Пособие для адекватных (часть 2)

ВОДИТЕЛЬ И ГАИ

в правовом государстве

с просторов интернета

(ч.2 - практика)

Ни в коей мере не рекомендуется пользоваться данным пособием мажорам, отморозкам, “важным”, тем, кому уступают дорогу согласно правила “трех Д” (Дай Дорогу Дураку), тем, кто любит кататься в пъяном виде и иным асоциальным личностям.

Цель этого пособия - дать возможность отстоять свои права Водителям, когда инспектор

в сложившейся дорожной ситуации по причине неадекватности некоторых Законов Украины

и/или в свою корысть пытается совершить действия по обвинению в правонарушении,

игнорируя требования Закона о милиции, в частности требование о предупреждении нарушений.

НИКТО НИ ЗА ЧТО НЕ НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ: НИ СОСТАВИТЕЛЬ, НИ ИСТОЧНИКИ.

ВСЕ ПРАВА ПРАВА ПРИНАДЛЕЖАТ ТЕМ, КОМУ ПРИНАДЛЕЖАЛИ И ДО ВЫПУСКА ПОСОБИЯ.

ЗАПРЕЩАЕТСЯ ИСПОЛЬЗОВАТЬ ДАННЫЕ МАТЕРИАЛЫ В КОММЕРЧЕСКИХ ЦЕЛЯХ

ИНТЕРНЕТ, 2009

СОДЕРЖАНИЕ

Памятка по составлению пояснений к протоколу об административном

правонарушении по делам о создании аварийной обстановки          3

Памятка по поведению водителя при составлении админпротокола

и вынесению постановления сотрудником ГАИ на месте          3

Жалоба председателю вышестоящего суда на постановление суда

по делу о создании аварийной обстановки          4

Ходатайство в суд по делу о создании аварийной обстановки          9

Памятка по защите при получении постановления об административном

правонарушении, вынесенного по результатам фотофиксации нарушений ПДД          11

Памятка по составлению пояснений к протоколу об административном

правонарушении о превышении скорости          12

Текст телеграммы в суд с просьбой перенести заседание суда

на другую дату          12

Жалоба на изъятие водительского удостоверения          13

Памятка по действиям водителя при составлении админпротокола

за нарушение правл проезда пешеходных переходов          15

Жалоба на непринятие сотрудниками гаи мер

по нарушению ПДД пешеходами или к регулированию движения

на пешеходном переходе со сплошным потоком пешеходов          15

Жалоба на незаконный обыск или осмотр транспортного средства          17

Заявление прокурору по факту незаконного обыска

(осмотра) транспортного средства          19

Заявление в прокуратуру

по факту беспричинной остановки транспортного средства          20

Жалоба на беспричинную остановку транспортного средства          22

Пояснення щодо відсутності тимчасового регистраційного талона          24

Координаты          27

В обеих частях пособия использованы материалы из многих источников. К сожалению я, т.е. составитель этого пособия, не могу вспомнить принадлежность каждого материала к конкретному источнику. Однако, я укажу те, о которых помню:

vvlaw.com.ua        mylaw.com.ua        pdd.ucoz.ua

forum.2108.kiev.ua/index.php?&showtopic=29207 yurradnik.com.ua/yurforum/index.php?action=topic&id=11099 talk.lg.ua/index.php?showtopic=76020

Еще раз предупреждаю - я непроводил никакого юридического анализа материалов!

Используя данный материал - вы действуете на свой страх и риск!

Рекомендую поделиться в безвозмездном порядке этими материалами со своими знакомыми.

Не следует воспринимать все написанное как “отмазку” тем, кто умышленно нарушает ПДД. Каджый раз перед прочтением повторяем:

“Обязуюсь уважать других участников дордвижения и Закон! Да здравствует водительская солидарность!

ПАМЯТКА ПО СОСТАВЛЕНИЮ ПОЯСНЕНИЙ К ПРОТОКОЛУ ОБ АДМИНИСТРАТИВНОМ ПРАВОНАРУШЕНИИ ПО ДЕЛАМ О СОЗДАНИИ АВАРИЙНОЙ ОБСТАНОВКИ

На что обращать внимание в тексте протокола и обстоятельствах происшедшего:

Имелись ли реально участники дорожного движения, которым роздана опасность или препятствие; какие именно действия они предприняли, и были ли их действия рез-кими; указаны ли их данные в протоколе об административном правонарушении в каче¬стве потерпевших или свидетелей

Что писать в пояснениях к админпротоколу в зависимости от указанных обстоятельств:

Викласти, у разі незгоди із самим порушенням, свої аргументи про цю незгоду.

Учасників дорожнього руху, яким ніби-то було створено аварійну обстановку, насправді не було, аварійна обстановка нікому не створювалася, різкої зміни швидкості або напрям¬ку руху, інших заходів для забезпечення безпеки ніхто не вживав; Даних осіб, яким ніби-то була створена аварійна обстановка, у протоколі не вказано (на момент пред’явлення мені протоколу), незважаючи на те, що відповідно до КпАП України такі особи є свідками або потерпілими, й у разі їх наявності (яка є обов’язковою, якби була дійсно створена аварійна обстановка) їх дані повинні бути вказані у протоколі на підставі ст..256 КпАП, без цього прото¬кол є невідповідним вказаній нормі закону і не може бути розглянутий.

ПАМЯТКА ПО ПОВЕДЕНИЮ ВОДИТЕЛЯ ПРИ СОСТАВЛЕНИИ АДМИНПРОТОКОЛА И ВЫНЕСЕНИЮ ПОСТАНОВЛЕНИЯ СОТРУДНИКОМ ГАИ НА МЕСТЕ

При действующем порядке вынесения постановлений сотрудниками ГАИ нет смыс-ла в признании своей вины в каком бы то ни было административном правонарушении.

Вы имеете право подать свои объяснения по сути нарушения. В обязательном по-рядке пишите все свои аргументы, почему Вы несогласны с виновностью в нарушении, в графе, предназначенной для своих объяснений.

Обязательно требуйте указать свидетелей, в том числе и пассажиров своего автомо-биля, которые могут подтвердить Вашу невиновность. Если сотрудник ГАИ отказывается их фиксировать под любыми предлогами (в том числе потому, что это якобы «заинтересован¬ные лица»), сами вписывайте их в свои объяснения. Свидетелем может являться любое лицо.

В обязательном порядке проследите, чтобы в незаполненных графах протокола сто¬яли прочерки, во избежание дальнейших дописок.

Сотрудник ГАИ обязан Вам выдать на месте копию протокола, а если на месте выно¬сится постановление об административном правонарушении – и копию постановления. Проследите, чтобы данные совпадали с оригиналом протокола, включая данные самого сотрудника, составившего протокол и/или постановление.

В протоколе в своих пояснениях (если места для них не хватает на бланке, можете писать пояснения на отдельном листе, но в обязательном порядке отметив в протоко-ле, что объяснение на отдельном личте прилагается) впишите, если сотрудник ГАИ име¬ет право выносить за данное нарушение постановление на месте, что вину не признаё¬те, согласно ст.268 КоАП Украины просите отложить рассмотрение дела, т.к. имеете пра¬во воспользоваться помощью адвоката, а также желаете представить документы, харак¬теризующие личность (а при необходимости и другие доказательства).

Соблюдение этих правил позволит в дальнейшем успешнее защищаться в суде, а также обжаловать (в том числе и в судебном порядке) постановление, если оно выносит¬ся непосредствено сотрудником ГАИ на месте нарушения.

ЖАЛОБА ПРЕДСЕДАТЕЛЮ ВЫШЕСТОЯЩЕГО СУДА НА ПОСТАНОВЛЕНИЕ СУДА ПО ДЕЛУ О СОЗДАНИИ АВАРИЙНОЙ ОБСТАНОВКИ

Если в отношении Вас вынесено постановление по делу об административном пра-вонарушении, предусмотренном ч.4 ст.122 КоАП Украины, и особенно если этим поста¬новлением Вы лишены права управления транспортными средствами, то такое поста¬новление необходимо обжаловать. Пусть Вас не смущает, что в самом постановлении указано: обжалованию не подлежит. Это означает, что всего лишь отсутствует апелляци¬онный порядок обжалования. Однако, согласно ст.294 КоАП, указанное постановление может быть отменено председателем вышестоящего суда или опротестовано прокуро¬ром. Поэтому вполне возможна подача жалобы именно с такой целью.

В тексте жалобы подставьте свои данные, данные вынесенного в отношении Вас по-становления и данные нарушения, в котором Вас признали виновным (удалив помечен¬ное мелким шрифтом), внимательно изучите выделенные цветом абзацы, оставьте в тек¬сте те, которые относятся к Вам и обстоятельствам Вашего дела. По возможности собе¬рите характеризующие документы - характеристику с места работы или жительства, в ко¬торой, в частности, желательно указание на то, что Вы являетесь аккуратным водителем, и что управление автомобилем необходимо для работы, а также, если такие обстоятель¬ства есть, то и на наличие находящихся на иждивении детей или престарелых родствен¬ников, особенно тех, кто страдает какими-либо забеолеваниями, в результате чего не¬обходимы поезки в медицинские учреждения, и пр. Эти обстоятельства желательно так¬же подтвердить и другой документацией (медицинской, справкой о составе семьи и пр.)

Эти документы необходимо приложить к жалобе. Также к ней должна быть приложе¬на копия постановления суда, заверенная печатью суда.

