124, 
частина четверта  статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття   135-1,   стаття  136  
(про  порушення  на  автомобільному транспорті),  стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 
151,  152,  154,  155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11,  164-15,  164-16,  165-1,  165-2, 
166-14 - 166-18, 172-4 - 172-9,  173  -  173-2,  174,  стаття  175-1 (за винятком порушень, вчинених  у 
 місцях,  заборонених  рішенням відповідної сільської, селищної,  міської  ради),  статті  176, 177, 
178 - 181-1, 181-3 - 185-2,  185-4  -  185-9,  186,  186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47,  189  -  196,  
статті  204-1,  206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20);
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення  зазначаються: дата і місце його складення, посада, 
прізвище, ім'я,  по  батькові особи,  яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до 
адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час  вчинення і суть адміністративного 
правопорушення; нормативний акт,  який  передбачає  відповідальність  за  дане правопорушення; 
прізвища,  адреси  свідків  і  потерпілих,  якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до 
адміністративної відповідальності; інші відомості,  необхідні  для  вирішення справи. Якщо 
правопорушенням заподіяно   матеріальну   шкоду,   про  це  також  зазначається  в протоколі.
Протокол  підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається  до  адміністративної 
відповідальності; при наявності свідків  і  потерпілих  протокол  може бути підписано також і цими особами. 
У  разі  відмови  особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, 
в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається  до  адміністративної відповідальності,  має  право  
подати  пояснення і зауваження щодо змісту  протоколу,  які  додаються  до протоколу, а також викласти 
мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні  протоколу   особі,   яка   притягається  до адміністративної  відповідальності, роз'яснюються  
його  права  і обов'язки,  передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 259. Доставлення порушника 
З    метою    складення    протоколу    про   адміністративне правопорушення  в разі неможливості 
скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника 
може  бути  доставлено  в  поліцію, при  вчиненні  порушень    правил    користування    засобами 
транспорту, правил щодо охорони порядку  і  безпеки  руху,  правил спрямованих на забезпечення схоронності  
вантажів  на  транспорті, правил  пожежної  безпеки, санітарних норм на транспорті порушника може  
бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують 
особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.
При собі у Прокопчук М. О. було посвідчення водія та паспорт, про що є підтвердження у відео фіксації.
Стаття 261. Адміністративне затримання
Про адміністративне затримання складається протокол, в  якому зазначаються: дата і місце його складення; 
посада, прізвище,  ім'я та по батькові особи, яка склала  протокол;  відомості  про  особу затриманого;  час  і 
 мотиви  затримання.  Протокол   підписується посадовою  особою,  яка  його  склала,  і  затриманим.   У  разі 
відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому  робиться запис про це.
Про  місце   перебування   особи,   затриманої   за  вчинення адміністративного  правопорушення,   негайно   
повідомляються   її родичі,  а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або 
уповноважений ним орган.
Стаття 263. Строки адміністративного затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. 
Прокопчук Максим Олександрович знаходячись у приміщенні райвідділку у наручниках неодноразово 
просив інспектора поліції надати можливість подзвонити, на що він має право. Отримуючи відмову, 
йому нагадували, що мають право тримати його в наручниках дві години. Користаючись своїм 
становищем, інспектор поліції знущався над затриманим та порушував законодавство України. 
Затримання, без складання протоколу, тривало більш ніж три години, про що є підтвердження у 
Таіровському ВП у книзі реєстрації доставлених та запрошених.
Стаття 272. Свідок
Як свідок у справі про  адміністративне  правопорушення  може бути  викликана  кожна  особа,  про  яку  є  
дані,  що  їй  відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. 

