Урок ІІ
Как обжаловать постановление по статье 122, ч. 2 КУоАП.
До Приморського районного суд м. Одеси
65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33
Позивач: Особа, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності:
ФИО ____________________________
адреса для листування:
65000, м. Одеса,
Буд. , кВ.
Тел.
Відповідач: ІПП 3 роти, 3 батальйону,
лейтенанта поліції Пасічнюк Олексій Вікторович
адреса роботи: 65000, м. Одеса, вул. Корольова, 5
інші відомості невідомі
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення Серії АР № 117513 від 05 вересня 2016 року ІПП 3 роти, 3 батальйону, лейтенанта поліції Пасічнюк Олексія Вікторовича
КУпАП, Стаття 287. Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Ця скарга підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч. 3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити у вищестоящий орган або районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, а також звільняє від сплати державного мита.
СУТЬ СПРАВИ:
05.09.2016 десь о 18:00 я керувала автомобілем Фиат 500Л державний номер _________по проспекту Шевченко, від площі 10 Квітня у напрямку до проспекту Гагаріна. На перехресті проспекту Шевченка з вул. Армійська, перетнувши стоп-лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.12 на дозволений зелений сигнал світлофору для повороту ліворуч я зупинилась для надання переваги у русі зустрічному потоку транспортних засобів. Знаходячись на перехресті я увімкнула світловий сигнал лівого повороту та чекала на можливість здійснити лівий поворот не заважаючи іншим учасникам дорожнього руху. Зустрічний транспорт не зупинявся до моменту увімкнення забороняючого рух жовтого сигналу світлофору. Після того як зустрічний транспорт зупинився, щоб не створювати перешкоду на перехресті, я здійснила лівий поворот, тим самим завершила маневр. Згідно ПДР України, я, знаходячись на перехресті, повинна була завершити проїзд перехрестя у наміченому напрямку не зважаючи на сигнал світлофору на виїзді (ПДРУ п. 16.8). Після повороту ліворуч, десь через 10 метрів я почула у гучномовець вимогу зупинитись водія транспортного засобу, який належить мені та мною керуючим. Я зупинилась з дотриманням ПДР України у правого краю проїзної частини. До мене підійшов працівник поліції на звинуватив мене у порушенні ПДР п. 8.7.3 (е). Він повідомив мені, що я здійснила поворот ліворуч на заборонений червоний сигнал світлофору на перехресті проспекту Шевченка у напрямку вул. Армійська. Я категорично не була згодна з пред’явленням обвинувачення у правопорушенні. Інспектор заявив, що якщо я не згодна, то можу оскаржити його дії у суді та заявив, що буде виносити постанову про адміністративне правопорушення. Запросив в мене водійське посвідчення. Я передала інспектору своє посвідчення водія, реєстраційний документ на автомобіль. Інспектор пішов до свого патрульного автомобілю. Через хвилину він приніс мені чистого листа для пояснень та знов пішов до патрульного автомобілю. Більш ніж 20 хвилин ніхто до мене не підходив і не роз’яснював мені прав передбачених ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП. Після довгого очікування у своєму автомобілі, я склала пояснення і самостійно підійшла до патрульного автомобілю де інспектор вручив мені постанову про адміністративне правопорушення. Він запропонував підписати постанову в місці де до постанови додається пояснення та нижче за копію постанови. Після цього інспектори поліції сіли до патрульного автомобілю та поїхали.
З постановою не згодна тому що, коли я під’їхала до перехрестя, світлофор вказував зелений, дозволений для руху, сигнал. Я зупинилась на перехресті для надання переваги у русі зустрічному транспорту. Це передбачено ПДР України та після першої можливості, без скоєння аварійної обставини, здійснила поворот ліворуч, тобто, завершила маневр.
ПІДСТАВИ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ПОСТАНОВИ:
- Порушення мого права на справедливий суд.
Це право мені гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 55 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Я мала право бути присутнім при розгляді адміністративного правопорушення, в судовому засіданні, заявляти клопотання та відводи, надавати пояснення, викликати свідків.
Всієї цієї судової процедури виконано не було, а мої права були грубо проігноровані.
Ці факти підтверджуються матеріалами справи, а також підтверджуються моїми поясненнями (які я планую також надати у якості свідка, з підпискою про кримінальну відповідальність).
Відповідно до ПДР України, п. 8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
8.11. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
16.8. Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
При виїзді з перехрестя ані стоп-лінії 1.12, ані дорожнього знаку 5.62 не було.
Відповідачем не враховано, що в діях Позивача був відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ, відповідач, який заперечує проти адміністративного позову і на якого покладається тягар доказування правомірності свого рішення повинен довести суду правомірність своїх дій та винесеного ним рішення.