Документы необходимо отправить заказным письмом с уведомлением о вручении либо курьерской почтой на адрес апелляционного суда, либо подать в канцелярию апел¬ляционного суда, проследив за тем, чтобы они были зарегистрированы, а на втором эк¬земпляре жалобы была поставлена отметка с номером входящего документа. После чего необходимо ждать ответа за подписью руководства апелляционного суда.

Голові Апеляційного суду

(підставити назву суду)

(підставити свої прізвище, ім’я, по батькові)

(підставити свою адресу)

На постанову судді          суду

(підставити назву суду та прізвище, ініціали судді)

Від „____”          200__р. (підставити дату)

У справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.4 КпАП України

СКАРГА.

Зазначеною    постановою    мене    визнано    винним    у    тому,    що    ніби-то

„___”          200__р.,      (підставити   дату)      керуючи      автомобілем                    держ.№

(підставити     дані     транспортного     засобу)     на        (підставити     місце),

, (підставити суть порушення, яке ніби-то мало місце, і за яке складено адмінпротокол,

наприклад, „проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора”, або „виїхав на сму¬гу зустрічного руху”, або „не надав перевагу пішоходам, що рухалися нерегульованим

пішохідним переходом”, тощо, змусивши          (підставити наявні у протоколі дані про учасника

руху – автомобіль чи пішохода) різко змінювати швидкість або напрямок руху, чим створив аварійну

обстановку. За це порушення до мене застосовано адміністративне стягнення у вигляді

.

(підставити вид та розмір адміністративного стягнення)

Зазначена постанова суду не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи з таких підстав.

Ніяких перешкод або небезпеки пішоходам не створювалося. Незважаючи на те, що пішоходи рухалися по пішохідному переходу, визнати мої дії порушенням вимог ПДР не¬можливо з таких підстав. У момент наближення мого автомобіля до переходу пішоходи не знаходилися на переході, вони вийшли на перехід вже у момент перетину мною перехо¬ду. Між тим, як у відповідності до п.18.1 ПДР, обов’язок водія зменшувати швидкість та при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, виникає виключно у випадку, якщо у момент наближення до переходу на ньому вже перебувають зазначені пішоходи.

Окрім того, цей обов’язок виникає не щодо будь-яких пішоходів, які знаходяться на переході, а тільки тих, яким створюється перешкода чи небезпека. П.1.10 ПДР дає виз¬начення цих понять, але, по-перше, тільки для водіїв транспортних засобів, і сумнівно, чи можуть вони взагалі застосовуватися для пішоходів. По-друге, для того, щоб вважати, що пішоходам створено перешкоду або небезпеку, є необхідним, щоб вони були змушені змінювати напрямок або швидкість руху. І щоб ця зміна була саме вимушеною, тобто без неї існувала реальна небезпека наїзду.

В даному випадку цього не було, оскільки при русі автомобіля повз пішохідний перехід пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху, переходячи її, продовжу¬вали рух без зміни напрямку або швидкості або вжиття інших заходів, що є необхідним для порушення вимог п.18.1 ПДР, тим більше не робили цього різко, що є необхідним для визнання обстановки аварійною. За таких умов говорити про наявність у моїх діях складу зазначеного правопорушення неможливо.

Доказів того, що я проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора, співробітником ДАІ, яким складено адмінпротокол, не наведено. Сам він знаходився на значній відстані за пе¬рехрестям, і воно знаходилося поза полем його зору, принаймні він не міг точно встанови¬ти момент перетинання межі перехрестя (стоп-лінії) відповідно до увімкненого у цей момент сигналу світлофору внаслідок кута оглядовості з того місця, де він знаходився.

Я діяв у відповідності до п.16.8 ПДР, який не тільки дозволяє, а зобов’язує водія, який виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, продовжити рух у вка-заному напрямку, незалежно від сигналу світлофора на виїзді, п.8.11 ПДР, який дозволяє водієві, який не може при зміні сигналу світлофора зупинити транспортний засіб у вка¬заному ПДР місці, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку склалася саме така ситуація, що співробітником ДАІ, який склав протокол, не взято до уваги. Тобто фактично я діяв правомірно, і у моїх діях взагалі не було порушень вимог ПДР.

Треба зазначити, що виїзд на смугу зустрічного руху через розмітку 1.1 прямо дозволяється за деяких умов додатком 2 до ПДР. (для об’їзду нерухомої перешкоди, коли інша можливість об’їзду відсутня, обгону одиночного транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше 30 км/год.) І у даному випадку ці умови були виконані. Та¬ким чином, навіть формального порушення вимог ПДР у моїх діях немає.

Також слід зазначити, що ст..122 КпАП України недаремно передбачає окре¬мо відповідальність за ряд звичайних порушень ПДР, окремо за такі, якими створе¬но аварійну обстановку, тобто у результаті яких інші учасники руху були змушені різко змінювати швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів для забезпечення без¬пеки. В даному випадку сама наявність таких учасників руху, а тим більше такі їх дії, які б дозволили вважати створену їм обстановку аварійною, по справі нічим не підтверджено.

Слід зазначити, що особа, якій створено аварійну обстановку, у відповідності до КпАП України, є або потерпілим, якщо їй спричинено моральну або іншу шкоду, у відповідності до ст..269 КпАП, або свідком (оскільки їй відомо про вказані обставини), у відповідності до ст..272 КпАП. Якщо дійсно комусь створено аварійну обстановку, то це не може мати місце без наявності або потерпілого, або свідка. Між тим, у відповідності до ст..256 КпАП, якщо потерпілі або свідки є, то їх дані повинні бути вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, наряду з іншими даними. У протоколі, між тим, такі дані не вказані, що свідчить як про відсутність доказів наявності у моїх діях складу адміністративного право¬порушення, передбаченого ст..122 ч.4 КпАП, так і про невідповідність змісту протоколу закону, зокрема, ст..256 КпАП.

Між тим, ці дані відсутні як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові. Таким чином, докази того, що мав місце один з найважливіших елементів скла¬ду зазначеного адміністративного правопорушення по справі відсутні.

До того ж, співробітник ДАІ, який склав адмінпротокол, категорично відмовився

вказати у ньому дані вказаних мною свідків, зокрема, пасажирів транспортного засобу,

внаслідок ніби-то їх „заінтересованості”. Проте ст..272 КпАП не містить таких виключень з

числа осіб, які можуть бути свідками. З іншого боку, така позиція співробітника ДАІ є по¬

рушенням ст..256 КпАП. За таких умов при розгляді справи судом було необхідним опита¬

ти цих свідків у судовому засіданні, а саме:         __________________________

(підставити дані – прізвища, імена, по батькові та адреси свідків)

Цього судом не було зроблено, що також негативно позначилося на повноті розгля¬ду та обґрунтованості рішення по справі.

За таких умов не можна вважати, що у моїх діях є склад зазначеного правопорушен¬ня. Більше того, сам адмінпротокол не відповідав вимогам закону, і не підлягав розгляду у суді. У відповідності до п.2 ст.278 КпАП України, суд при підготовці до розгляду справи має перевірити, зокрема, правильність скаладання протоколу. Як видно з наведеного, суд не зробив цього і почав розглядати справу передчасно.

Окрім цього, справу розглянуто з істотним порушенням моїх процесуальних прав.

Так, у відповідності до ст..268 КпАП, мене повинно було бути завчасно повідомлено про дату та час судового засідання. В даному випадку про „завчасність” не може бути й мови, оскільки, як видно з матеріалів справи, сам розгляд справи відбувся на на¬ступний день після того, як було складено протокол. При цьому порушено й поря¬док повідомлення, оскільки повідомлено мене не судовою повісткою, а так званим „сповіщенням”, який документ не має процесуальної форми, не передбачений чинним законодавством, виданий не судом, а співробітником ДАІ, який взагалі не має повнова¬жень на призначення часу розгляду справи суддею.

Окрім того, передачею справи співробітником ДАІ безпосередньо до суду, а не у встановленому відповідним нормативними актами, зокрема, пп.. 6.2 – 6.7 ІНСТРУКЦІЇ з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення пра¬вил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (ЗАТВЕР¬ДЖЕНО наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 р. N 1217 ), та¬кож порушено безпосередньо як вимоги чинного законодавства, так і мої права, зокре¬ма, на отримання копії протоколу у підрозділі ДАІ (п.2.1 зазначеної Інструкції), оскільки справа у підрозділі ДАІ не перебувала.

Нарешті, такою передачею справи до суду порушуються як вимоги ст..257 КпАП, яка передбачає пересилання у встановленому порядку справи до суду, так і Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді (затверджено Наказом ДСА України 27.06.2006 N 68), а саме таких пунктів:

2.1.        Усі судові справи та кореспонденція, у тому числі документи, надіслані електрон¬ною поштою, факсимільним зв'язком, а також телеграми, що надходять до суду, прийма¬ються, опрацьовуються та під підпис передаються за призначенням працівниками апара¬ту суду відповідно до обов'язків.

2.2.        Працівник апарату суду, на якого відповідною Посадовою інструкцією покла-дено обов'язки щодо приймання судових справ і кореспонденції, у день їх надходжен-ня перевіряє цілісність пакетів та конвертів і відповідність їх адресування, з дотриман-ням установлених правил безпеки розкриває пакети й конверти, перевіряє відповідність вкладень до опису (наявність додатків до документа), проставляє на правому нижньо¬му чи іншому вільному від тексту місці супровідного листа до судової справи (матеріалу), першої сторінки листа чи іншого документа реєстраційний штамп суду, у якому зазначає дату надходження матеріалу в суд і реєстраційний номер згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції (додаток 1).