На виклик  органу  (посадової  особи),  у  провадженні  якого перебуває справа, свідок зобов'язаний 
з'явитися в зазначений  час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому  по  справі  і відповісти 
на поставлені запитання.
Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи  про адміністративне правопорушення вирішує
такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та  інші  матеріали  справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь  у  розгляді  справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи  підлягають  задоволенню   клопотання    особи,    яка притягається до адміністративної відповідальності, 
потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення
Розгляд  справи   розпочинається    з    оголошення    складу колегіального  органу  або  представлення
посадової  особи,   яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні  колегіального  органу  або  посадова особа,  що  розглядає  справу,  оголошує,
яка  справа    підлягає розгляду, хто притягається до  адміністративної  відповідальності, роз'яснює особам, 
які беруть участь у розгляді справи, їх права  і обов'язки. Після цього оголошується протокол  про 
адміністративне правопорушення. На  засіданні  заслуховуються  особи,  які  беруть участь у  розгляді справи,  
досліджуються  докази  і  вирішуються клопотання.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення 

Орган  (посадова   особа)    при    розгляді    справи    про адміністративне правопорушення  зобов'язаний  
з'ясувати:  чи  було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає 
вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що  пом'якшують  і   обтяжують відповідальність,  
чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на 
розгляд громадської організації, трудового  колективу,  а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення 
для правильного вирішення справи.
Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення 
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу
3) про закриття справи.
Постанова  про  закриття  справи  виноситься  при  оголошенні усного  зауваження,  передачі  матеріалів  
на  розгляд громадської організації  чи  трудового  колективу  або  передачі їх прокурору, органу  досудового 
 розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. 
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а 
саме: п. 24 Постанови №14 від 23.12.2005р «Звернути  увагу  суддів  на   неприпустимість   спрощеного 
підходу   до   судового   розгляду   справ   про   адміністративні правопорушення  на  транспорті  та  
ігнорування  прав  осіб,  яких притягають    до   відповідальності,   потерпілих,   їх   законних 
представників і захисників. Суди повинні   неухильно   виконувати  вимоги  ст.  268  КУпАП щодо   
розгляду   справи   про    адміністративне правопорушення   у   присутності   особи,   яка   притягається  
до адміністративної відповідальності.  Під час відсутності зазначеної особи  це  можливо  лише у 
випадках,  коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від  неї  не  надійшло 
клопотання про його відкладення. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі 
обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення 
експертиз. Зміст постанови  судді має відповідати вимогам,  передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.  
У  ній,  зокрема,  потрібно навести  докази,  на яких ґрунтується висновок про вчинення особою 
адміністративного правопорушення,  та зазначити мотиви  відхилення інших  доказів,  на  які  
посилався правопорушник,  чи висловлених останнім доводів. Визнати правильною  практику  тих  
суддів,  які вмотивованими постановами    повертають    протоколи     про     адміністративні 
правопорушення,  складені  не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог 
ст.  256 КУпАП,  відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Установивши 
в діях  особи,  притягнутої  до  адміністративної відповідальності, ознаки злочину, суддя відповідно 
до ст. 253 КУпАП зобов'язаний  вмотивованою   постановою   передати матеріали  за  належністю - 
прокурору,  органу досудового слідства або дізнання - для вирішення питання  про  порушення  
кримінальної справи.»

Про Національну поліцію Стаття 6. Верховенство права

1. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

2. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 7. Дотримання прав і свобод людини

1. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

2. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

3. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Стаття 8. Законність

1. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України.

2. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

3. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Стаття 9. Відкритість та прозорість

  1. Поліція здійснює свою діяльність на засадах відкритості та прозорості в межах, визначених Конституцією та законами України.

………

5. Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність поліції, обов’язково оприлюднюються на веб-порталі центрального органу управління поліції. Нормативно-правові акти з обмеженим доступом оприлюднюються у випадках та в порядку, визначених законом.

6. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються прав та свобод людини, обов’язково проходять громадське обговорення в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України.

Стаття 11. Взаємодія з населенням на засадах партнерства

1. Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.

3. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського

1. Поліцейський зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

Стаття 23. Основні повноваження поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

……

9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;

Стаття 29. Вимоги до поліцейського заходу

……….

2. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

3. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.

4. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.

5. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.

……….

Стаття 31. Превентивні поліцейські заходи

………

  1. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Стаття 32. Перевірка документів особи

1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Основні повноваження поліції заключають у собі доставляти у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні адміністративного правопорушення (ст. 23, п.9). Ні де не вказано про доставляння до райвідділку. Вимоги до поліцейського заходу передбачають, що він має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним (ст. 29, п. 2), а законним він є тільки якщо він визначений законом (ст. 29, п. 3). Ні якого блага не приніс поліцейський захід ні особі яку побили, затримали та доставили до райвідділку для складання протоколу, а також ні інтересам держави і суспільства. А створення загрози заподіяння шкоди відсутня геть,про що вказує адміністративний протокол де не вказано свідків чи потерпілих (ст. 29, п. 5). Інспектори поліції не роз’яснили особі про права, що зобов’язані були повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також не довели до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи (ст. 31, п. 2). Перевіряти документи поліцейський згідно ЗУ «Про національну поліцію», ст. 32, п. 2  має право і вимагати, лише якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Такі підстави були відсутні та після складення протоколу встановлено, що пунктирна лінія дорожньої розмітки існує. Склалось відчуття, що поліцейські не намагались об’єктивно розглядати події того вечора та навмисно винесли постанову про адміністративне правопорушення за ст. 122, ч. 1 КУпАП та склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП з паспорту та водійського посвідчення Прокопчука Максима Олександровича. Не роз’яснили у чому полягала злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського та невірно склали протокол про адміністративне правопорушення зазначаючи, неодноразову непокору розпорядженням поліцейського при виконанні ним службових обов’язків. Стаття 185 КУпАП, визначає злісну непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Громадський порядок не порушувалося, регламенту непокори не існує, паспорт та водійське посвідчення пред’являлось неодноразово, тричі. У протоколі не зазначено у чому полягала непокора, які конкретно дії Прокопчука Максима Олександровича призвели до злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, якого поліцейського, у який час, на якій ділянці дороги чи іншого місця. Не вказано в протоколі у який саме час склався протокол, не можливо встановити чи складено протокол одразу чи через деякий час, що суперечить ст. 276 КУпАП. Також, невідомо, чи лейтенант поліції 2-ї роти 4-го батальйону м. Одеси Шубіна Інеса Олександрівна або рядовий поліції складав протокол. Була вона на місці правопорушення чи не була, також невідомо. З якого істочника вона дізналась про правопорушення, якими доказами аргументувала свої дії в момент складання протоколу,чи роз’яснювала вона права особі яка притягається до адміністративної відповідальності. Усі ці питання є відкритими, й не встановлено жодного факту правопорушення згідно ст. 251 КУпАП лише доводи та припущення. Що, згідно Конституції України ст. 62

Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу .  

При складанні протоколу з метою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП необхідно дотримуватися таких умов:

  1. розпорядження або вимоги уповноважених осіб повинні бути засновані на приписах закону, а дії правопорушника повинні бути в причинно-наслідковому зв'язку з порушеннями громадського порядку;
  2. розпорядження або вимоги повинні даватися (ставитися) тільки працівником міліції або членом громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовцем у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку;
  3. правопорушник повинен знати, що вимоги або розпорядження, які ставляться ( даються) йому працівником міліції або іншою особою, що охороняє громадський порядок. Для цього останнім необхідно представитися.

Важливо зазначити, що законодавець вимагає від працівників поліції й інших осіб, які охороняють громадський порядок, неодноразово повторювати вимоги або давати розпорядження, і тільки після цього може настати адміністративна відповідальність. Однак, не існує регламенту кількості разів повторювання та временного періоду такого повторювання та вимоги розпоряджень.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ:

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 55 Конституції України: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.»