Таким чином, в діях позивача не має вини ні в формі умислу, ні в формі необережності, та вони не утворюють складу адміністративного правопорушення. Дії позивача не порушували прав інших осіб, не перешкоджали руху інших транспортних засобів, не створювали аварійної обстановки та не призвели до заподіяння шкоди.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Також позивачу не були роз’яснені його права, він був позбавлений скористуватися юридичною допомогою, оскільки постанова була винесена на місті скоєння адміністративного правопорушення.
КУпАП, ст. 283, Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель,
номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а
також вказівку про порядок і строк її оскарження.
При оформленні поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі вони користуються окрім норм КУпАП, також «ІНСТРУКЦІЯ з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі 07.11.2015 № 1395» (надалі «Інструкція»). Частиною 1-10 розділу третього та четвертого «Інструкції» встановлений порядок розгляду інспектором адміністративної справи (у тому числі і на місці виявлення правопорушення):
III. Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
4. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
5. Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;
2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
8. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268КУпАП).
9. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
10. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
13. Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 КУпАП приймає рішення щодо закриття справи про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
1. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
5. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладені стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
КУпАП, Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне,
повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з
законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють
вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі
додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи,
давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною
допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової
допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами
перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про
адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про
своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення
розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом
(посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному
притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями
об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У даному випадку було порушене вищезазначений порядок розгляду справи до винесення постанови: не роз’яснені права, не надана можливість – скористатись наявними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитись з існуючими по справі доказами та не були розглянуті заяви та пояснення самого позивача (доказів не надано). Після винесення постанови, вона не була оголошена. В постанові позивач зазначив, що пояснення на окремому аркуші. Немає доказів технічних засобів про проголошення постанови та вручення її під розпис чи після. Розписка про роз’яснення прав також повинна була бути відібрана з початку розгляду справи, ні де не вказано, що правопорушник ознайомлений з правами та обов’язками. У разі відмови у наданні такої розписки інспектор повинен був зазначити про роз’яснення прав та відмови до винесення постанови. Також, інспектором повинно було б під відеозапис роз’яснивши права та повідомивши про те, яка справа розглядається з’ясувати чи є клопотання та розглянути їх, оголосити про існуючи докази – свідків, потерпілих, відеозапис – якщо такі докази є, заслухати пояснення і лише після цього повідомляти про закінчення розгляду справи та виносити постанову, про що повідомити особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Усе вищенаведене у сукупності підтверджує порушення моїх прав при розгляді інспектором патрульної поліції Пасічнюк О. В. адміністративної справи та є безумовною підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АР №117513 від 05.09.2016 року.
- Інспектор не з'ясував обставини скоєного мною правопорушення
КУпАП, Стаття 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху
Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -
Якщо б інспектор заслухав мої пояснення, то зрозумів би, що складу правопорушення в моїх діях не було.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015
«у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» Справа № 1-11/2015 Суд вирішив: 1. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
У Рішенні чітко зазначено: «2.3. У частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом».
Відповідно до ст.106 КАС України - у позовній заяві зазначаються у разі необхідності - клопотання про
звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення,
може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний
суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями,
встановленими цим Кодексом. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне
правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
23 січня 2015 року Пленумом Верховного суду України було постанову №2 в якій було прийнято таке
рішення «Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними
судами положень Закону України «Про судовий збір» довести до відома суддів апеляційних, окружних
адміністративних судів та місцевих загальних судів.»
http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plen ... 23-01-2015
«Питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством.
Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(далі – КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення,
звільняється від сплати державного мита… Припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в
колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору,
оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Крім того, у цьому
випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами
порівняно з нормами Закону про судовий збір. Отже, за подання до суду адміністративного позову про
скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до
адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не
сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір», - зазначено в довідці.
На підставі вищенаведеного, керуючись та у відповідності до ст. 268, 287-289, 294 КУпАП, -
ПРОШУ:
- Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення Серії АР №117513 від 05.09.2016 р. ІПП 3-ї роти, 3-го батальйону у м. Одесі, лейтенанта поліції Пасічнюк Олексія Вікторовича про притягнення до адміністративної відповідальності ____________ Ольги Василівни за статтею 122, ч. 2 у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
Додатки:
Копія оскаржуваної постанови (усім сторонам справи);
Позовна заява (усім сторонам справи).
13.09. 2016 ФИО_________
В данном процессе в декабре 2016 года вынесено постановление, в котором суд удовлетворил иск в полном объеме.
Будьте взаимно вежливыми с работником полиции, помните – они работают для нас.
Добавить комментарий