Конверти (пакети), у яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання матеріалів у пошкодженій упаковці, а також якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 2) у двох примірниках, один примірник якого надсилається відправнику, а другий - долучається до одержаних матеріалів і передається разом з ним для розгляду за належністю.

Очевидно, що виконати усі вказані вимоги при такій передачі неможливо.

2.8. Після попереднього розгляду документа керівництвом і призначення виконав-ця в той самий день документ повертається до працівника апарату суду, який здійснював його реєстрацію, для реєстрації резолюції. До журналу реєстрації вхідної кореспонденції вносяться відомості про зміст і дату накладення резолюції, прізвище та ініціали виконав¬ця, термін виконання, дата передачі документа виконавцеві.

Очевидно, що пройти усі вказані процедури у період від дня порушення до моменту розгляду справи амдінматеріал не міг.

3.5. Матеріали про адміністративне правопорушення, а також подання щодо засто¬сування конфіскації предметів реєструються в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення (додаток 26 ( za860-06 ) та в алфавітному покажчи¬ку справ про адміністративні правопорушення (додаток 27). В алфавітному покажчику справ про адміністративні правопорушення відображаються дані про кожну особу, щодо якої надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення.

Навряд чи це могло бути здійснено до розгляду справи при такому порядку її передачі.

І ці порушення не є суто формальними. Такий строк розгляду справи завадив мені реалізувати свої права, передбачені ст..268 КпАП України, зокрема, звернутися до адво¬ката, підготувати письмове клопотання по справі, зібрати документи, які характеризують особу. Враховуючи викладені вище аргументи, таке клопотання повинно було міститися у матеріалах справи.

Захід адміністративного стягнення також обраний із порушенням вимог закону. У цій частині постанова суду абсолютно не мотивована. Суд взагалі не вказав жодного дово¬ду, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а не, наприклад, штрафу. Тобто і у цій частині постанова є голослівною та необґрунтованою. До того ж, такою, що явно порушує вимоги ст..33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом’якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення. Ані з матеріалів справи, ані з тексту постанови не видно, щоб усі ці аспекти досліджувалися та враховувалися. При цьо¬му у матеріалах справи і не міститься ніяких документів, які б підтверджували моє місце ро¬боти, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. Тому і у цій частині постанова є невідповідною матеріалам справи та необґрунтованою, оскільки даних про обставини, які мають враховуватися судом, у справі відсутні, отже, суд і не міг їх врахувати.

Більше того, у постанові із незрозумілих причин вказано, що я „не працюю”, хоча насправді це не відповідає дійсності.

З наведеного є очевидним, що, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об’єктивності судового розгляду, та порушив вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:

Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами по¬ложень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:

3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини спра¬ви і вирішити її в точній відповідності із законом.

23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:

24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгля¬ду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП ( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчи¬нення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст..294 КпАП України,

ПРОШУ:

Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

„          ”          200__р.        Підпис

Додатки:

1). Копія постанови суду;

2). Матеріали, що характеризують особу, на ____ аркушах;

3). Довідка про склад сім’ї та документи про пільги, стан здоров’я членів сім’ї на ____ аркушах.

ХОДАТАЙСТВО В СУД ПО ДЕЛУ О СОЗДАНИИ АВАРИЙНОЙ ОБСТАНОВКИ

В тех местах текста, где оставлены пропуски, подставьте данные, указанные рядом мелким шрифтом, и удалите написанное мелким шрифтом. Из абзацев, выделенных цветом, оставьте те, которые относятся к Вашему случаю, в зависимости от того, за какое именно нарушение, создав¬шее аварийную обстановку, составлен протокол, а также других обстоятельств (наличия свиде¬телей, указания их в протоколе и пр.), и удалите те абзацы, которые к Вашему случаю не относят¬ся. По возможности возьмите характеристику с места работы, в которой попросите указать, что являетесь аккуратным водителем, и что автомобиль необходим для исполнения трудовых обя-занностей, связанных с разъездами и т.п. В случае признания виновным это повлияет на меру ад-минвзыскания (штраф или лишение права управления). Также возьмите документы о семейном положении (наличие малолетних детей, пожилых требующих ухода родителей, проживающих отдельно, и пр.) Все эти документы приложите к ходатайству. Пакет документов либо отправьте заказным письмом с уведомлением о вручении или курьерской почтой на адрес суда, или сдай¬те в канцелярию, проследив за регистрацией, под роспись на втором экземпляре ходатайства, и только если на всё это уже совсем не остаётся времени, подавайте прямо в судебном заседании при рассмотрении дела (в последнем случае выше вероятность, что на ходатайство просто не об¬ратят внимания). В судебном заседании доводы ходатайства поддерживайте устно.

До          суду

(підставити назву суду)

(підставити свої прізвище, ім’я, по батькові)

(підставити свою адресу)

У справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.4 КпАП України

Адмінпротокол на мене складено за те, що ніби-то „___”          200__р., (підставити

дату) керуючи автомобілем          держ.№          (підставити дані транс¬

портного засобу) на          (підставити місце),

, (підставити суть порушення, яке ніби-то мало місце, і за яке

складено адмінпротокол, наприклад, „проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора”,

або „виїхав на смугу зустрічного руху”, або „не надав перевагу пішоходам, що рухалися нерегульованим пішохідним переходом”, тощо, змусивши

(підставити наявні у протоколі дані про учасника руху – автомобіль чи пішохода) різко змінювати швидкість або напрямок руху, чим створив аварійну обстановку.

Насправді це не відповідає дійсності з таких підстав.

Ніяких перешкод або небезпеки пішоходам не створювалося. Незважаючи на те, що пішоходи рухалися по пішохідному переходу, визнати мої дії порушенням вимог ПДР не¬можливо з таких підстав. У момент наближення мого автомобіля до переходу пішоходи не знаходилися на переході, вони вийшли на перехід вже у момент перетину мною перехо¬ду. Між тим, як у відповідності до п.18.1 ПДР, обов’язок водія зменшувати швидкість та при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, виникає виключно у випадку, якщо у момент наближення до переходу на ньому вже перебувають зазначені пішоходи.

Окрім того, цей обов’язок виникає не щодо будь-яких пішоходів, які знаходяться на переході, а тільки тих, яким створюється перешкода чи небезпека. П.1.10 ПДР дає виз¬начення цих понять, але, по-перше, тільки для водіїв транспортних засобів, і сумнівно, чи можуть вони взагалі застосовуватися для пішоходів. По-друге, для того, щоб вважати, що пішоходам створено перешкоду або небезпеку, є необхідним, щоб вони були змушені

змінювати напрямок або швидкість руху. І щоб ця зміна була саме вимушеною, тобто без неї існувала реальна небезпека наїзду.

В даному випадку цього не було, оскільки при русі автомобіля повз пішохідний перехід пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху, переходячи її, продовжу¬вали рух без зміни напрямку або швидкості або вжиття інших заходів, що є необхідним для порушення вимог п.18.1 ПДР, тим більше не робили цього різко, що є необхідним для визнання обстановки аварійною. За таких умов говорити про наявність у моїх діях складу зазначеного правопорушення неможливо.

Доказів того, що я проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора, співробітником ДАІ, яким складено адмінпротокол, не наведено. Сам він знаходився на значній відстані за пе¬рехрестям, і воно знаходилося поза полем його зору, принаймні він не міг точно встанови¬ти момент перетинання межі перехрестя (стоп-лінії) відповідно до увімкненого у цей момент сигналу світлофору внаслідок кута оглядовості з того місця, де він знаходився.

Я діяв у відповідності до п.16.8 ПДР, який не тільки дозволяє, а зобов’язує водія, який виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, продовжити рух у вка-заному напрямку, незалежно від сигналу світлофора на виїзді, п.8.11 ПДР, який дозволяє водієві, який не може при зміні сигналу світлофора зупинити транспортний засіб у вка¬заному ПДР місці, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку склалася саме така ситуація, що співробітником ДАІ, який склав протокол, не взято до уваги. Тобто фактично я діяв правомірно, і у моїх діях взагалі не було порушень вимог ПДР.

Треба зазначити, що виїзд на смугу зустрічного руху через розмітку 1.1 прямо дозволяється за деяких умов додатком 2 до ПДР. (для об’їзду нерухомої перешкоди, коли інша можливість об’їзду відсутня, обгону одиночного транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше 30 км/год.) І у даному випадку ці умови були виконані. Та¬ким чином, навіть формального порушення вимог ПДР у моїх діях немає.

Також слід зазначити, що ст..122 КпАП України недаремно передбачає окре¬мо відповідальність за ряд звичайних порушень ПДР, окремо за такі, якими створе¬но аварійну обстановку, тобто у результаті яких інші учасники руху були змушені різко змінювати швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів для забезпечення без¬пеки. В даному випадку сама наявність таких учасників руху, а тим більше такі їх дії, які б дозволили вважати створену їм обстановку аварійною, по справі нічим не підтверджено.

