СОВЕТЫ

Урок ІІІ.

Как обжаловать постановление по статье 126, ч. 1 КУоАП.

Образец иска:

                                        ДО ПРИМОРСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

                                        міста ОДЕСИ

                        Позивач:  Булгару Олексій Борисович

                                        65000, м. Одеса, вул.

                                        Тел.

                    Відповідач:  працівник управління патрульної поліції у м. Одесі

                                        Сафронюк Павло Віталійович

                                        Адреса роботи: 65114 м. Одеса, вул. Корольова, 5

                                        Адреса мешкання: м. Одеса, вул. Комарова, 10/ 3, кв. 26

                                        Інші відомості невідомі

                                         АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

                                      про скасування постанови в справі

               про адміністративне правопорушення  серії ПС2 №116403 від 26.08.2016 року

26 серпня 2016р.,  приблизно о 14 годині 00 хвилин   позивач керуючи автомобілем  Вольво В 40  ______________, був зупинений працівником поліції,  який попросив  надати реєстраційний документ на транспортний засіб.                 

26.08.2016 о 14:00 відносно мене було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №116403 інспектором патрульної поліції 2 роти 2 батальйону управління патрульної поліції м. Одеси департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Сафронюком Павлом Віталійовичем. В постанові вказано, 26 серпня 2016 року о 13:50 в м. Одеса, пр.-т Олександрівський, 9 здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, не пред’явив св.-во про реєстрацію та поліс обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.

З постановою категорично не погоджуюсь, правил дорожнього руху не порушував.

Суть справи:

26 серпня 2016 року я рухався по Олександровському проспекту від вул. Єврейська у напрямку до вул. Буніна. Перетнувши перехрестя з вул. Жуковського позаду почув у гучномовець зупинення мого транспортного засобу. Виконуючи вимогу поліцейського я зупинився біля лівого краю проїзної частини. До мене підійшов інспектор патрульної поліції, який назвався Сафронюк Павло Віталійович, згідно з службовим посвідченням №004605, рядовий міліції, який назвав мені причину зупинки «проїзд на заборонений, червоний сигнал світлофору». На що я йому повідомив, що у напрямку мого руху по проспекту Олександровському, на перехресті вул. Жуковського немає геть світлофору. Він заявив, що це моя думка та запросив надати водійське посвідчення та реєстраційні документи. Після неодноразового прохання надати мені можливість довести до патрульного поліцейського мою невинуватість у скоєнні правопорушення, тобто прослідкувати на перехрестя та побачити відсутність світлофору та надання додаткових доказів, що передбачено ст. ст. 258, 268 КУпАП, інспектор Сафронюк П. В. відмовив мені у моїх клопотаннях, відмовив у ознайомленні з матеріалами справи, не роз’яснив мені моїх прав передбачених статтями 63 Конституції України та 268 КУпАП та почав складати постанову. Нехтуючи моїми конституційними правами патрульний поліцейський перевищував владу та неодноразово надав мені зрозуміти, що він буде це робити навмисно, а я можу оскаржити його дії у суді та вище стоячому керівництву. Тобто, користуючись своїм повноваженням, інспектор Сафронюк П. В. незаконно зупинив мій транспортний засіб та навмисно, безпідставно, необґрунтовано виніс постанову. Але це не останнє порушення Саронюка П. В. Він, не чекаючи на мене для за читання постанови та роз’яснення прав на оскарження та обов’язків оплати постанови про адміністративне правопорушення, згідно КУпАП, без надання під підпис покинув місце зупинки, не оголосивши постанову про адміністративне правопорушення. Він втік на службовому автомобілі навіть коли я наздогнав його та попросив надати мені постанову під підпис для оскарження, він мені відмовив.

Усі вище описані події фіксувались на відео камеру. Відео доказ надам при розгляді адміністративного позову.

ЩОДО ПОРУШЕННЯ МОЇХ ПРАВ:

Конституція України, стаття 19, Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

При оформленні поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення  у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі вони користуються окрім норм КУпАП, також  «ІНСТРУКЦІЯ з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі 07.11.2015  № 1395» (надалі «Інструкція»). Частиною 1-10 розділу третього та четвертого «Інструкції» встановлений порядок розгляду інспектором адміністративної справи (у тому числі і на місці виявлення правопорушення):

III. Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

4. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

5. Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

9. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

10. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

13. Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 КУпАП приймає рішення щодо закриття справи про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення

1. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

        5. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Інспектору патрульної поліції Сафронюку П. В. було пред’явлено водійське посвідчення, реєстраційний документ на авто та страховий поліс обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, але не дивлячись, що реєстраційний документ був наданий працівнику поліції, 26 серпня 2016 р. у відношенні позивача була винесена постанова у  справі про адміністративне правопорушення  серії ПС2 №116403 та на  позивача було накладено адміністративний штраф у розмірі 425 грн.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу  на  постанову  по    справі    про    адміністративне правопорушення  може  бути  подано  протягом  десяти  днів  з  дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення  у  сфері  забезпечення  безпеки дорожнього руху, у тому  числі  зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів  з  дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку  з  поважних  причин  цей  строк за заявою особи, щодо якої винесено   постанову,   може  бути  поновлено  органом  (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова була отримана 29 серпня 2016 року в управлінні патрульної поліції у м. Одеса.

З зазначеною постановою позивач не згоден та вважає що вона підлягає скасуванню з наступних підстав:

Згідно п.п. «б» п.2.1. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"),

 -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

            Згідно ч.1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Під час складання постанови про адміністративне правопорушення, Позивач вважає, що були порушені його права: не з’ясовано чи є у діях позивача склад адміністративного правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, не роз’яснені права і обов'язки особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, а також не з’ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не враховано, що в діях Позивача був відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ, відповідач, який заперечує проти адміністративного позову і на якого покладається тягар доказування правомірності свого рішення повинен  довести суду правомірність своїх дій та винесеного ним рішення.

Таким чином, в діях позивача  не має вини ні в формі умислу, ні в формі необережності, та вони не утворюють складу адміністративного правопорушення. Дії позивача не порушували прав інших осіб, не перешкоджали руху інших транспортних засобів, не створювали аварійної обстановки та не призвели до заподіяння шкоди.

КАС України, Стаття 69. Поняття доказів

1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладені стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

КУпАП, Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення

Завданнями провадження  в   справах    про    адміністративні правопорушення  є:  своєчасне,  всебічне,  повне   і    об'єктивне з'ясування  обставин  кожної  справи,  вирішення  її   в    точній відповідності   з   законом,   забезпечення   виконання  винесеної постанови,  а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних   правопорушень,   запобігання   правопорушенням, виховання   громадян   у   дусі   додержання   законів,  зміцнення законності.

Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Особа,  яка притягається до адміністративної відповідальності має  право:  знайомитися  з  матеріалами справи, давати пояснення, подавати   докази,   заявляти   клопотання;  при  розгляді  справи користуватися  юридичною  допомогою  адвоката,  іншого  фахівця  у галузі  права,  який  за  законом  має  право  на надання правової допомоги  особисто  чи  за  дорученням  юридичної особи, виступати рідною  мовою  і  користуватися  послугами  перекладача,  якщо  не володіє  мовою,  якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.  Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності    особи,   яка   притягається   до   адміністративної відповідальності.  Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто   лише  у  випадках,  коли  є  дані  про  своєчасне  її сповіщення  про  місце  і  час  розгляду  справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У даному випадку було порушене вищезазначений порядок розгляду справи до винесення постанови: не роз’яснені права, не надана можливість – скористатись наявними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитись з існуючими по справі доказами та не були розглянуті заяви та пояснення самого Булгару О. Б. (доказів не надано). Після винесення постанови, вона не була оголошена. В постанові Булгару О. Б. зазначив, що права не роз’яснювали, зі статтями не ознайомили. Немає доказів технічних засобів про проголошення постанови та вручення її під розпис чи після. Розписка про роз’яснення прав також повинна була бути відібрана з початку розгляду справи, а не після винесення постанови. У разі відмови у наданні такої розписки інспектор повинен був зазначити про роз’яснення прав та відмови до винесення постанови. Також, інспектором повинно було б під відеозапис роз’яснивши права та повідомивши про те, яка справа розглядається з’ясувати чи є клопотання та розглянути їх, оголосити про існуючи докази – свідків, потерпілих, відеозапис – якщо такі докази є, заслухати пояснення і лише після цього повідомляти про закінчення розгляду справи та виносити постанову, про що повідомити особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Усе вищенаведене у сукупності підтверджує порушення моїх прав при розгляді інспектором патрульної поліції Сафронюк П. В. адміністративної справи та є безумовною підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПС2 №116403 від 26.08.2016 року.

            Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.    

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Також позивачу не були роз’яснені його права, він був позбавлений скористуватися юридичною допомогою, оскільки постанова була винесена у швидкій формі на місті скоєння адміністративного правопорушення та інспектор заявив, що чекати на представника не буде.

Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови

Постанова оголошується  негайно  після  закінчення   розгляду справи.   Копія  постанови  протягом  трьох  днів  вручається  або висилається особі, щодо якої її винесено.

Таким чином, саме інспектор патрульної служби, який розглядає адміністративну справу та виносить постанову повинен проводити всю певну процедуру розгляду адміністративної справи, зазначеної у главі 22

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

транспортних засобів», стаття 21 ….

21.2. Контроль    за    наявністю   договорів   обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних засобів здійснюється:

Відповідними  підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; { Абзац другий пункту  21.2  статті  21  із змінами, внесеними згідно із Законами N  3565-VI  від 05.07.2011, N 766-VIII від 10.11.2015 }

21.3. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа,  яка  керує ним,  зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).  Страховий  поліс  пред'являється  посадовим  особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Закон України «Про дорожній рух», Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу ……

Водій зобов'язаний:

мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

Законодавець виділив це поняття недарма. 

Закон України «Про національну поліцію», Стаття 32. Перевірка документів особи

1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Але згідно рішенню Конституційного суду від 26 травня 2015 р., положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Також згідно Постанові  Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»,  за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

Обґрунтованість мого позову буде доведена за допомогою власних пояснень, пояснень Відповідача і пояснень свідка, про допит якого я заявлю клопотання до початку розгляду справи.

Окрім того, суд повинен врахувати необґрунтованість взагалі моєї зупинки, перевірки документів і порушення моїх прав, більш детально про яки мною буде пояснено в судовому засіданні.

На підставі зазначеного та керуючись КУпАП, КАС України –

ПРОШУ:

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 26.08.2016 року серії ПС2 №116403

інспектора патрульної поліції м. Одеси  2 роти 2 батальйону лейтенанта поліції Сафронюка Павла

Віталійовича про притягнення Булгару О. Б. до адміністративної відповідальності за статтею 126,

ч. 1 КУпАП в зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

Додатки:

Копія оскарженої постанови

копія адміністративного позову для відповідача      

«_____» вересня 2016р.                                                                 _______________ Булгару О. Б.

В данном процессе было подано письменные пояснения, видео доказательства, фотографиии.

Будьте взаимно вежливыми с работниками полиции, помните – они работают для нас.

Урок І.

Как обжаловать постановление по статье 122, ч. 1 КУоАП.

По данному иску также есть письменные пояснения. Судебный процесс длился до августа 2016 года. И только в апелляции постановление было отменено.

Образец иска:

                                                                     До Київського районного суду м.Одеса

                                                                     вул. Варненська 3Б, м. Одеса, 65080

                                               Позивач:       _______________________________

                                  Місце проживання:     м. Одеса, вул.____________________

                                        Засіб зв’язку:        _______________________________

                                            Відповідач:     Інспектор патрульної поліції

                                                                        Лейтенант поліціі 1роти 4 батальйону

                                                                        УПП в м Одеса

                                                                        __________________________________

                                                                        65014, м.Одеса, вул.Ак.Корольова ,5

                                                                        Засіб зв”язку - 102

                                             Адміністративний позов

              про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

Постановою в справі про адміністративне правопорушення від 30 грудня 2015 р. інспектором патрульної поліції м. Одеси 101 роти 4-го батальйону лейтенантом поліції Сухінець Ганною Петрівною мене незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті пятдесят п’ять) грн.

Я, _____________________________________________, рухався по вулиці Вільямса у м. Одесі зі сторони Корольова, у напрямку Люстдорфської дороги, мені потрібно було повернути ліворуч в дворовий проїзд побачивши здалеку роздільну полосу на повороті, де була переривчаста смуга, я  повернув та поїхав с своєму напрямі в двір по вул. Ак.Вільямса 62а. Коли побачив метрів через 100 машину поліції з ввімкненими синіми та червоними проблисковими маячками, я вирішив пропусти працівників поліції, так як вирішив, що вони кудись поспішають. Однак, машина поліції зупинилася та представники поліції підійшли до мене. Вони попросили пред’явити документи, на що я дуже здивувався, попросив пояснити в чому суть мого порушення Правил дорожнього руху. Представники поліції відповіли, що я перетнув подвійну суцільну лінію. Впевнений в тому, що я не перетинав подвійної суцільної лінії при повороті на переривчатій смузі в дворовий проїзд, я попросив у представників поліції моє порушення Правил дорожнього руху на фотофіксуючому приладі. Проте інспектори поліції  відмовилися пред’являти будь-які докази мого порушення та настоювали на складанні протоколу, зазначаючи, що вони мені нічого не зобов’язані пояснювати та пред’являти. Я пояснив, що я не перетинав подвійну суцільну смугу та не розумію в чому суть мого затримання і про яке порушення взагалі йдеться. З метою доказати свою правоту та наявність у мене необхідних документів на право керування транспортним засобом,  я пред’явив  документи для того, щоб працівники поліції упевнилися, що вони у мене є при собі і я готовий їх пред’явити для складання протоколу, але тільки після того як буду показано та роз’яснено мої порушення Правил дорожнього руху.

Працівники поліції не попросивши мене вийти з моєї машини ВАЗ 2109 номерний знак          ,  відразу  почали мене просто витягувати з неї, при цьому заламали руки та почали грубо штовхати та бити, я просто стояв і не пручався. Після всього цього вони потягли мене до своєї машини, кинули на дорогу і одягли наручники. Моя машина в цей час залишилися незамкнена і з відкритою дверцьою. Мене відвезли в  Таіровський відділ поліції склали на мене протокол за статтею 185 і 122 КУпАП,

 Вважаю, що  постанова в справі про адміністративне правопорушення від  30 грудня 2015 р. серії ПС2 №868216 винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення мене до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Це підтверджується наступним.

 1. Серед матеріалів про адміністративне правопорушення, яке я начебто скоїв, є лише протокол про адміністративне правопорушення від  30 грудня 2015 р. серії ПС2 №868216, зміст якого не відповідає дійсності, обставинам справи, та вимогам ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а також описує неіснуюче адміністративне правопорушення.

Стаття 256 КУпАП передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення  зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я,  по  батькові особи,  яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час  вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт,  який  передбачає  відповідальність  за  дане правопорушення; прізвища,  адреси  свідків  і  потерпілих,  якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості,  необхідні  для  вирішення справи.

Працівник Управління патрульної поліціі зазначив у протоколі, що він складений 30.12.2015 р. в 21 год. 15 хв. в м. Одеса по вул. Вільямса,62, хоча фактично протокол складався після 00:00 годин. Також інспектор Сухінець Ганна Пе.трівна зазначила, що я начебто «перетнув подвійну суцільну лінію, чим порушив вимоги Ст.8.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП». Мої пояснення не відібрані!!!

 Вказане підтверджує, що ніякого адмінправопорушення насправді не було, тому посадова особа поліцейський  і не зміг описати його суть та місце вчинення.

За таких обставин, викладених вище, протокол про адміністративне правопорушення від  30 грудня 2015 р. серії ПС2 №868216 складений з порушенням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, містить обставини, які не відповідають дійсності, не містить місця складення протоколу, місця вчинення правопорушення, суті правопорушення, натомість описує суть неіснуючого адмінправопорушення, за яке не передбачена адміністративна відповідальність.

Такий протокол про адмінправопорушення не може вважатись достатнім та належним доказом по справі.

 2. Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності доказів вчинення правопорушення. Мене незаконно притягнуто до відповідальності за неіснуюче правопорушення, якого я не вчиняв.

