СТАТЬИ

Еще в 2003 году, президентом Украины, Л. Кучмой, был инициирован и принят Закон Украины «О демократическом гражданском контроле над военными организациями и правоохранительными органами государства».

Данный Закон четко регламентирует, какие структуры подчинены действию закона и кем конкретно контролируются. Одной из основных статей Закона, является статья №6, где перечислены субъекты гражданского контроля. Среди перечислений есть также граждане Украины и средства массовой информации. «Дорожный контроль. Одесса» категорнически не согласен, что в данном Законе присутствуют субъекты власных полномочий и более того, что они перечислены до единственной власти в Украине – НАРОД.

Таким образом, все граждане Украины являются контролирующим органом всех правоохранительных структур и военизированных подразделений, так как именно эти соединения существуют для осуществления спокойной жизни граждан на их налоги. Рекомендуем всем распечатать данный Закон Украины и при случае предъявлять для ознакомления всем малограмотным служащим государства Украины.

                                              
 

                          З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

             Про демократичний цивільний контроль над
              Воєнною організацією і правоохоронними
                         органами держави
 

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 46, ст.366 )
 

 { Із змінами, внесеними згідно із Законами
   N 4652-VI  ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
   N 5286-VI  ( 5286-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 38, ст.499
   N  245-VII (  245-18 ) від 16.05.2013 }
 
 

     Цей Закон  з  метою  захисту  національних інтересів України,
утвердження  і  зміцнення  конституційних   засад   демократичної,
правової    держави    у   сфері   цивільно-військових   відносин,
забезпечення прав і свобод людини  та  відповідно  до  міжнародних
зобов'язань,  взятих Україною, визначає правові засади організації
і здійснення  демократичного  цивільного  контролю  над  Збройними
Силами  України та іншими утвореними відповідно до законів України
військовими формуваннями,  а також  над  правоохоронними  органами
держави.
 

                            Розділ I
 

            ОСНОВИ ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
            НАД ВОЄННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ І ПРАВООХОРОННИМИ
                         ОРГАНАМИ ДЕРЖАВИ
 

     Стаття 1. Визначення основних термінів
 

     Наведені в цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 

     цивільно-військові    відносини    -    сукупність   правових
взаємовідносин  між  суспільством  та складовими частинами Воєнної
організації       держави,      які      охоплюють      політичні,
фінансово-економічні,   соціальні   та   інші   процеси   у  сфері
національної безпеки і оборони;
 

     Воєнна  організація  держави  -  охоплена єдиним керівництвом
сукупність  органів   державної   влади,   військових   формувань,
утворених відповідно  до  Конституції  (  254к/96-ВР  )  і законів
України,  діяльність яких перебуває  під  демократичним  контролем
суспільства   і  відповідно  до  Конституції  та  законів  України
безпосередньо спрямована на вирішення  завдань  захисту  інтересів
держави від зовнішніх та внутрішніх загроз;
 

     правоохоронні органи  -  державні  органи,  які відповідно до
законодавства   здійснюють   правозастосовні   або   правоохоронні
функції;
 

     демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією  та
правоохоронними органами держави (далі  -  цивільний  контроль)  -
комплекс здійснюваних  відповідно  до Конституції ( 254к/96-ВР ) і
законів України правових,  організаційних,  інформаційних  заходів
для забезпечення неухильного дотримання законності й відкритості в
діяльності  всіх   складових   частин   Воєнної   організації   та
правоохоронних   органів   держави,   сприяння   їхній  ефективній
діяльності  і  виконанню  покладених  на  них  функцій,  зміцненню
державної та військової дисципліни.
 

     Стаття 2. Основні завдання цивільного контролю
 

     Цивільний контроль має забезпечувати:
 

     пріоритет політичних підходів до вирішення питань військового
будівництва,  спрямування діяльності всіх складових частин Воєнної
організації  та  правоохоронних  органів  на реалізацію визначених
засадами  внутрішньої  і  зовнішньої  політики  завдань  у   сфері
національної безпеки і оборони,  правоохоронної діяльності з метою
становлення і розвитку  громадянського  суспільства  та  зміцнення
конституційного  правопорядку  в  державі,  здійснення  визначених
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) функцій у  сфері  національної
безпеки, оборони та зміцнення громадського порядку;
 

     дотримання законності  в  діяльності  всіх  складових  частин
Воєнної організації та правоохоронних органів держави;
 

     підтримання політичної стабільності в суспільстві,  створення
умов,  які унеможливлюють використання  Збройних  Сил  України  та
інших  військових формувань,  правоохоронних органів для обмеження
прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу,
усунення  органів влади чи перешкоджання їх діяльності,  а також в
інтересах   окремих   осіб,   політичних    партій,    громадських
організацій;
 