Слід зазначити, що особа, якій створено аварійну обстановку, у відповідності до КпАП України, є або потерпілим, якщо їй спричинено моральну або іншу шкоду, у відповідності до ст..269 КпАП, або свідком (оскільки їй відомо про вказані обставини), у відповідності до ст..272 КпАП. Якщо дійсно комусь створено аварійну обстановку, то це не може мати місце без наявності або потерпілого, або свідка. Між тим, у відповідності до ст..256 КпАП, якщо потерпілі або свідки є, то їх дані повинні бути вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, наряду з іншими даними. У протоколі, між тим, такі дані не вказані, що свідчить як про відсутність доказів наявності у моїх діях складу адміністративного право¬порушення, передбаченого ст..122 ч.4 КпАП, так і про невідповідність змісту протоколу закону, зокрема, ст..256 КпАП.

До того ж, співробітник ДАІ, який склав адмінпротокол, категорично відмовився

вказати у ньому дані вказаних мною свідків, зокрема, пасажирів транспортного засобу,

внаслідок ніби-то їх „заінтересованості”. Проте ст..272 КпАП не містить таких виключень

з числа осіб, які можуть бути свідками. З іншого боку, така позиція співробітника ДАІ є

порушенням ст..256 КпАП. За таких умов є необхідним опитати цих свідків у судовому

засіданні, а саме:

(підставити дані – прізвища, імена, по батькові та адреси свідків)

На підставі викладеного, керуючись ст..268 КпАП України,

ПРОШУ:

Викликати у судове засідання та опитати особу, яка склала адміністративний протокол;

Викликати у судове засідання зазначених свідків;

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.4 КпАП України, щодо мене, закрити, за відсутністю у моїх діях складу зазначеного пра¬вопорушення.

„          ”          200__р.        Підпис

Додаток: матеріали, що характеризують особу, на ____ аркушах.

ПАМЯТКА ПО ЗАЩИТЕ ПРИ ПОЛУЧЕНИИ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ОБ АДМИНИСТРАТИВНОМ ПРАВОНАРУШЕНИИ, ВЫНЕСЕННОГО ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ФОТОФИКСАЦИИ НАРУШЕНИЙ ПДД

Прежде всего, проанализируйте постановление, которое Вы получили на почте, и приложенную к нему фотографию.

Если автомобилем управляет несколько человек, или могло управлять другое лицо, или нельзя опровергнуть, что автомобилем управляли не Вы, пошлите заказным письмом с уве¬домлением на имя начальника соответствующего органа ГАИ заявление об этом. В заявле¬нии укажите на эти обстоятельства. Образец заявления имеется на нашем сайте.

Если есть основания для обжалования постановления (подробный правовой анализ изложен в статье ««ПИСЬМА СЧАСТЬЯ»: ФОТОФИКСАЦИЯ НАРУШЕНИЙ ПРАВЛ ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ И ЗАЩИТА ВОДИТЕЛЯМИ СВОИХ ПРАВ» проанализируйте их. Это могут быть: пря¬мое указание в постановлении на то, кто управлял транспортным средством, при том, что транспортное средство не останавливали, данных о водителе нет, а постановление в поряд¬ке ст.14-1 КоАП выносится относительно собственника, а не водителя (то есть несоответствие постановления закону); фотофиксация нарушений прибором, работающим не в автоматиче¬ском режиме, что также делает постановление несоответствующим ст.14-1 КоАП; фиксацию из припаркованного автомобиля без специальной окраски, а также без указания, кем имен¬но фиксация производилась, что является грубым нарушением Инструкции по деятельно¬сти подразделений дорожно-патрульной службы Госавтоинспекции МВД Украины (утверж¬дена приказом МВД от 13.11.2006 N 1111), которая предусматривает использование для па¬трулирования только служебных автомобилей, а автомобилей без маркировки – только в движении, а не на стоянке, и предусматривает обязательое ознакомление с инструкцией и зачёты для сотрудников, которые работают со специальными средствами наблюдения за до¬рожным движением, и без всего этого фиксация нарушения не может считаться соответству-ющей требованиям нормативных актов, – подробно анализ норм дан в указанной статье; а также обычные доводы, применяемые для защиты по делам о превышении скорости (статья о методах защиты). С учётом изложенного принимайте решение об обжаловании постанов¬ления (причём это может быть сделано одновременно с подачей заявления об управлении транспортным средством другим лицом) вышестоящему начальнику лица, вынесшего поста¬новление, или в суд (очевидно, второе с большей вероятностью будет эффективно).

ПАМЯТКА ПО СОСТАВЛЕНИЮ ПОЯСНЕНИЙ К ПРОТОКОЛУ ОБ АДМИНИСТРАТИВНОМ ПРАВОНАРУШЕНИИ О ПРЕВЫШЕНИИ СКОРОСТИ

Памятка по составлению пояснений к протоколу об административном правонару-шении о превышении скорости

На что обращать внимание в тексте протокола и обстоятельствах происшедшего:

Наличие других транспортных средств, скорость которых может быть предъявлена Вам; правильность установки знаков 5.45 (начало населённого пункта) и 5.46 (конец насе¬лённого пункта) – на границе фактической застройки, прилегающей к дороге; зона дей¬ствия знаков ограничения скорости (до ближайшего перекрёстка или конца населённо¬го пункта); наличие пломбировки на приборе, которым измеряется скорость, и докумен¬тов о допуске данного типа средства измерительной техники к применению в Украине и о поверке данного экземпляра средства измерительной техники; указание в протоколе точного значения скорости, типа и серийного номера средства измерительной техники, которым она измерена, погрешность прибора при измерениях.

Что писать в пояснениях к админпротоколу в зависимости от указанных обстоятельств:

Виміряна швидкість належить іншому транспортному засобу (по можливості вказати марку і номер), доказів її належності моєму транспортному засобу – немає, на порушен¬ня п.2.1 Інструкції, затвердженої наказом МВС №1217, не надано фото- або відеодоказів належності виміряної швидкості саме моєму транспортному засобу; Швидкість виміряно поза межами зони обмеження, встановленого заборонним знаком (після перехрестя або кінця населеного пункту); Різниця між виміряною швидкістю і тією, за рух з якою не пе¬редбачено відповідальності, не виходить за межі похибки вимірювань;

Відсутні документи про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосуван¬ня в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”;

Знаки 5.45, 5.46 встановлені із порушенням вимог ПДР – не на межі забудови, що прилягає до дороги, а на значній відстані від неї, за таких умов вважати, що зазначе¬на територія відповідала обом ознакам населеного пункту (забудована та позначена відповідними знаками) у п.1.10 ПДР не можна, отже, не можна вважати, що ділянка, на якій виміряна швидкість, відноситься до населеного пункту.

ТЕКСТ ТЕЛЕГРАММЫ В СУД С ПРОСЬБОЙ ПЕРЕНЕСТИ ЗАСЕДАНИЕ СУДА НА ДРУГУЮ ДАТУ

Справу      про      адміністративне      правопорушення,      передбачене      ст..

КпАП   України,   щодо   мене,   призначену   розглядом   на

„___”          200__р., прошу перенести розглядом на іншу дату, у зв’язку із

несвоєчасним повідомленням мене про дату розгляду, до того ж, у порядку, не пе-редбаченому КпАП, необхідністю звернутися до адвоката, підготувати письмове клопотання по справі, зібрати документи щодо характеристики особи, а також ке-руючись ст..268 КпАП України.

ЖАЛОБА НА ИЗЪЯТИЕ ВОДИТЕЛЬСКОГО УДОСТОВЕРЕНИЯ

До          суду

(підставити назву суду)

(підставити адресу суду)

Начальнику          (підставити назву органу ДАІ або внутрішніх справ)

(підставити адресу органу ДАІ або внутрішніх справ)

СКАРГА На вилучення посвідчення водія (У порядку ст..267 КпАП України)

“____”          200__р. я під час керування автомобілем

, держ.№          (підставити марку та державний номер автомобіля)

був зупинений співробітником ДАІ та передав йому свої документи для перевірки (потра¬пив у ДТП та під час оформлення ДТП передав свої документи співробітнику ДАІ) ____

(підставити дані співробітника

ДАІ, якщо вони відомі, якщо вони невідомі, то вказати, що відомо про нього: номер на¬грудного знаку, номер службового транспортного засобу, абощо. Якщо співробітник ДАІ не представився, на це також необхідно вказати.)

Зазначеним співробітником ДАІ було складено щодо мене адмінпротокол за ст.. ____ КпАП України (підставити статтю закону, за якою складено адмінпротокол).

При цьому співробітником ДАІ вилучено у мене посвідчення водія. До талону до посвідчення водія ніякого запису про вилучення не зроблено.

Протоколу вилучення посвідчення водія не складено.

Зазначені дії співробітника ДАІ є незаконними з таких підстав.

По-перше, ст..260 КпАП України обумовлює вжиття будь-яких заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення виключним переліком об¬ставин. У даному випадку не було ані необхідності припинення правопорушення (оскільки автомобіль було вже зупинено працівником ДАІ, до того ж, вилучення посвідчення не може бути засобом припинення правопорушення), ані ситуації, коли вичерпано інші заходи впли¬ву; не було також необхідності встановлення моєї особи, оскільки вона підтверджена доку¬ментами, в т.ч. тим же посвідченням водія; не було і неможливості складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з того факту, що фактично протокол скла¬дено; не було і необхідності забезпечення саме таким чином своєчасності та правильності розгляду справи, а порядок виконання постанов передбачений Законами України „Про дорожній рух” та „Про виконавче провадження”.