При винесенні постанови посадова особа Поліції в Одеській області порушила  вимоги статті 280 КУпАП, яка передбачає, що орган  (посадова   особа)    при    розгляді    справи    про адміністративне правопорушення  зобов'язаний  з'ясувати:  чи  було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що  пом'якшують  і   обтяжують   відповідальність,  чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу,  а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Не було надано час на підготовку та  звернення за правовою допомогою, подання заперечення на протокол та постанову, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, порушує мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими я не мав можливості скористатися. При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, на що вказує  ст. 33 КУпАП. За таких обставин мої процесуальні права при такому «розгляді»  справи грубо порушено.

Усього цього службова особа Поліції в Одеській області не зробила.

В постанові вказується, що Сухінець Ганна Петрівна розглянула матеріали адміністративного правопорушення, на підставі яких притягнула мене до адміністративної відповідальності.

Насправді з таких матеріалів є лише протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає законодавству, а саме КУпАП, та дійсності, а тому з підстав, вказаних у п. 1 позовної заяви, не може вважатись достатнім та належним доказом вчинення мною правопорушення. За таких обставин, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути бути розпочато, а  розпочате  підлягало  закриттю  у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Свої пояснення по суті пред’явленого мені правопорушення давав усно інспекторам поліції, однак, через те, що до мене було  застосувано заходи фізичного впливу не зміг записати в протокол детальні свої зауваження.

Відповідно до статті 251 КУпАП,  доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної  відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Виходячи із обставин справи, жодних інших доказів по справі, крім протоколу, наприклад свідків, показань технічних приладів чи технічних засобів, чи інших доказів по справі, на момент розгляду адміністративної справи, не було!

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа)  оцінює  докази  за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні  всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись законом і правосвідомістю.

Вказане вище свідчить про те, що працівник Поліції  в Одеській області розглянув справу та притягнув мене до відповідальності за відсутністю доказів вчинення мною правопорушення, за відсутності доказів моєї вини, упереджено, оскільки не взяв до уваги мої пояснення, не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними.

Вказане вище підтверджує відсутність події та складу адміністративного правопорушення, підтверджує той факт, що я жодного адміністративного правопорушення не вчиняв.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена посадовою особою Поліції в Одеській області незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого я не скоїв,з порушенням моїх законних прав, що призвело до незаконного притягнення мене до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 247 КУпАП, відсутність події  і складу адміністративного правопорушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.

  Прошу особливу увагу звернути суд на норму, встановлену ч. 2 статті 71 КАС, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 289 КУпАП зазначає, що «скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Кодексом адміністративного судочинства встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 33, 122, 245, 251, 252, 254, 283, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 6, 7, 18, 19, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 8.5 Правил дорожнього руху України,

ПРОШУ: 

1.     Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від  30 грудня 2015 р. серії ПС2 №868216. інспектора патрульної поліції м.Одеси 101 роти 4-го батальйону лейтенантом поліції Сухінець Ганни Петрівни про притягнення мене, Прокопчука Максима Олександровича, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на у розмірі 255 гривен.

 2. На підставі ст.288 КУпАП України звільнити мене від сплати судового збору.

Додатки:

1. Копія постанови про адміністративне правопорушення від  30 грудня 2015 р. серії ПС2 №868216

1. Копії позовної заяви з доданими документами відповідно до кількості відповідачів.

______ січня 2016 р.                          ____________                             ____________________________

В данном процессе было подано более 10 ходатайств о допросе свидетелей, письменные пояснения, видео доказательства, фотографий около 5 штук и судебные дебаты на 8 листах.

Будьте взаимно вежливыми с работником полиции, помните – они работают для нас.

Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління

(статті 185—1852 КпАП) 1

Остановить транспортное средство (ТС) имеет право только работник милиции (ст. 11 ЗУ «О милиции»). После остановки он обязан представиться, назвать причину остановки и суть совершенного правонарушения (ПДД п. 2.14, приказ МВД №111 п. 15, ЗУ «О милиции» ст. 5).

Из автомобиля вы можете выйти  только по собственному желанию. По вашему требованию работник милиции обязан предъявить служебное удостоверение (ст. 5 п. 2 Закона Украины «О милиции»). Перепишите по возможности все данные из служебного удостоверения: Ф.И.О., звание, должность, № удостоверения,  срок действия удостоверения. Не забудьте переписать номер нагрудного знака.

Согласно ст. 16 ЗУ «О дорожном движении» и ст. 126 КУоАП водитель должен иметь при себе и по требованию работника милиции предъявить водительское удостоверение и регистрационные документы на автомобиль. Если инспектор требует, чтобы Вы передали ему документы, объясняя, что «предъявить» обозначает «передать», – попросите передать Вам его служебное удостоверение, т.к. он так же обязан Вам его «предъявить».

В случае ДТП, а также в процессе оформления материалов административного правонарушения инспектор имеет право требовать предъявить ему полис страхования гражданско-правовой ответственности собственников ТС. В данных двух случаях Вы обязаны предъявить страховой полис (ст. 21.3 ЗУ «Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности собственников ТС» и ст. 126 КУоАП).

Инспектор имеет право осматривать Ваш автомобиль, т.е. визуально осматривать его снаружи и осматривать внутри те места, которые Вы ему самостоятельно разрешите визуально осмотреть. Также инспектор имеет право досмотреть Ваш автомобиль, однако в данном случае он обязан составить протокол досмотра с участием двух понятых (ст. 264 КУоАП). Обыск производится исключительно по постановлению суда работниками милиции и только в рамках уголовного производства.

Если инспектор обвиняет Вас в правонарушении, Вы имеете право:

- ознакомиться с материалами дела и доказательствами (ст. 268 КУоАП);

- давать пояснения, а также отказаться от этого, если пояснения касаются Вас лично либо Ваших родственников (ст. 63 Конституции Украины);

- заявлять ходатайства (устные, письменные на отдельных листах, в специальной графе протокола (Пояснения);

- пользоваться помощью адвоката (ст. 268 КУоАП);

- разговаривать на родном языке и пользоваться помощью переводчика (ст. 268 КУоАП);

- обжаловать постановление, вынесенное в отношении Вас;

- подать ходатайство об отложении рассмотрения административного дела, если Вам необходимо время на поиск адвоката, переводчика, свидетелей, сбор доказательств по делу и сведений о смягчающих вину обстоятельствах (ст. 268 КУоАП).

В обязанности инспектора при составлении административных материалов входит:

- рассматривать материалы только в вашем присутствии или при наличии доказательств Вашего заблаговременного уведомления о дате, времени, месте рассмотрения;

- отложить рассмотрение административных материалов, если от Вас поступает ходатайство о необходимости данного его отложения;

- вручить Вам копию составленного протокола.

Доказательства и свидетели

Доказательствами могут быть документы (в т.ч. протокол административного нарушения, досмотра, изъятия), ваши показания и пояснения, вещи, видеозаписи, показания свидетелей, выводы экспертиз, показания специальных приборов, которые оборудованы функцией видео и фото фиксации.

Обратите внимание на то, что протокол административного правонарушения также является доказательством, однако он содержит сведения, которые инспектор вносит в него, а также ваши пояснения  и иные сведения (данные о свидетелях).

Свидетелем может быть любое лицо, которое обладает сведениями о наличии или отсутствии нарушения, либо о котором есть данные, что оно обладает этими сведениями.

Такого понятия как «заинтересованное лицо» в законодательстве Украины не существует – это понятие выдумано милиционерами с целью не допустить «невыгодных» свидетелей.

В протоколе должны быть указаны все документы и доказательства, которые рассматриваются в процессе составления административных материалов (ваши пояснения, пояснения свидетелей с указанием количества листов) и основания для привлечения к административной ответственности (доказательства – видеозаписи, пояснения свидетелей, иные материалы).

Копия протокола должна быть вручена Вам и подписана с Вашей стороны. Не подписывайте протокол до того, как укажете все нарушения своих прав и правил, указанных выше, ходатайств – до того, как не укажете их в «пояснениях» (графа в протоколе).

Меры предосторожности

Фиксаторы (блокираторы) дверей (центральный замок) на протяжении всего общения с работником милиции  не стоит открывать, во избежание неправомерных действий. Окно также необходимо открывать настолько, чтобы слышать инспектора, но не настолько, чтобы туда можно было просунуть руку. Инспектора любят самостоятельно открывать центральный замок двери для применения неправомерных действий.