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Інспектора поліції наносили удари гумовою палицею по ногах Прокопчука М. О., після чого він впав на землю та закувавши його у наручники оставили лежати на холодній підлозі зі спущеними штанами на очах у людей, що стали невольними свідками подій. Принижуючи його гідність поліцейські не зважали на його виклик посадових осіб для об’єктивного розслідування цих подій та просьби заховати телефон, щоб не зламати його.

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Мотиви затримання та роз’яснення прав геть не пропонувались Прокопчуку М. О., а коли він попросив подзвонити, йому навіть відповіли, що він може дзвонити як хоче, але руки були заковані наручниками за спиною, також сповістили, що мають право тримати його у наручниках дві години. Він не міг скористатись юридичною допомогою більш ніж чотири години затримання, яке не зафіксовано протоколом затримання.

Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України: «…особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Надаючи злочинний наказ, інспектор поліції несе юридичну відповідальність, а Прокопчук Максим Олександрович не зобов’язаний був виконувати явно злочинний наказ.

Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Постановою Пленуму Верховного Суду України чітко зазначено про неприпустимість

спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративне правопорушення та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Суди зобов’язані неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП. При розгляді такої справи необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 КУпАП у тому числі шляхом допиту свідків. Також, потрібно навести  докази,  на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення,  та зазначити мотиви  відхилення інших  доказів,  на  які  посилався правопорушник. Визнати правильною  практику  тих  суддів,  які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення,  складені  не уповноваженою на те посадовою особою.

На підставі вище наведеного, Конституції України, КУпАП,

                                                                       ПРОШУ:

Закрити провадження за відсутністю у діях Прокопчука Максима Олександровича складу адміністративного правопорушення

 

15.01.2016                                                                 Представники за довіреністю

                                                                                                        Булгару О. Б.

                                                                                                      Канікаєв Ю. О.

На данный момент можно однозначно заявить, полиция не готова исполнять свои основные функции. Отсутствие знаний, опыта и лет жизни приводит к превышению полномочий. И уже через некоторое время этот бумеранг может вернуться к самим полицейским более жестким ответом.

ТВ КРУГ

ДУМСКАЯ ТВ

На сегодняшний день в редакцию газеты Дорожный контроль. Одесса поступает масса обращений от граждан. И все они связаны с противоправными действиями полицейских. Даже если гражданин виноват и согласен со своей виной, его обязательно доставят в райотдел и зачастую в наручниках. Каждый случай мы пытаемся консультировать. Но вследствие того, что государство Украины специально уничтожает свой народ и одним из пунктов уничтожения правосудия в Украине, было решение изменить Закон Украины «О судебном сборе», после чего стало невозможно признавать действия должностных лиц противоправными, так как сбор стал превышать административные штрафы.

Будьте взаимно вежливыми с работниками полиции, помните – они работают для нас.

 

 

 

Комментарии

У вас в Одессе похоже не только полицаи упоротые но и судьи !!!
Исходя из увиденного - Судья при вынесении постановления по ст.185 КУпАП обязан был вынести постановление о закрытии дела по ч.1 ст. 247 в предусмотренном КУпАП
способе в виде постановления по ч.1п.3 ст.284 .
И никакого доследования дела в ст.284 нет (повернути протокол начальнику поліції ……… є необхідність перевірки !), тем самым судья вынес незаконное решение
нарушив ст.19 КУ, ст.7,ст.284 КУпАП.
И я уверен что у вас на руках нет постановы суду, т.к. в реестре вашего дела нет !
Адвокат мышей не ловит – не хочет сорится с судьёй.

Добавить комментарий

Plain text

  • HTML-теги не обрабатываются и показываются как обычный текст
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.
CAPTCHA на основе изображений
Введите код с картинки
Яндекс.Метрика

Сейчас на сайте

Пользователей онлайн: 0.

Контакты

Вы можете связаться с нами используя следующие номера телефонов.