По-друге, відповідно до зазначеної статті, заходи забезпечення провадження за-стосовуються виключно у випадках, прямо передбачених законом України. Між тим, на даний час ніякий закон не передбачає прямо повноважень працівника ДАІ вилуча-ти посвідчення водія при складанні протоколу про адміністративні правопорушення. Більше того: зі ст..265 КпАП України норма, яка давала такі повноваження, була виключе¬на Законом №2350-ІІІ від 05.04.2001р. З чого видно пряму волю законодавця на те, щоб такі повноваження у законодавстві не містилися.

По-третє, у відповідності до ч.2 ст.260 КпАП, порядок, зокрема, вилучення речей та документів визначається самим Кодексом та іншими законами України. Таких норм на даний час ані КпАП України, ані інші закони, щодо вилучення посвідчення водія при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не містять.

По-четверте, ст..265 КпАП передбачає виключно речей та документів, які були зна-ряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення. Посвідчення водія не є ні тим, ні іншим, отже, і не може бути вилучено у відповідності до цієї статті.

По-п’яте, у відповідності до ст..265 КпАП, вилучатися можуть тільки речі та докумен¬ти, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей. Жодна з цих проце¬суальних дій щодо мене не вчинювалася, і відповідних протоколів не складалося.

По-шосте, не складалося і протоколу вилучення, що є порушенням ч.2 ст.265 КпАП.

По-сьоме, у талон до посвідчення водія не внесено відмітки про вилучення посвідчення. Навіть у випадку, якби саме вилучення було законним, це істотно порушу¬вало б мої права, оскільки не давало б можливості керування транспортним засобом, та порушувало б пп..1, 3 Положення про талон до посвідчення водія (ЗАТВЕРДЖЕНО нака¬зом Міністерства внутрішніх справ України від 2 квітня 1994 р. N 166). При цьому слід вка¬зати, що зазначене Положення повинно застосовуватись тільки у межах, у яких воно не протирічить нині діючому законодавству та Конституції України, у відповідності до поло¬жень ст..8 Конституції, пп..2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.

Слід вказати, що відповідно до ст..19 Конституції України, посадова особа органу державної влади (а співробітник ДАІ, який складає протокол про адміністративне право¬порушення, виконує саме функції такої особи) має діяти виключно у межах, способом і у порядку, прямо передбаченими законом України.

Як видно з зазначеного, ані самі такі дії, як вилучення посвідчення водія до вине-сення судом рішення по справі, ані спосіб їх вчинення, - законодавством України не передбачені. За таких умов вчинення цих дій посадовою особою є неприпустимим з точ¬ки зору Конституції та законодавства України.

До цього слід додати, що і сам протокол про адміністративне правопорушення скла¬дений безпідставно та не відповідає вимогам законодавства України, що відображено у клопотанні, поданому мною до суду, копія якого додається.

На підставі викладеного, керуючись ст..267 КпАП України,

ПРОШУ:

1). Визнати незаконним вилучення у мене посвідчення водія працівником ДАІ

(підставити дані працівника ДАІ, якщо вони є) ;

2). Повернути мені вилучене посвідчення водія.

„____”          200__р.        Підпис

Додаток: копія клопотання по справі про адміністративне правопорушення на ____ аркушах.

ПАМЯТКА ПО ДЕЙСТВИЯМ ВОДИТЕЛЯ ПРИ СОСТАВЛЕНИИ АДМИНПРОТОКОЛА ЗА НАРУШЕНИЕ ПРАВЛ ПРОЕЗДА ПЕШЕХОДНЫХ ПЕРЕХОДОВ

Эту памятку необходимо распечатать и иметь в автомобиле, используя при необхо-димости для составления объяснений в админпротокол.

Если на Вас составляют протокол за нарушение правил проезда пешеходного пере¬хода и/или нарушение приоритета пешеходов, необходимо сделать следующее. В прото¬коле в графе для своих пояснений указать, если такие обстоятельства имели место, что пешеходы при приближении к пешеходному переходу автомобиля не находились на пе¬реходе. Или что находились в таком месте, что препятствия или опасности им не созда¬валось и не могло быть создано. (Например, пешеход переходил совсем другую полосу движения, а не ту, по которой двигался автомобиль.)

Это обусловлено тем, что п.18.1 ПДД обязывает водителя при приближении к пере¬ходу снизить скорость, а при необходимости остановиться, чтобы уступить дорогу пе¬шеходам, которые, во-первых, уже находятся на переходе, и которым, во-вторых, может быть создано препятствие имли опасность. Если хотя бы одно из этих условий не выпол¬няется, то о нарушении п.18.1 ПДД со стороны водителя говорить нельзя.

Необходимо учитывать и то, что пешеход (которому (якобы) созданы препятствие или опасность, согласно КоАП, является потерпевышим или, в крайнем случае, свидете¬лем. Ст.256 КоАП требует указывать в протоколе, кроме других данных, и потерпевших или свидетелей. Если этого не сделано, при том, что сам состав правонарушения предпо¬лагает наличие таковых, протокол следует признать несоответствующим этой номре. Об этом тоже нужно указать в своих пояснениях. Также в обязательном порядке необходи¬мо указать в качестве свидетелей своих пассажиров или других лиц, которые могут под¬твердить Вашу версию, если сотрудник ГАИ отказывается фиксировать их в протоколе, то сделайте это в графе для своих пояснений.

Впоследствии єто поможет в обжаловании постановления, вінесенного инспекто-ром, в том числе и в судебном порядке.

ЖАЛОБА НА НЕПРИНЯТИЕ СОТРУДНИКАМИ ГАИ МЕР ПО НАРУШЕНИЮ ПДД ПЕШЕХОДАМИ ИЛИ К РЕГУЛИРОВАНИЮ ДВИЖЕНИЯ НА ПЕШЕХОДНОМ ПЕРЕХОДЕ СО СПЛОШНЫМ ПОТОКОМ ПЕШЕХОДОВ

Предлагается подавать жалобы на бездействие сотрудников ГАИ, когда они самоустра¬няются от пресечения нарушений ПДД пешеходами, или в случаях, когда на пешеходном пе¬реходе наличествует сплошной поток пешеходов (возле рынков и пр.), в связи с чем прое¬хать его без нарушения ПДД невозможно, вместо регулирования движения, привлекают к административной ответственности водителей за нарушение приоритета пешеходов. В та¬ких случаях (независимо от того, привлекали ли лично Вас к административной ответствен¬ности) Вы можете обжаловать эти их незаконные действия. В случае достаточно массовой по¬дачи подобных жалоб это может привести к тому, что при организации работы ГАИ будет об¬ращено специально внимание на пресечение нарушений пешеходов, и уделено внимание регулированию движения на таких переходах. Скачайте жалобу. Подставьте в неё необходи¬мые даные - адресата (целесообразно подавать жалобу начальнику УГАИ региона или ГУМВД Украины в регионе), свои, место, время конфликта и пр. Изымите из жалобы те выделенные цветом абзацы, которые не относятся к Вашему конкретному случаю. После чего, подписав, отошлите жалобу заказным письмом с уведомлением о вручении на служебный адрес долж¬ностного лица, на чьё имя она подаётся.

Начальнику

(Підставити посаду начальника та адресу органу ДАІ або ГУМВС України у регіоні)

Від:

(Підставити свої ПІБ та адресу)

СКАРГА

„___”          20__р.,

(Підставити дату та місце подій)

я спостерігав співробітника ДАІ

,

(Підставити відомі дані співробітника ДАІ, - ПІБ, звання та посаду, або номер нагруд¬ного знаку, або номерний знак патрульного транспортного засобу, тощо).

який не реагував на порушення ПДР пішоходами, які відбувалися у безпосередній близькості до його місцезнаходження, та створювали перешкоду та небезпеку для руху

транспортних    засобів.

(Можна вказати конкретні обставини, зокрема, характер порушень пішоходів, їх кількість, прикмети тощо.)

Також зазначеним співробітником ДАІ вживалися заходи для зупинки транспор-тних засобів, водії яких проїздили пішохідний перехід, на якому спостерігався суцільний потік пішоходів (через наявність місць концентрації людей поряд), тому перетнути його без порушення ПДР було взагалі неможливо, замість регулювання руху на зазначеному переході, для забезпечення руху транспортних засобів та пішоходів.

У відповідності до п.3.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС від 13.11.2006 N 1111), завданням ДПС є, зокрема:

3.3. Забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів.

Більше того. До обов’язків співробітників ДПС та ж Інструкція прямо відносить:

7.1.2. Організовувати безпечний та безперешкодний процес дорожнього руху.

Більше того. Відповідно до цієї ж Інструкції співробітник ДПС зобов’язаний:

7.1.9. Регулювати дорожній рух, у тому числі з використанням відповідних жестів, які наведені в переліку жестів інспектора (додаток 1).

7.1.5.        Постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху установле¬

них правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху.

Слід обов’язково зазначити, що до цих учасників руху, безумовно, відносяться і пішоходи, і чому зазначений співробітник ДАІ не реагував на порушення вимог ПДР з їх боку, незрозуміло.

7.1.6.        Попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопору¬

шення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного

впливу та примусу.

Відповідно до вимог Інструкції, одними з основних методів несення служби є:

12.7.3.        Застереження учасників дорожнього руху від порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху.