В случае применения к Вам неправомерных действий – звоните друзьям, знакомым, адвокату, в милицию. Вы имеете право снимать свое общение с инспектором на видеокамеру –  деятельность милиции является гласной (ст. 3 ЗУ «О милиции», ст. 34 Конституции Украины). Данная видеозапись также может быть Вами использована в случае  необходимости защиты своих прав в судебных и иных инстанциях, при обжаловании действий работников милиции. Также Вы имеете полное право на публикацию данной видеозаписи в СМИ и сети Интернет.

При общении с работниками милиции помните, что они работают для нас. Будьте взаимно вежливыми в общении. Не употребляйте нецензурных слов и выражений.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 27 червня 2007 р. N 879
Київ

Про заходи щодо збереження автомобільних
доріг загального користування

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

N 516 ( 516-2009-п ) від 21.05.2009
N 815 ( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух"
( 3353-12  ),  статті  33 Закону України "Про автомобільні дороги"
( 2862-15 ) Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та  справляння
плати  за  проїзд  автомобільними дорогами загального користування
транспортних засобів  та  інших  самохідних  машин  і  механізмів,
вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

ставки плати  за  проїзд  автомобільними  дорогами загального
користування транспортних засобів  та  інших  самохідних  машин  і
механізмів,  вагові  та/або  габаритні  параметри яких перевищують
нормативні;

Порядок тимчасового обмеження або заборони руху  транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках
автомобільних доріг загального користування.

2. Визначити Міністерство транспорту та зв'язку  компетентним
органом  із введення міжнародного сертифіката зважування вантажних
транспортних засобів.

3. Установити, що:

дія Порядку   здійснення   габаритно-вагового   контролю   та
справляння  плати  за  проїзд  автомобільними  дорогами загального
користування транспортних засобів  та  інших  самохідних  машин  і
механізмів,  вагові  та/або  габаритні  параметри яких перевищують
нормативні,  поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників,
що здійснюють перевезення вантажів на території України;

роз'яснення з питань застосування порядків, затверджених цією
постановою, надає Державна служба автомобільних доріг.

4. Внести до постанов Кабінету Міністрів  України  зміни,  що
додаються.

5. Визнати   такими,  що  втратили  чинність,  акти  Кабінету
Міністрів України згідно з переліком, що додається.

6. Міністерству внутрішніх справ разом  з  Державною  службою
автомобільних   доріг   у  тримісячний  строк  вжити  заходів  для
організації  контролю  габаритно-вагових  параметрів  транспортних
засобів  та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду
автомобільними дорогами загального користування.

7. Міністерству транспорту та  зв'язку  у  тримісячний  строк
вжити  заходів з організації контролю габаритно-вагових параметрів
транспортних засобів та інших  самохідних  машин  і  механізмів  у
морських, річкових портах, пунктах пропуску через державний кордон
та вантажних терміналах.

Прем'єр-міністр України                            В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 21

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

ПОРЯДОК
здійснення габаритно-вагового контролю
та справляння плати за проїзд автомобільними
дорогами загального користування транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів,
вагові та/або габаритні параметри яких
перевищують нормативні

Загальні питання

1. Цей      Порядок      визначає     механізм     здійснення
габаритно-вагового контролю великовагових та/або  великогабаритних
транспортних засобів   та  інших  самохідних  машин  і  механізмів
(далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що
використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

2. Терміни,   що  вживаються  у  цьому  Порядку,  мають  таке
значення:

1) вимірювання (зважування) - процес визначення за  допомогою
вимірювального    (зважувального)   обладнання   габаритно-вагових
параметрів  фактичної  маси  та   навантаження   на   вісь   (осі)
транспортного   засобу,   що   проводяться   згідно  з  методикою,
затвердженою   спеціально   уповноваженим   центральним    органом
виконавчої влади у сфері метрології;

2) великовагові   та  великогабаритні  транспортні  засоби  -
транспортні  засоби,  вагові  та/або  габаритні   параметри   яких
перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса
або габарити яких перевищують один з параметрів,  що  зазначені  у
пункті   22.5  Правил  дорожнього  руху,  затверджених  постановою
Кабінету Міністрів  України  від  10  жовтня  2001   р.   N   1306
(  1306-2001-п  )  (Офіційний  вісник  України,  2001  р.,  N  41,
ст. 1852).  При  цьому  транспортний  засіб  не   може   вважатися
великоваговим  та/або  великогабаритним,  якщо  його  параметри не
перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

3) габаритно-ваговий  контроль   -   контроль   за   проїздом
великовагових   та/або   великогабаритних   транспортних   засобів
автомобільними  дорогами  загального  користування,  який  включає
перевірку   відповідності   габаритно-вагових   параметрів   таких
транспортних  засобів  установленим  законодавством  параметрам  і
нормам,  наявності  дозволу  на  рух за визначеними маршрутами,  а
також  дотримання  визначених  у  дозволі  умов  та  режиму   руху
транспортних засобів;

4) дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається
уповноваженим    органом    відповідно    до    Правил     проїзду
великогабаритних    та    великовагових    транспортних    засобів
автомобільними  дорогами,  вулицями  та  залізничними  переїздами,
затверджених  постановою  Кабінету  Міністрів України від 18 січня
2001 р.  N 30  (  30-2001-п  )  "Про  проїзд  великогабаритних  та
великовагових   транспортних   засобів   автомобільними  дорогами,
вулицями та залізничними переїздами"  (Офіційний  вісник  України,
2001 р.,  N 3,  ст.  75),  після внесення в установлених порядку і
розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів  автомобільними
дорогами  загального  користування,  в  якому  визначаються  умови
експлуатації  транспортних  засобів  протягом  певного   часу   за
встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов;

5) вимірювальне  і  зважувальне обладнання - технічні засоби,
які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів
транспортних    засобів    і    мають    нормовані    метрологічні
характеристики;

6) місце здійснення габаритно-вагового контролю -  спеціально
облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів
габаритно-вагового контролю;

7) стаціонарний пункт  габаритно-вагового  контролю  (далі  -
стаціонарний  пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та
розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для
здійснення   контролю  навантаження  на  вісь  (осі)  транспортних
засобів,  загальна   маса   та/або   габарити   яких   перевищують
установлені   параметри,   де   розташовані   спеціальні  службові
приміщення,  споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а
також  майданчики  для зберігання вантажів та стоянки транспортних
засобів;

8) пересувний  пункт  габаритно-вагового  контролю  (далі   -
пересувний  пункт)  -  спеціальний транспортний засіб,  обладнаний
вимірювальною і зважувальною  технікою  для  здійснення  контролю.
Ділянка дороги  на  відстані  100  метрів  до  пересувного пункту,
50 метрів за пересувним пунктом та  узбіччя  дороги  за  напрямком
руху,   де   розташовано  пункт,  вважаються  його  межами.  Місце
здійснення габаритно-вагового контролю  позначається  відповідними
тимчасовими дорожніми знаками;

9) попередній   габаритно-ваговий   контроль   -   визначення
параметрів великовагового та/або  великогабаритного  транспортного
засобу   для  встановлення  наявності  перевищення  нормативів  на
стаціонарних пунктах;
{ Підпункт 9 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 815 ( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

10)    точний   габаритно-ваговий   контроль   -   визначення
габаритновагових  параметрів транспортного засобу на стаціонарному
або пересувному пункті;
{  Підпункт  10 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 815 ( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

11) повторне  вимірювання  і  зважування  - будь-яке наступне
вимірювання транспортного засобу,  що  перебуває  в  межах  одного
стаціонарного  або пересувного пункту габаритно-вагового контролю,
з  часу  в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до
виїзду  з  неї.  Не є повторним вимірювання, яке проводиться через
технічні   перебої   в   роботі   вимірювального  і  зважувального
обладнання,  що  не  суперечить  вимогам  затвердженої  спеціально
уповноваженим   центральним   органом  виконавчої  влади  у  сфері
метрології методики;
{  Підпункт  11 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 815 ( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

12) погодження  маршруту  великовагових  та  великогабаритних
транспортних   засобів   -   документ,   що  видається  дорожніми,
комунальними,   залізничними   та    іншими    підприємствами    і
організаціями,  який  підтверджує  можливість  безпечного  проїзду
маршрутом.  Погодження маршруту великовагових та  великогабаритних
транспортних засобів є підставою для видачі дозволу на рух.

Інші терміни  вживаються  у  значенні,  наведеному у Правилах
дорожнього  руху,  затверджених  постановою   Кабінету   Міністрів
України  від  10 жовтня 2001 р.  N 1306 ( 1306-2001-п ) (Офіційний
вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852).

3. Габаритно-ваговий    контроль     транспортних     засобів
здійснюється:

у пунктах   пропуску   через   державний   кордон  -  Службою
міжнародних автомобільних перевезень Мінтрансзв'язку;

на автомобільних   дорогах    загального    користування    -
уповноваженими    Укравтодором    дорожніми    підприємствами   та
організаціями разом з відповідними підрозділами МВС.

4. Діяльність     пунктів     габаритно-вагового     контролю
забезпечується   службами   автомобільних   доріг   в   Автономній
Республіці Крим,  областях та  м.  Севастополі  і  підприємствами,
визначеними в установленому законодавством порядку.

5. Укравтодор   здійснює   фінансування  робіт  з  утримання,
обслуговування    та    забезпечення    функціонування     пунктів
габаритно-вагового контролю  на  підставі  кошторису,  який щороку
складається та  затверджується  Укравтодором,  за  рахунок  коштів
спеціального    фонду   державного   бюджету,   передбачених   для
будівництва,  реконструкції,  ремонту  і  утримання  автомобільних
доріг загального користування.

6. Габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно в пунктах
габаритно-вагового контролю працівниками відповідних служб.

Вимоги до контрольно-вимірювального обладнання
та пунктів габаритно-вагового контролю

7. Місце   розташування   стаціонарного   пункту   та   схема
організації дорожнього руху при під'їзді до  пункту  та  виїзді  з
нього  визначаються  службами  автомобільних  доріг  в  Автономній
Республіці Крим,  областях та  м.  Севастополі  і  погоджуються  з
відповідними підрозділами МВС та Укравтодору.

8. У  темну  пору  доби  місце  здійснення габаритно-вагового
контролю повинне бути освітленим.

9. У  стаціонарних  пунктах,  розташованих  на  автомобільних
дорогах загального користування,  встановлюється цілодобовий режим
роботи.  Режим  роботи  стаціонарних   пунктів,   розташованих   у
морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування
вантажопотоків, відповідає режиму роботи таких об'єктів.

10. Місце заїзду до зони стаціонарного пункту та місце виїзду
з неї облаштовуються перехідно-швидкісними смугами, параметри яких
відповідають  визначеним  для  даної  категорії  дороги,  а  також
стоянками   для  транспортних  засобів,  вагові  та/або  габаритні
параметри яких перевищують нормативні.

11. Режим  роботи  пересувного   пункту   встановлюється   за
погодженням з Укравтодором.  Забороняється експлуатація пересувних
пунктів у  темну  пору  доби,  крім  випадків,  коли  такий  пункт
розташовано   на   освітлених   ділянках  автомобільних  доріг,  у
морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування
вантажопотоків.
{  Пункт  11  із змінами, внесеними згідно з Постановою  КМ  N 815
( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

12. Вимірювальне  і  зважувальне  обладнання  для  здійснення
габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані;
періодично проводиться  повірка  (метрологічна  атестація)  такого
обладнання  з  подальшим  клеймуванням  (пломбуванням)  та видачею
відповідного  свідоцтва   спеціально   уповноваженим   центральним
органом виконавчої влади у сфері метрології.

13. Під   час   здійснення   габаритно-вагового  контролю  не
допускається   використання   вимірювального    і    зважувального
обладнання,  періодична  повірка (метрологічна атестація) якого не
проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

14. Вимоги до облаштування та  технічного  оснащення  пунктів
габаритно-вагового контролю визначаються Укравтодором.

Вимоги до габаритно-вагового контролю

15. Контроль   за   наявністю   у   водіїв  великовагових  та
великогабаритних транспортних засобів дозволу  на  рух  здійснюють
відповідні   підрозділи   МВС,   підприємства   Укравтодору,   які
здійснюють габаритно-ваговий контроль.

16.   Габаритно-ваговий   контроль  на  стаціонарних  пунктах
включає  попередній та/або точний контроль, на пересувних - точний
контроль.
{  Пункт  16  в  редакції  Постанови  КМ  N 815 ( 815-2010-п ) від
08.09.2010 }

17.   У   разі  виявлення  під  час  здійснення  попереднього
габаритно-вагового   контролю   на   стаціонарних   пунктах  факту
перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється
точний габаритно-ваговий контроль.
{  Пункт  17  із змінами, внесеними згідно з Постановою  КМ  N 815
( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

18.  За  результатами  точного габаритно-вагового контролю на
стаціонарному  або пересувному пункті водієві транспортного засобу
видається  довідка  результатів здійснення контролю із зазначенням
часу  і  місця  його  проведення,  а  на запит водія - міжнародний
сертифікат  зважування  вантажних транспортних засобів, якщо пункт
габаритно-вагового    контролю    уповноважений    видавати   такі
сертифікати.
{  Пункт  18  із змінами, внесеними згідно з Постановою  КМ  N 815
( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

19. Регламент проведення вимірювання і зважування та технічні
параметри вимірювального і зважувального  обладнання  визначаються
Укравтодором   згідно   з   методикою,   затвердженою   спеціально
уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади   у   сфері
метрології.

20. Працівник  (інспектор-оператор) пункту габаритно-вагового
контролю  визначає  за  результатами  точного   контролю,   чи   є
транспортний засіб великоваговим та/або великогабаритним.

Водії   під   час   перебування   в  зоні  стаціонарного  або
пересувного  пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати
вимоги  працівників  цього пункту, які відповідають законодавству.
{   Абзац   другий  пункту  20  із  змінами,  внесеними  згідно  з
Постановами  КМ  N  516  (  516-2009-п  )  від 21.05.2009,  N  815
( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

21. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового
та/або габаритного нормативного параметра більш як на  2  відсотки
подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати
за його проїзд  автомобільними  дорогами  загального  користування
(далі  -  плата за проїзд).  Плата за проїзд великовагового та/або
великогабаритного   транспортного   засобу,   що    рухався    без
відповідного   дозволу,   здійснюється  у  подвійному  розмірі  за
пройдену  частину  маршруту  по  території України. { Абзац перший
пункту  21  із  змінами,  внесеними  згідно  з Постановою КМ N 516
( 516-2009-п ) від 21.05.2009 }

У разі  здійснення  руху  з  порушенням  умов,  визначених  у
дозволі   на   рух,  подвійний  розмір  застосовується  в  частині
перевищення фактичних показників над  показниками,  визначеними  у
дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка  про  здійснення  габаритно-вагового  контролю та/або
сертифікат  зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд
є  чинними  протягом  усього  маршруту. { Абзац третій пункту 21 в
редакції Постанови КМ N 516 ( 516-2009-п ) від 21.05.2009 }

У разі  наявності  підозри   щодо   перевищення   нормативних
габаритно-вагових   параметрів  транспортного  засобу,  працівники
пунктів  габаритно-вагового  контролю  проводять   його   повторне
зважування.

22.  У  разі виявлення на стаціонарних або пересувних пунктах
порушення  правил  проїзду  великовагових  та/або великогабаритних
транспортних    засобів   такий   транспортний   засіб   тимчасово
затримується   згідно   із   статтею  265-2  Кодексу  України  про
адміністративні правопорушення ( 80732-10 ). { Абзац перший пункту
22  в  редакції Постанов КМ N 516 ( 516-2009-п )  від  21.05.2009,
N 815 ( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

{ Абзац другий  пункту  22 виключено на підставі Постанови КМ
N 815 ( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

{ Абзац третій  пункту  22 виключено на підставі Постанови КМ
N 815 ( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

{  Абзац  четвертий пункту 22 виключено на підставі Постанови
КМ N 815 ( 815-2010-п ) від 08.09.2010 }

23. Власник    великовагового    та/або     великогабаритного
транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести
габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність  з
установленими   нормативами   шляхом   часткового   розвантаження,
перевантаження на інший транспортний засіб або у  будь-який  інший
спосіб.

24. Після     приведення     габаритно-вагових     параметрів
транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і
внесення  плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення
повторного габаритно-вагового контролю.  Якщо під  час  здійснення
повторного    габаритно-вагового   контролю   фактів   перевищення
габаритно-вагових параметрів не виявлено,  транспортний засіб може
продовжити подальший рух.