12.7.4.        Втручання при правопорушеннях.

12.7.5.        Очевидно, що цього співробітник ДАІ у даному випадку не виконав.

Аналогічним чином співробітником ДАІ не вживалося заходів для забезпечення без¬перешкодного процесу дорожнього руху, замість цього провокувалися умови для вчи¬нення адміністративних правопорушень, а не здійснювалися профілактичні дії з метою їх запобігання. Такі дії співробітника ДАІ, як і самоусунення від обов’язку регулювати дорожній рух, не можуть бути прийнятними.

Очевидно, що такі дії порушують законодавство, нормативні документи, які регулюють діяльність підрозділів ДПС та МВС взагалі, а також порушують права учасників дорожнього руху.

На підставі викладеного, керуючись стст.5-7 Закону України „Про звернення громадян”,

ПРОШУ:

1). Вжити заходів дисциплінарного характеру до службової (посадової) особи ДАІ, яка вчинила дії, що порушують законодавство, та керівників підрозділу ДАІ, які допуска¬ють такі порушення працівниками при організації несення ними служби;

2). Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України „Про звернення громадян”.

„___”          20___р.        (Підпис)

ЖАЛОБА НА НЕЗАКОННЫЙ ОБЫСК ИЛИ ОСМОТР ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА

Если Ваше транспортное средство было незаконно обыскано (осмотрено) сотруд-никами ГАИ, Вы можете обжаловать эти их незаконные действия. Скачайте жалобу. Под¬ставьте в неё необходимые даные - адресата (целесообразно подавать жалобу начальни¬ку УГАИ региона или ГУМВД Украины в регионе), свои, место, время конфликта и пр. Изы¬мите из жалобы те выделенные цветом абзацы, которые не относятся к Вашему конкрет¬ному случаю. После чего, подписав, отошлите жалобу заказным письмом с уведомлени¬ем о вручении на служебный адрес должностного лица, на чьё имя она подаётся.

Начальнику

(Підставити посаду начальника та адресу органу ДАІ або ГУМВС України у регіоні)

Від:

(Підставити свої ПІБ та адресу)

СКАРГА.

„___”          20__р.,

(Підставити дату та місце подій)

під час керування транспортним засобом

(Підставити марку, модель, державний номерний знак)

мене було зупинено співробітником ДАІ

(Підставити відомі дані співробітника ДАІ, - ПІБ, звання та посаду, або номер нагрудного знаку, або номерний знак патрульного транспортного засобу, тощо).

Зазначений співробітник ДАІ не представився (представився нерозбірливо), на протиріччя вимогам ч.2 ст.5 Закону України „Про міліцію”, і усі вказані відомості про нього стали відомі вже у процесі подальшого спілкування.

Після цього зазначений співробітник пред’явив мені вимогу відкрити салон та ба-гажник автомобіля, порився у речах, які там знаходилися. Він вказав при цьому, що було проведено „огляд” транспортного засобу.

Вказані дії я вважаю незаконними з таких підстав.

Враховуючи той факт, що подібний огляд проводиться з метою виявлення заборо-нених предметів, у тому числі й тих, за перевезення, зберігання або носіння яких перед¬бачено кримінальну відповідальність, до зазначених правовідносин слід застосовувати положення КПК України. Зазначений огляд не відповідав вимогам КПК з кількох підстав.

Так, до порушення кримінальної справи і, відповідно, не особою, яка проводить до-судове слідство, може проводитися виключно огляд місця події і тільки у невідкладних випадках, як це прямо передбачено ч.2 ст.190 КПК. Мій автомобіль місцем будь-якої події не був, а співробітник ДАІ не був особою, яка проводить досудове слідство.

Автомобіль є володінням особи, а отже, його огляд, у відповідності до ч.4 ст.190 КПК, проводиться за рішенням суду. Такого рішення у даному випадку не було. Як не було і жодного з випадків, які передбачені як винятки з цього правила у ч.5 зазначеної статті.

На порушення ч.3 190, ч.1 ст.191 КПК, огляд проведено без складання протоколу та без залучення понятих.

Більше того. Саме пред’явлення вимоги про відкриття салона та багажника автомобіля, які підпадають під визначення приміщення та іншого сховища, що передбачає отриман¬ня згоди або відмови їх відкрити, свідчить про те, що вказані дії були не оглядом (який характеризується тільки візуальним дослідженням предмету огляду), а обшуком, оскільки та¬кий порядок передбачений ч.2 ст.183 КПК України тільки і виключно для цієї слідчої дії. Іншого випадку, коли співробітник міліції має право пред’явити такі вимоги до громадянина, ані КПК, ані інші законодавчі акти України не передбачають.

Між тим, у відповідності до ст.ст..177, 183 КПК, обшук володіння особи проводить¬ся також, за загальним правилом, за мотивованою постановою суду (обставин, які є підставою для виключення з цього правила, також не було у даному випадку). Обшук та¬кож проводиться із залученням понятих та складанням протоколу. Нічого цього викона¬но співробітником ДАІ не було.

Між тим, у відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що пря¬мо передбачені законом. Таким чином, такий обшук у цій ситуації у відповідності до зако¬ну не може бути проведено взагалі.

Більше того, співробітником ДАІ було запропоновано пред’явити для огляду та-кож вміст кишеней. Що підпадає під визначення обшуку особи, відповідно до ст..184 КПК України, але його також проведено без належних підстав, передбачених зазначеною статтею закону, та із порушенням встановленого порядку.

Очевидно, що безпричинні або з тих причин, що не передбачені законодавством, подібні дії, порушують законодавство, а також грубо порушують мої права.

На підставі викладеного, керуючись стст.5-7 Закону України „Про звернення громадян”,

ПРОШУ:

1). Вжити заходів дисциплінарного характеру до службової (посадової) особи ДАІ, яка вчинила дії, що порушують законодавство, та керівників підрозділу ДАІ, які допуска¬ють такі порушення працівниками при організації несення ними служби;

2). Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України „Про звернення громадян”.

„        _” _        20        р.

ЗАЯВЛЕНИЕ ПРОКУРОРУ ПО ФАКТУ НЕЗАКОННОГО ОБЫСКА (ОСМОТРА) ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА

Если сотрудниками ГАИ незаконно проведён обыск (осмотр) Вашего транспортно-го средства, Вы можете подать в органы прокуратуры заявление по факту их незаконных действий. Скачайте заявление. Подставьте в него необходимые даные - адресата (проку¬рора района или приравненного к нему прокурора, или прокурора региона, на терри¬тории которого имели место незаконные действия сотрудников ГАИ), свои, место, время конфликта и пр. Изымите из заявления те выделенные цветом абзацы, которые не отно¬сятся к Вашему конкретному случаю. После чего, подписав, отошлите заявление заказ¬ным письмом с уведомлением о вручении на служебный адрес должностного лица, на чьё имя оно подаётся.

Прокурору

(Підставити назву та адресу прокуратури/посади прокурора)

Від:

(Підставти свої прізвище, ім’я, по батькові, адресу)

ЗАЯВА.

„___”          20__р.,

(Підставити дату та місце подій)

під час керування транспортним засобом

(Підставити марку, модель, державний номерний знак)

мене було зупинено співробітником ДАІ

(Підставити відомі дані співробітника ДАІ, - ПІБ, звання та посаду, або номер нагрудного знаку, або номерний знак патрульного транспортного засобу, тощо).

Зазначений співробітник ДАІ не представився (представився нерозбірливо), на протиріччя вимогам ч.2 ст.5 Закону України „Про міліцію”, і усі вказані відомості про нього стали відомі вже у процесі подальшого спілкування.

Після цього зазначений співробітник пред’явив мені вимогу відкрити салон та ба-гажник автомобіля, порився у речах, які там знаходилися. Він вказав при цьому, що було проведено „огляд” транспортного засобу.

Вказані дії я вважаю незаконними з таких підстав.

Враховуючи той факт, що подібний огляд проводиться з метою виявлення заборо-нених предметів, у тому числі й тих, за перевезення, зберігання або носіння яких перед¬бачено кримінальну відповідальність, до зазначених правовідносин слід застосовувати положення КПК України. Зазначений огляд не відповідав вимогам КПК з кількох підстав.

Так, до порушення кримінальної справи і, відповідно, не особою, яка проводить до-судове слідство, може проводитися виключно огляд місця події і тільки у невідкладних випадках, як це прямо передбачено ч.2 ст.190 КПК. Мій автомобіль місцем будь-якої події не був, а співробітник ДАІ не був особою, яка проводить досудове слідство.

Автомобіль є володінням особи, а отже, його огляд, у відповідності до ч.4 ст.190 КПК, проводиться за рішенням суду. Такого рішення у даному випадку не було. Як не було і жодного з випадків, які передбачені як винятки з цього правила у ч.5 зазначеної статті.

На порушення ч.3 190, ч.1 ст.191 КПК, огляд проведено без складання протоколу та без залучення понятих.

Більше того. Саме пред’явлення вимоги про відкриття салона та багажника автомобіля, які підпадають під визначення приміщення та іншого сховища, що передбачає отримання згоди або відмови їх відкрити, свідчить про те, що вказані дії були не оглядом (який характеризується тільки візуальним дослідженням предмету огляду), а обшуком, оскільки такий порядок передбачений ч.2 ст.183 КПК України тільки і виключно для цієї слідчої дії. Іншого випадку, коли співробітник міліції має право пред’явити такі вимоги до громадянина, ані КПК, ані інші законодавчі акти України не передбачають.