25.  У  разі  невиконання  водієм транспортного засобу вимоги
щодо   встановлення   обмежень  руху,  внаслідок  чого  здійснення
габаритно-вагового     контролю     унеможливлюється,    працівник
(інспектор-оператор)  пункту  габаритно-вагового  контролю вносить
відомості про такий факт до спеціального реєстру, форма та порядок
ведення   якого   затверджуються  Укравтодором  за  погодженням  з
Держкомпідприємництвом,  і  повідомляє  про  це регіональну службу
Укравтодору  та відповідний підрозділ МВС. За весь час перебування
транспортного  засобу  в  межах  стаціонарного  пункту  стягується
плата, порядок внесення та розмір якої встановлюються Укравтодором
за  погодженням з Мінекономіки. Зазначена плата може бути включена
перевізником до вартості перевезень.
{  Пункт  25  в  редакції  Постанови  КМ  N 516 ( 516-2009-п ) від
21.05.2009 }

Плата за проїзд автомобільними дорогами
загального користування великовагових та/або
великогабаритних транспортних засобів

26. Кошти,  стягнені  за   проїзд   автомобільними   дорогами
загального   користування  великовагових  та/або  великогабаритних
транспортних засобів,  спрямовуються в  установленому  порядку  до
державного бюджету.

27. Плата   за   проїзд  автомобільними  дорогами  загального
користування справляється з транспортних  засобів  вітчизняних  та
іноземних  власників,  у  тому числі тих,  що визначені у статті 5
Закону України "Про  єдиний  збір,  який  справляється  у  пунктах
пропуску через державний кордон України" ( 1212-14 ), справляється
у разі виявлення факту перевищення  їх  фактичних  параметрів  над
параметрами,   які  враховувалися  під  час  встановлення  розміру
єдиного збору  в  пунктах  пропуску  через  державний  кордон,  де
відсутні   вагові   комплекси,  та  з  транспортних  засобів,  які
виїжджають за межі України і на які  в  установленому  порядку  не
отримано  дозвіл  на  рух  або не внесено плату за проїзд. { Абзац
перший  пункту  27  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ
N 516 ( 516-2009-п ) від 21.05.2009 }

Плата за проїзд справляється в національній валюті.

28. Плата   за   проїзд  автомобільними  дорогами  загального
користування великовагового та/або великогабаритного транспортного
засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з
вагових  та/або  габаритних   параметрів   транспортного   засобу,
протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник  має право на відшкодування вантажовідправником чи
замовником   коштів,   внесених   у   рахунок   плати   за  проїзд
автомобільними  дорогами  загального  користування  великовагового
та/або   великогабаритного   транспортного   засобу.  {  Пункт  28
доповнено  абзацом згідно з Постановою КМ N 516 ( 516-2009-п ) від
21.05.2009 }

Погодження маршруту  видається після внесення в установленому
розмірі плати за проїзд.  У разі  прийняття  рішення  про  відмову
перевізника  від  проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за
проїзд не повертається.

29. Плата за  проїзд  великовагових  та/або  великогабаритних
транспортних засобів, що використовуються для перевезення вантажів
з  метою  запобігання  чи  ліквідації  надзвичайних  ситуацій  або
наслідків   стихійного   лиха   за   узгодженими   маршрутами,  не
стягується.

30. Плата за проїзд великовагового  та/або  великогабаритного
транспортного   засобу   справляється  за  встановленими  ставками
залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь
(осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм -    розмір   плати   за   перевищення   загальної   маси
транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь  (осі)
(за  одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1
кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за  висоту  +  за
ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються  здвоєними  або  строєними,  якщо відстань між
зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

31. При  визначенні  розміру  плати  за  проїзд  транспортних
засобів  з  осьовим  сполученням  більше трьох береться до рахунку
схема,  що спричиняє більші руйнування доріг з  комбінацій  одно-,
двох- та трьохосьових сполучень,  а найбільша сума навантаження на
суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами  плата  за  перевищення
допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Погодження маршруту та видача дозволу на рух

32. Перевізник,  який має намір використовувати великоваговий
та/або  великогабаритний  транспортний  засіб,   зобов'язаний   не
пізніше  ніж  за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором
підприємств із заявою про видачу погодження  маршруту.  Дозвіл  на
рух  великовагового  та/або великогабаритного транспортного засобу
видається відповідним підрозділом  МВС  після  надання  погодження
маршруту.

У заяві  про  видачу  погодження  маршруту  повинні міститися
відомості  про  характер  і  категорію  вантажу,   загальну   масу
навантаження  на  вісь  (осі),  габарити,  технічну характеристику
великовагового  та/або  великогабаритного  транспортного   засобу,
строк  перевезення  і  маршрут.  У  разі  коли  під час здійснення
габаритно-вагового контролю встановлено,  що транспортний засіб  є
великоваговим та/або великогабаритним,  до заяви додаються довідка
про  здійснення  габаритно-вагового  контролю  та  документи,   на
підставі  яких встановлюється маршрут проїзду такого транспортного
засобу з часу завантаження до часу  здійснення  габаритно-вагового
контролю.

33. З   метою   забезпечення   безпеки   руху   і  збереження
автомобільної дороги під час розроблення  маршруту  великовагового
та/або  великогабаритного  транспортного  засобу беруться до уваги
стан дорожнього  покриття,  сезонні  природно-кліматичні  фактори,
несуча спроможність і габарити штучних споруд.

34. У  разі  затримки  або відміни руху великовагового та/або
великогабаритного  транспортного   засобу   з   будь-яких   причин
(погодно-кліматичні умови, несправність транспортного засобу тощо)
перевізник не  менш  як  за  добу  до  дати  початку  перевезення,
визначеної  у  погодженні  маршруту такого засобу,  звертається до
відповідних  підрозділів   МВС   та   уповноважених   Укравтодором
підприємств, якими було надано погодження маршруту та дозвіл, щодо
перенесення строку.  За відсутності такого звернення  або  у  разі
пропущення  встановленого  для  звернення  строку  вважається,  що
великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб  здійснив
проїзд,  погодження  використане,  а плата за проїзд сплачена і не
підлягає поверненню.

35. Рух великовагових  та/або  великогабаритних  транспортних
засобів  може  бути  тимчасово  обмежено  або  заборонено  у  разі
настання погодно-кліматичних  умов,  за  яких  експлуатація  таких
транспортних   засобів  може  призвести  до  значного  пошкодження
автомобільних доріг або негативно  позначитися  на  безпеці  руху.
Можуть    також   встановлюватися   сезонні   обмеження   на   рух
великовагових  та/або  великогабаритних  транспортних  засобів  за
певними  маршрутами  чи на окремих ділянках автомобільних доріг за
такими маршрутами, про що Укравтодор повинен своєчасно інформувати
перевізників через засоби масової інформації або шляхом розміщення
відповідної інформації на визначеній веб-сторінці в Інтернет.

36. Послуги    з    розроблення     оптимального     маршруту
великовагового   та/або  великогабаритного  транспортного  засобу,
проекту перевезення,  проведення обстеження маршруту,  дослідження
стану дорожнього покриття,  інженерних споруд на маршруті, а також
проведення  у  разі  потреби  робіт   з   укріплення,   підсилення
автомобільних  доріг та інженерних споруд за маршрутом оплачуються
перевізником або уповноваженою ним особою відповідно до договорів,
укладених  з  виконавцями  таких робіт. Вартість зазначених послуг
може бути включена до вартості перевезень.
{  Пункт  36  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 516
( 516-2009-п ) від 21.05.2009 }

Відповідальність учасників відносин
у сфері габаритно-вагового контролю

37. Учасники відносин  у  сфері  габаритно-вагового  контролю
несуть відповідальність згідно із законодавством.

38.  Про  випадки  ухилення  водія  транспортного  засобу від
здійснення  габаритно-вагового  контролю або про факт експлуатації
великовагового  та/або  великогабаритного  транспортного  засобу з
порушенням   умов,   визначених  у  дозволі,  Укравтодор  офіційно
інформує Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
{  Пункт  38  в  редакції  Постанови  КМ  N 516 ( 516-2009-п ) від
21.05.2009 }

39. Відповідальність  за  збереження   великовагових   та/або
великогабаритних  транспортних  засобів,  рух яких заборонено,  за
весь  час  з  моменту  заборони  руху  до  його  відновлення  несе
перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.
{  Пункт  39  в  редакції  Постанови  КМ  N 516 ( 516-2009-п ) від
21.05.2009 }

40. Відповідальність    за    збитки,    завдані   власникові
великовагового та/або великогабаритного  транспортного  засобу  чи
вантажу,  а  також  третім  особам  у  зв'язку  із  забороною руху
внаслідок невідповідності фактичної ваги вантажу даним, зазначеним
у товарно-транспортній документації, несе вантажовідправник.
{  Пункт  40  в  редакції  Постанови  КМ  N 516 ( 516-2009-п ) від
21.05.2009 }

41. Дії   або   бездіяльність   учасників  відносин  у  сфері
габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в  установленому
порядку.

42. Забороняється  перевезення  вантажів  у контейнерах,  які
завантажені з  порушенням  Міжнародної  конвенції  щодо  безпечних
контейнерів.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

СТАВКИ
плати за проїзд автомобільними дорогами
загального користування транспортних засобів
та інших самохідних машин і механізмів,
вагові та/або габаритні параметри
яких перевищують нормативні

------------------------------------------------------------------
|Вид транспортного засобу|     Параметри     |  Ставка плати за  |
|                        |                   |  кожен кілометр   |
|                        |                   |  відстані, євро   |
|------------------------+-------------------+-------------------|
|1. |Великовагові        |від 38 до 40 тонн  |        0,02       |
|   |транспортні засоби  |включно            |                   |
|   |(за загальну масу)  |-------------------+-------------------|
|   |                    |від 40 до 44 тонн  |        0,1        |
|   |                    |включно            |                   |
|   |                    |-------------------+-------------------|
|   |                    |від 44 до 52 тонн  |        0,2        |
|   |                    |включно            |                   |
|   |                    |-------------------+-------------------|
|   |                    |від 52 до 60 тонн  |        0,27       |
|   |                    |включно            |                   |
|   |                    |-------------------+-------------------|
|   |                    |понад 60 тонн за   |        0,78       |
|   |                    |кожні наступні     |                   |
|   |                    |10 тонн            |                   |
|---+--------------------+-------------------+-------------------|
|2. |Великовагові        |до 5 відсотків     |        0,05       |
|   |транспортні засоби з|включно            |                   |
|   |перевищенням        |-------------------+-------------------|
|   |допустимих осьових  |від 5 до 10        |        0,1        |
|   |навантажень         |відсотків включно  |                   |
|   |                    |-------------------+-------------------|
|   |                    |від 10 до 20       |        0,27       |
|   |                    |відсотків включно  |                   |
|   |                    |-------------------+-------------------|
|   |                    |понад 20 відсотків |        0,15       |
|   |                    |за кожні наступні  |                   |
|   |                    |5 відсотків        |                   |
|---+--------------------+-------------------+-------------------|
|3. |Великогабаритні     |за кожний параметр |        0,03       |
|   |транспортні засоби з|                   |                   |
|   |перевищенням        |                   |                   |
|   |установленої ширини,|                   |                   |
|   |висоти, довжини     |                   |                   |
------------------------------------------------------------------

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

ПОРЯДОК
тимчасового обмеження або заборони руху
транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів на окремих ділянках автомобільних
доріг загального користування

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає дії підрозділів МВС,  підпорядкованих
Укравтодору  служб  автомобільних  доріг  в  Автономній Республіці
Крим, областях та м. Севастополі або уповноважених ним підприємств
та  організацій (далі - дорожні підприємства) у разі виникнення на
окремих ділянках автомобільних доріг загального користування умов,
що  створюють загрозу безпеці дорожнього руху або можуть призвести
до пошкодження та руйнування автомобільних доріг.

2. Умовами,  за яких створюється загроза  безпеці  дорожнього
руху  або можуть бути пошкоджені та зруйновані автомобільні дороги
(далі - небезпечні умови), є:

природні явища (повінь,  каменепад,  землетрус,  зсув ґрунту,
селеві потоки тощо);

несприятливі погодні   умови   (ожеледь,  ожеледиця,  сильний
снігопад,  вітер,  який спричиняє утворення снігових переметів  на
проїзній частині, спека тощо);

перезволоження ґрунту,  внаслідок якого конструкція земляного
полотна дороги втрачає несучу здатність;

підвищена температура  повітря,  внаслідок  якої  конструкція
дорожнього  одягу  під  впливом  динамічних навантажень може різко
втрачати несучу здатність;

деформація покриття (колійність,  осідання  тощо),  земляного
полотна, елементів штучних споруд;

затори в дорожньому русі;

дорожньо-транспортні пригоди.

3. Обмеження   або   заборона   руху   на   окремих  ділянках
автомобільних  доріг  загального  користування  (далі  -   ділянки
автомобільних  доріг) встановлюються відповідно до Законів України
"Про дорожній рух" ( 3353-12 ) та "Про міліцію" ( 565-12 ).

Дії підрозділів МВС і дорожніх
підприємств у разі виникнення небезпечних
умов на ділянках автомобільних доріг

4. У разі надходження інформації про  виникнення  небезпечних
умов  на  ділянці автомобільної дороги відповідні підрозділи МВС і
дорожні підприємства,  що обслуговують зазначену ділянку, вживають
заходів   для   перевірки   інформації,   повідомляють  відповідні
підрозділи МВС  в  Автономній  Республіці  Крим,  областях  та  м.
Севастополі  і  служби автомобільних доріг в Автономній Республіці
Крим,  областях та  м.  Севастополі,  які  приймають  рішення  про
обмеження або заборону руху на такій ділянці відповідних категорій
транспортних засобів,  підрозділи МНС,  органи  виконавчої  влади,
органи місцевого самоврядування та інші заінтересовані органи.

5. Працівники  дорожнього підприємства залежно від прийнятого
рішення (обмеження або заборона руху,  організація  об'їзду  тощо)
негайно облаштовують ділянку автомобільної дороги, на якій виникли
небезпечні умови,  технічними засобами організації дорожнього руху
згідно   з  установленими  вимогами  та  забезпечують  їх  належне
утримання. Дорожні знаки та технічні засоби організації дорожнього
руху,   які   використовуються   при  цьому,  повинні  відповідати
встановленим вимогам.

6. У  разі  неможливості   негайного   облаштування   ділянки
автомобільної дороги, на якій виникли небезпечні умови, технічними
засобами   організації   дорожнього   руху   для   її   позначення
використовуються штатні засоби,  а також підручні матеріали, якими
укомплектовано патрульні автомобілі МВС.  При цьому на  зазначеній
ділянці  до  моменту  облаштування її всіма необхідними технічними
засобами організації  дорожнього  руху  несуть  службу  працівники
відповідних підрозділів МВС.

7. Про виникнення на ділянках автомобільних доріг небезпечних
умов,  унаслідок яких рух  транспортних  засобів  обмежується  або
забороняється  більш  як  на годину,  служби автомобільних доріг в
Автономній   Республіці   Крим,   областях   та   м.   Севастополі
повідомляють   керівництву   Укравтодору   та   місцевим   органам
самоврядування,  а  відповідні   підрозділи   МВС   в   Автономній
Республіці  Крим,  областях та м.  Севастополі - Державтоінспекції
МВС.

Про обмеження або припинення  руху  транспортних  засобів  на
автомобільних дорогах державного значення Укравтодор інформує МНС,
МВС та Мінтрансзв'язку.

Обмеження або заборона руху на
ділянках автомобільних доріг, де
виникли небезпечні умови

8. У разі коли небезпечні умови або робота  з  ліквідації  їх
наслідків  триватимуть  більше  доби,  рішення  про  обмеження або
заборону  руху  на  цій  ділянці  приймається  керівником   служби
автомобільних доріг  в  Автономній  Республіці  Крим,  областях та
м. Севастополі за погодженням з відповідними  підрозділами  МВС  в
Автономній  Республіці Крим,  областях та м.  Севастополі,  про що
повідомляються відповідно до Закону  України  "Про  дорожній  рух"
( 3353-12  )  місцеві  органи  виконавчої влади,  органи місцевого
самоврядування та МВС.