Між тим, у відповідності до ст.ст..177, 183 КПК, обшук володіння особи проводиться також, за загальним правилом, за мотивованою постановою суду (обставин, які є підставою для виключен¬ня з цього правила, також не було у даному випадку). Обшук також проводиться із залученням по¬нятих та складанням протоколу. Нічого цього виконано співробітником ДАІ не було.

Між тим, у відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що пря¬мо передбачені законом. Таким чином, такий обшук у цій ситуації у відповідності до зако¬ну не може бути проведено взагалі.

Більше того, співробітником ДАІ було запропоновано пред’явити для огляду та-кож вміст кишеней. Що підпадає під визначення обшуку особи, відповідно до ст..184 КПК України, але його також проведено без належних підстав, передбачених зазначеною статтею закону, та із порушенням встановленого порядку.

Очевидно, що безпричинні або з тих причин, що не передбачені законодавством, подібні дії, порушують законодавство, а також грубо порушують мої права.

Вважаю, що таке істотне порушення вимог законодавства щодо громадянина з боку співробітника міліції є перевищенням з його боку службових повноважень, а отже, утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. З іншого боку, допущення керівництвом відповідного підрозділу ДАІ таких порушень з боку працівників останнього, є службовою недбалістю, що утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

На підставі викладеного, керуючись стст.94, 95, 97 КПК України,

ПРОШУ:

Порушити за зазначеними фактами кримінальну справу за ознаками злочинів, пе-редбачених стст.365 ч.1, 367 ч.1 КК України.

„___”          200__р.        (Підпис).

ЗАЯВЛЕНИЕ В ПРОКУРАТУРУ ПО ФАКТУ БЕСПРИЧИННОЙ ОСТАНОВКИ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА

В случае, если Вас беспричинно остановили сотрудники ГАИ (без нарушений с Ва-шей стороны или даже подозрений на таковые), Вы можете подать в органы прокурату¬ры заявление по факту их незаконных действий. Скачайте заявление. Подставьте в него необходимые даные - адресата (прокурора района или приравненного к нему прокуро¬ра, или прокурора региона, на территории которого имели место незаконные действия сотрудников ГАИ), свои, место, время конфликта и пр. Изымите из заявления те выделен¬ные цветом абзацы, которые не относятся к Вашему конкретному случаю. После чего, подписав, отошлите заявление заказным письмом с уведомлением о вручении на слу¬жебный адрес должностного лица, на чьё имя оно подаётся.

Прокурору

(Підставити посаду начальника та адресу органу ДАІ або ГУМВС України у регіоні)

Від:

(Підставити свої ПІБ та адресу)

ЗАЯВА.

„___”          20__р.,

(Підставити дату та місце подій)

під час керування транспортним засобом

(Підставити марку, модель, державний номерний знак)

мене було зупинено співробітником ДАІ

(Підставити відомі дані співробітника ДАІ, - ПІБ, звання та посаду, або номер нагрудного знаку, або номерний знак патрульного транспортного засобу, тощо).

Зазначений співробітник ДАІ не представився (представився нерозбірливо), на протиріччя вимогам ч.2 ст.5 Закону України „Про міліцію”, і усі вказані відомості про нього стали відомі вже у процесі подальшого спілкування.

Коли я, забажавши реалізувати своє право, передбачене ч.1 ст.16 Закону України „Про дорожній рух”, п.2.14 „в” ПДР, знати причину зупинки транспортного засобу, задав це питання працівнику ДАІ, то отримав відповідь: „Перевірка документів”, „Спецоперація”, „Перевірка технічного стану”.

Зазначені дії співробітника міліції я вважаю незаконними з таких підстав.

У відповідності до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено Постановою КМ України від 14 квітня 1997 р. N 341), а саме пп..5 п.5 зазначеного Положення, Державтоінспекція має право:

5) зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони використовуються з протиправною метою

Як видно з наведеного, цей перелік є вичерпним. Ніяких інших підстав для зупинки транспортного засобу зазначене Положення не знає. І це недаремно.

У відповідності до ст..11 Закону України „Про міліцію”, міліція має право: 2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо до¬держання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

Тобто єдиною підставою для перевірки документів особи може бути підозра грома-дянина у вчиненні правопорушення.

Мені про будь-які підозри у вчинені правопорушення співробітником міліції повідомлено не було.

Термін „спецоперація” як підстава для зупинки транспортного засобу або перевірки документів законодавством України теж не визначений, і як така підстава не передбачений.

Ст.. 35 Закону України „Про дорожній рух” передбачає, що перевірка технічного ста¬ну проводиться виключно (це є важливим для розуміння незаконності вимог Наказу) упо¬вноваженими суб’єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію. Таким чином, не може йти мови про проведення такої перевірки посадовими (службовими) особами органу державної влади. Тим більше, що ст.8 Господарського кодексу України прямо передбачає, що органи державної влади та управління не є суб’єктами господарювання, а отже, вони не мо¬жуть ані мати відповідних ліцензій, ані взагалі проводити такі перевірки.

Більше того. Ст.35 Закону „Про дорожній рух” передбачає єдиний випадок перевірки технічного стану транспортних засобів – державний технічний огляд. Інших випадків примусової, обов’язкової для власників транспортних засобів та водіїв перевірки технічного стану зазначений закон не передбачає взагалі.

Між тим, у відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що прямо передбачені законом. Таким чином, така перевірка у відповідності до закону не може бути проведена взагалі.

Більше того. В умовах, які можна забезпечити при зупинці транспортного засобу, зо¬крема, безпосередньо на дорозі, неможливо забезпечити відповідність перевірок ДСТУ 3649-97 „Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю”, а також повну відповідність вимірювань та засобів вимірювальної техніки (на які, у даному випадку, поширюється державний метрологічний контроль та нагляд) вимогам Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”.

У відповідності до п.3.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС від 13.11.2006 N 1111), завданням ДПС є, зокрема:

3.3. Забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів.

Більше того. До обов’язків співробітників ДПС та ж Інструкція прямо відносить:

7.1.2. Організовувати безпечний та безперешкодний процес дорожнього руху.

Очевидно, що безпричинні або з тих причин, що не передбачені законодавством, зупин¬ки транспортного засобу, порушують законодавство, нормативні документи, які регулюють діяльність підрозділів ДПС та МВС взагалі, а також порушують мої права, як учасника руху.

Вважаю, що таке істотне порушення вимог законодавства щодо громадянина з боку співробітника міліції є перевищенням з його боку службових повноважень, а отже, утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. З іншого боку, допущення керівництвом відповідного підрозділу ДАІ таких порушень з боку працівників останнього, є службовою недбалістю, що утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

На підставі викладеного, керуючись стст.94, 95, 97 КПК України,

ПРОШУ:

Порушити за зазначеними фактами кримінальну справу за ознаками злочинів, пе-редбачених стст.365 ч.1, 367 ч.1 КК України.

„___”          200__р.        (Підпис).

ЖАЛОБА НА БЕСПРИЧИННУЮ ОСТАНОВКУ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА

В случае, если Вас беспричинно остановили сотрудники ГАИ (без нарушений с Ва-шей стороны или даже подозрений на таковые), Вы можете обжаловать эти их незакон¬ные действия. Скачайте жалобу. Подставьте в неё необходимые даные - адресата (целе¬сообразно подавать жалобу начальнику УГАИ региона или ГУМВД Украины в регионе), свои, место, время конфликта и пр. Изымите из жалобы те выделенные цветом абзацы, которые не относятся к Вашему конкретному случаю. После чего, подписав, отошлите жалобу заказным письмом с уведомлением о вручении на служебный адрес должност¬ного лица, на чьё имя она подаётся.

Начальнику

(Підставити посаду начальника та адресу органу ДАІ або ГУМВС України у регіоні)

Від:

(Підставити свої ПІБ та адресу)

СКАРГА.

„___”          20__р.,

(Підставити дату та місце подій)

під час керування транспортним засобом

(Підставити марку, модель, державний номерний знак)

мене було зупинено співробітником ДАІ

(Підставити відомі дані співробітника ДАІ, - ПІБ, звання та посаду, або номер нагрудного знаку, або номерний знак патрульного транспортно¬го засобу, тощо).

Зазначений співробітник ДАІ не представився (представився нерозбірливо), на протиріччя вимогам ч.2 ст.5 Закону України „Про міліцію”, і усі вказані відомості про нього стали відомі вже у процесі подальшого спілкування.

Коли я, забажавши реалізувати своє право, передбачене ч.1 ст.16 Закону України „Про дорожній рух”, п.2.14 „в” ПДР, знати причину зупинки транспортного засобу, задав це питання працівнику ДАІ, то отримав відповідь: „Перевірка документів”, „Спецоперація”, „Перевірка технічного стану”.

Зазначені дії співробітника міліції я вважаю незаконними з таких підстав.

У відповідності до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено Постановою КМ України від 14 квітня 1997 р. N 341), а саме пп..5 п.5 зазначеного Положення, Державтоінспекція має право:

5) зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони використовуються з протиправною метою

Як видно з наведеного, цей перелік є вичерпним. Ніяких інших підстав для зупинки транспортного засобу зазначене Положення не знає. І це недаремно.