Одночасно дорожні підприємства і відповідні підрозділи МВС із
залученням   у   разі   потреби   представників  місцевих  органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування обстежують та
визначають  можливі  маршрути об'їзду.  За результатами обстеження
складається відповідний акт та у разі  потреби  вживаються  заходи
для приведення доріг,  якими будуть проходити маршрути об'їзду,  в
належний технічний стан.

При цьому служби автомобільних доріг в Автономній  Республіці
Крим,   областях   та   м.   Севастополі   розробляють   згідно  з
установленими вимогами індивідуальні схеми організації  дорожнього
руху,   які   погоджуються  з  відповідними  підрозділами  МВС  та
затверджуються місцевими органами виконавчої влади в установленому
порядку.

9. Про  обмеження або заборону руху на ділянках автомобільних
доріг,  наявні стоянки,  що  охороняються,  і  об'єкти  дорожнього
сервісу  служби  автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим,
областях та м.  Севастополі інформують учасників дорожнього  руху,
населення  через  засоби масової інформації та шляхом установлення
відповідних  інформаційних  щитів  на  перехрестях   доріг,   біля
адміністративних  споруд дорожньо-експлуатаційних організацій та в
інших місцях зосередження транспортних засобів.

10. Режим обмеження або заборони руху може вводитися на строк
дії   небезпечних  умов,  пов'язаних  з  несприятливими  погодними
умовами,  перезволоженням ґрунту, підвищеною температурою повітря,
деформацією   покриття   (колійність,  осідання  тощо),  земляного
полотна,  елементів  штучних  споруд  та  інших   пошкоджень,   що
призводять  до  втрати  несучої здатності конструктивних елементів
автомобільних доріг.

11. Контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху режиму
обмеження  або заборони руху на автомобільних дорогах здійснюється
працівниками відповідних підрозділів МВС шляхом патрулювання.

Контроль за   відповідністю   облаштування   таких    ділянок
технічними   засобами  організації  дорожнього  руху  здійснюється
відповідними  підрозділами  МВС  і  служб  автомобільних  доріг  в
Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі.

12. Після  відновлення  фізико-технічних характеристик дороги
або   закінчення   дії   несприятливих   умов    рух    транспорту
відновлюється.  При  цьому  технічні засоби організації дорожнього
руху,  які встановлено на період дії обмеження або заборони  руху,
негайно демонтуються відповідними дорожніми підприємствами.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У  Правилах  проїзду  великогабаритних  та   великовагових
транспортних   засобів   автомобільними   дорогами,   вулицями  та
залізничними   переїздами,   затверджених   постановою    Кабінету
Міністрів  України  від  18  січня  2001  р.  N  30  ( 30-2001-п )
(Офіційний вісник України,  2001 р.,  N 3,  ст. 75; 2002 р., N 16,
ст. 865, N 40, ст. 1860):

1) доповнити пункт 4 абзацом такого змісту:

"Допускається перевищення  вагових параметрів над визначеними
у пункті 22.5 Правил  дорожнього  руху  на  2  відсотки  (величина
похибки) без оформлення відповідного дозволу та плати за проїзд.";

2) пункт 9 викласти в такій редакції:

"9. У  разі  коли  маршрут  великогабаритних та великовагових
транспортних засобів (далі  -  маршрут)  проходить  автомобільними
дорогами  загального  користування  кількох областей та Автономної
Республіки  Крим,  перевізник   зобов'язаний   погодити   його   з
Укравтодором  або уповноваженими ним підприємствами.  Якщо маршрут
не виходить за межі однієї області чи Автономної Республіки  Крим,
він погоджується з відповідним підприємством Укравтодору в області
чи Автономній Республіці Крим.".

2. У  Правилах  дорожнього  руху,   затверджених   постановою
Кабінету Міністрів   України   від   10  жовтня  2001  р.  N  1306
( 1306-2001-п  )  (Офіційний  вісник  України,  2001  р.,  N   41,
ст. 1852;  2005 р.,  N 2,  ст.  86, N 27, ст. 1569; 2007 р., N 14,
ст. 522):

1) доповнити пункт  1.10  після  абзацу  шістнадцятого  новим
абзацом такого змісту:

"габаритно-ваговий контроль  - перевірка габаритних і вагових
параметрів  транспортного  засобу  (в   тому   числі   механічного
транспортного засобу),  причепу і вантажу на предмет відповідності
встановленим нормам щодо габаритів (ширина,  висота  від  поверхні
дороги,   довжина   транспортного  засобу)  та  щодо  навантаження
(фактична маса,  осьове навантаження),  яка проводиться відповідно
до  встановленого  порядку  на стаціонарних або пересувних пунктах
габаритно-вагового контролю;".

У зв'язку з  цим  абзаци  сімнадцятий  -  шістдесят  дев'ятий
вважати відповідно абзацами вісімнадцятим - сімдесятим;

2) доповнити Правила пунктами 2.4-1 та 2.4-2 такого змісту:

"2.4-1. У  місці  здійснення  габаритно-вагового  контролю на
вимогу   працівника   пункту   габаритно-вагового   контролю   або
працівника   МВС   водій   вантажного  автомобіля  (в  тому  числі
механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням
вимог цих Правил, а також:

а) передати  для перевірки документи,  зазначені в підпунктах
"а", "б" і "г" пункту 2.1 цих Правил;

б) надати транспортний засіб та  причіп  (за  наявності)  для
вагового  та/або  габаритного  контролю відповідно до встановленої
процедури.

2.4-2. У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового
контролю   невідповідності  фактичних  вагових  та/або  габаритних
параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного
засобу  та/або  причепу забороняється до отримання в установленому
порядку дозволу на  проїзд  автомобільними  дорогами  транспортних
засобів,   вагові   або   габаритні   параметри  яких  перевищують
нормативні, про що складається відповідний акт.".

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

ПЕРЕЛІК
актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова  Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р.
N 83 ( 83-93-п ) "Про порядок збору  та  використання  коштів  для
фінансування  витрат,  пов'язаних з будівництвом,  реконструкцією,
ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування"
(ЗП України, 1993 р., N 4 - 5, ст. 83).

2. Постанова  Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р.
N 390 ( 390-93-п ) "Про внесення доповнень  до  Порядку  збору  та
використання   коштів   для   фінансування  витрат,  пов'язаних  з
будівництвом,  реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних
доріг  загального користування,  затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 2 лютого 1993 р. N 83" (ЗП України, 1993 р.,
N 11, ст. 225).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1993 р.
N 1063 ( 1063-93-п )  "Про  внесення  змін  до  Порядку  збору  та
використання   коштів   для   фінансування  витрат,  пов'язаних  з
будівництвом,  реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних
доріг  загального користування,  затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 2 лютого 1993 р. N 83" (ЗП України, 1994 р.,
N 4, ст. 104).

4. Постанова  Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р.
N 367 ( 367-94-п ) "Про внесення змін  і  доповнень  до  постанови
Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. N 83" (ЗП України,
1994 р., N 10, ст. 237).

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України  від  22  вересня
1994 р. N 693 ( 693-94-р ).

6. Пункт 1 змін, які вносяться до деяких рішень Уряду України
щодо  будівництва,  ремонту  та  утримання  автомобільних   доріг,
затверджених  постановою  Кабінету Міністрів України від 9 березня
1995 р. N 168 ( 168-95-п ) (ЗП України, 1995 р., N 5, ст. 133).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р.
N  1162 ( 1162-99-п ) "Про внесення доповнення до Порядку збору та
використання  коштів  для  фінансування   витрат,   пов'язаних   з
будівництвом,  реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних
доріг загального користування" (Офіційний вісник України, 1999 р.,
N 26, ст. 1240).

8. Постанова  Кабінету  Міністрів  України  від  29 листопада
1999 р.  N 2170 ( 2170-99-п ) "Про внесення доповнення до  Порядку
збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з
будівництвом,  реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних
доріг загального користування" (Офіційний вісник України, 1999 р.,
N 48, ст. 2365).

9. Пункт 1 змін,  що вносяться до постанов Кабінету Міністрів
України, затверджених  постановою  Кабінету  Міністрів України від
28 грудня 2001  р.  N  1804  (  1804-2001-п  )  (Офіційний  вісник
України, 2002 р., N 1, ст. 22).

Публікації документа
Урядовий кур'єр від 11.07.2007 — № 121
Офіційний вісник України від 13.07.2007 — 2007 р., № 48, стор. 51, стаття 1978, код акту 40291/2007