У відповідності до ст..11 Закону України „Про міліцію”, міліція має право: 2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо до¬держання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

Тобто єдиною підставою для перевірки документів особи може бути підозра грома-дянина у вчиненні правопорушення.

Мені про будь-які підозри у вчинені правопорушення співробітником міліції повідомлено не було.

Термін „спецоперація” як підстава для зупинки транспортного засобу або перевірки документів законодавством України теж не визначений, і як така підстава не передбачений.

Ст.. 35 Закону України „Про дорожній рух” передбачає, що перевірка технічного ста¬ну проводиться виключно (це є важливим для розуміння незаконності вимог Наказу) упо¬вноваженими суб’єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію. Таким чином, не може йти мови про проведення такої перевірки посадовими (службовими) особами органу державної влади. Тим більше, що ст.8 Господарського кодексу України прямо передбачає, що органи державної влади та управління не є суб’єктами господарювання, а отже, вони не мо¬жуть ані мати відповідних ліцензій, ані взагалі проводити такі перевірки.

Більше того. Ст.35 Закону „Про дорожній рух” передбачає єдиний випадок перевірки технічного стану транспортних засобів – державний технічний огляд. Інших випадків примусової, обов’язкової для власників транспортних засобів та водіїв перевірки технічного стану зазначений закон не передбачає взагалі.

Між тим, у відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що пря¬мо передбачені законом. Таким чином, така перевірка у відповідності до закону не може бути проведена взагалі.

Більше того. В умовах, які можна забезпечити при зупинці транспортного засобу, зо¬крема, безпосередньо на дорозі, неможливо забезпечити відповідність перевірок ДСТУ 3649-97 „Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю”, а також повну відповідність вимірювань та засобів вимірювальної техніки (на які, у даному випадку, поширюється державний метрологічний контроль та нагляд) вимогам Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”.

У відповідності до п.3.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС від 13.11.2006 N 1111), завданням ДПС є, зокрема:

3.3. Забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів.

Більше того. До обов’язків співробітників ДПС та ж Інструкція прямо відносить:

7.1.2. Організовувати безпечний та безперешкодний процес дорожнього руху.

Очевидно, що безпричинні або з тих причин, що не передбачені законодавством, зупин¬ки транспортного засобу, порушують законодавство, нормативні документи, які регулюють діяльність підрозділів ДПС та МВС взагалі, а також порушують мої права, як учасника руху.

На підставі викладеного, керуючись стст.5-7 Закону України „Про звернення громадян”,

ПРОШУ:

1). Вжити заходів дисциплінарного характеру до службової (посадової) особи ДАІ, яка вчинила дії, що порушують законодавство, та керівників підрозділу ДАІ, які допуска¬ють такі порушення працівниками при організації несення ними служби;

2). Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України „Про звернення громадян”.

„___”          20___р.        (Підпис)

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВІДСУТНОСТІ ТИМЧАСОВОГО РЕЄСТРАЦІЙНОГО ТАЛОНА ПОЯСНЕННЯ

до протоколу складеному «____»          року

Я,                             року   керував

автомобілем марки          реєстраційний №          та був зупине¬

ний співробітником ДАІ          який склав протокол та виніс постано¬

ву про адміністративне правопорушення на підставі відсутності у мене тимчасового

регистраційного талона.

Винним себе не визнаю за таких підстав:

1. У відповідності до Цивільного Кодексу України

Стаття 190. Майно: «Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнають¬ся речовими правами.»

Стаття 395. Види речових прав на чуже майно

1. Речовими правами на чуже майно є:

1) право володіння;

Стаття 397. Суб'єкти права володіння чужим майном

1. Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Стаття 398. Виникнення права володіння

1.        Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій май¬

но було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

2.        У відповідності до ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про дорожній рух»

Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу

Водій має право: керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому по¬рядку; довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;

Водій зобов'язаний:

мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служ¬би правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним за¬собом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транс¬портний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;

(абзац другий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 15.05.2003 р. N 743-IV, від 01.07.2004 р. N 1961-IV, від 19.01.2006 р. N 3370-IV)

У ВІДПОВІДНОСТІ ДО КОДЕКСУ про Аміністративні Порушення

«Стаття 126. Керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред'явили їх для перевірки

Керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, тало¬на до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користуван¬ня чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодав¬ством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на ван¬таж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (дого¬вору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників назем¬них транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»),

У відповідності до З А К О Н У У К Р А Ї Н И «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

1.6. власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, опера¬тивного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуату¬ють транспортний засіб на інших законних підставах;

У відповідності до Конституції України: Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого само¬врядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до П О С Т А Н О В И КАБМІНУ від 10 жовтня 2001 р. N 1306 «Про Пра¬вила дорожнього руху»

1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майнови-ми правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи;

2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Зброй¬них Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника ( хто такий власник див. вище), крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон;

«свідоцтво про право спільної власності», «тимчасовий реєстраційний талон» - ці доку¬менти не передбачені жодним Законом України. Як правовій документ вони не існують!!! Таким чином я вважаю, що:

1.        В АВТОМОБІЛІ за КЕРМОМ ПЕРЕБУВАЮ Я, ОСОБА ЯКА МАЄ МАЙНОВЕ ПРАВО ВОЛОДІННЯ із відповідним документом - ДОВІРЕНІСТЮ.

2.        Я, відповідно до п. 1.10 Правил Дорожнього Руху є ВЛАСНИКОМ АВТОМОБІЛЯ, оскільки маю МАЙНОВЕ ПРАВО ВОЛОДІННЯ та ВІДПОВІДНИЙ ДОКУМЕНТ – ДОВІРЕНІСТЬ!

СПІВРОБІТНИКУ ДАІ мною були пред’явлені наступні документи:

-        посвідчення водія

-талон до поствідчення водія

-        свідоцтво про реєстрацію ТЗ          №          видане

-довіреність від імені          посвідчена

яка дає мені право на керування та розпорядження цим транспортним засобом. Таким чинном вважаю, що складу правопорушення в моїх діях немає.

200__ року        Підпис

КООРДИНАТЫ

Номер дежурной части управления ДАИ МВД Украины, по которому круглосуточно принимаются жалобы на инспекторов, превысивших служебные полномочия:

(044) 256-30-74.

В Крыму телефон ДАИ (0652) 25-45-97, 29-63-41 (Симферополь). В Севастополе (0692) 57-00-00. По дороге Харьков - Симферополь:

Харьковская область (057) 707-35-00(-02,-10), 707-01-02(-04,-09,-20), 704-15-81

Днепропетровская область (056) 744-71-70, 744-51-92, 241-52-42

Запорожская область (0612) 39-86-20, 39-86-22, 34-80-42

Херсонская область (0552) 43-25-36(-35,-76,-77,-78,-70)

Список «Телефонов доверия ДАИ» по областям (если указано 2 номера, последний более «свежий»):

ГУ ДАИ МВД Украины: 044 256-16-75, 272-46-59 АР Крым 0652 55-01-61 Винницкая 0432 21-34-33, 59-34-34 Волынская 0332 74-22-44 Днепропетровская 056 744-51-92 Донецкая 062 345-23-30 Житомирская 0412 25-85-86 Закарпатская 03122 32-286 Запорожская 061 224-30-20 Ивано-Франковская 03422 30-573 Киевская 044 245-77-93, 249-8402 г. Киев 044 228-45-22, 483-70-64 Кировоградская 0522 23-51-87, 35-75-33 Луганская 0642 55-93-70, 93-57-80

Львовская 0322 78-23-05, 64-69-41 Николаевская 0512 21-20-91 Одесская 0482 45-90-65, 30-17-53 Полтавская 0532 59-08-08, 59-07-25 Ровненская 0362 26-98-21, 63-58-21 Сумская 0542 22-36-44, 21-31-14 г. Севастополь 0692 57-00-00, 65-06-83 Тернопольская 0352 22-86-86, 52-38-86 Харьковская 057 704-15-81 Херсонская 0552 43-25-36 Хмельницкая 0382 70-31-31 Черкасская 0472 47-02-02, 39-32-11 Черновицкая 0372 55-05-13 Черниговская 04622 56-245, 56-302

Ну и совсем специфические телефоны:

(044) 256-18-03 Оперативный дежурный МВД Украины (круглосуточно). Возможно, номер устарел, более новый номер от 12.01.07 ниже.

(044) 256-34-00, 256-34-56 Служба собственной безопасности МВД Украины. В Кры¬му, кроме того, (0652) 24-50-00 и там же собственный отдел безопасности дорожно-патрульной службы (0652) 29-66-92, 29-65-73

Телефоны доверия украинских пограничников (044) 212-87-63 и (044) 212-89-63,та-моженников (044) 247-26-67. Можно звонить анонимно. Внутренняя служба безопасно¬сти таможенников (044) 247-26-71. Стучать на пограничников можно (044) 271-87-42.

МВД Украины : (044) 256-16-75

ГУМВД г. Киева : (044) 212-99-90, 272-53-00

УМВД Киевской области : (044) 272-19-59

Управление внутренней безопасности СБУ Украины (если проблемы с личностями, называющимися сотрудниками СБУ) : (800) 501-48-20, по Украине бесплатно.

К сожалению, в связи с перманентной реорганизацией ДАИ и передачи части её функций в городах обычной милиции, некоторые из вышеперечисленных телефонов мо¬гут быть неактуальными.