     попередження та недопущення порушень  конституційних  прав  і
свобод,   захист   законних   інтересів   громадян   України,  які
перебувають на службі у Збройних Силах України,  інших  військових
формуваннях,   утворених  відповідно  до  законів  України,  та  у
правоохоронних органах,  осіб,  звільнених з військової служби,  а
також членів їхніх сімей;
 

     урахування громадської   думки,   пропозицій   громадян    та
громадських  організацій  при  обговоренні  й  ухваленні  рішень з
питань  діяльності  Збройних   Сил   України,   інших   військових
формувань,  правоохоронних  органів  та  посадових  осіб  у  сфері
оборони,  національної безпеки,  зміцнення громадського порядку  і
законності;
 

     виділення відповідно  до  законів  у  необхідних  обсягах   і
раціональне   використання   бюджетних  коштів,  спрямовуваних  на
утримання і функціонування Воєнної організації  та  правоохоронних
органів держави, зокрема на реформування Збройних Сил України;
 

     використання за  цільовим   і   функціональним   призначенням
державного  майна,  переданого в управління Збройним Силам України
та іншим військовим формуванням, а також правоохоронним органам;
 

     своєчасне, повне  і достовірне інформування органів державної
влади та суспільства про діяльність Збройних  Сил  України,  інших
військових  формувань,  правоохоронних  органів,  забезпечення  її
відповідності вимогам  Конституції  (  254к/96-ВР  )   і   законів
України,  нормам міжнародного права, реальній військово-політичній
і   криміногенній   обстановці,  завданням  забезпечення  надійної
оборони і безпеки держави, зміцнення громадського порядку.
 

     Стаття 3. Правові основи цивільного контролю
 

     Правовими основами    цивільного    контролю    над   Воєнною
організацією і  правоохоронними  органами  держави  є  Конституція
України (  254к/96-ВР  ),  цей  та  інші  закони України,  а також
міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України.
 

     Стаття 4. Принципи здійснення цивільного контролю
 

     Цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними
органами держави здійснюється на основі:
 

     верховенства права,      неухильного     дотримання     вимог
законодавства,  яким  регулюються  цивільно-військові   відносини,
діяльність  Збройних  Сил  України,  інших  військових  формувань,
правоохоронних органів;
 

     розмежування функцій  і  повноважень  політичного керівництва
Воєнною  організацією  держави  і  правоохоронною  діяльністю   та
професійного  військового  управління  Збройними  Силами  України,
іншими   військовими   формуваннями,   правоохоронними   органами,
унеможливлення дублювання їхніх функцій;
 

     взаємодії й  відповідальності  органів  державної  влади   та
органів  військового  управління і правоохоронних органів у межах,
визначених законодавством,  за здійснення  оборонної  політики  та
політики у справі зміцнення законності й громадського порядку,  за
своєчасне і всебічне матеріально-фінансове  забезпечення  Збройних
Сил   України,   інших   складових   частин  Воєнної  організації,
правоохоронних органів держави для  виконання  покладених  на  них
функцій;
 

     деполітизації та    деідеологізації    контролю.     Службові
(посадові)   особи,  здійснюючи  згідно  із  цим  Законом  функції
контролю у сфері  оборони  і  безпеки  держави  та  правоохоронної
діяльності, не можуть бути зв'язані рішеннями політичних партій чи
громадських організацій;
 

     прозорості видатків   на   національну   безпеку  і  оборону,
правоохоронну  діяльність,  утилізацію  та  ліквідацію   озброєнь,
попередження і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій;
 

     здійснення діяльності Збройних Сил України,  інших військових
формувань на принципах єдиноначальництва і суворої дисципліни;
 

     відкритості для   суспільства   інформації   про   діяльність
Збройних   Сил   України   та   інших   складових  частин  Воєнної
організації,  правоохоронних органів  держави,  яка  не  становить
державну  таємницю,  з  урахуванням  визначеної законами специфіки
державних правоохоронних органів;
 

     відповідальності посадових  осіб  за своєчасність,  повноту і
достовірність  інформації,  що  надається,  та  за  реагування  на
звернення   громадян,  громадських  організацій,  виступи  засобів
масової інформації;
 

     судового захисту прав суб'єктів цивільного контролю.
 

     Стаття 5. Предмет цивільного контролю
 

     Предметом цивільного контролю  у  сфері  оборони  і  безпеки,
правоохоронної діяльності держави є:
 

     обґрунтованість рішень державних органів з військових  питань
та  питань правоохоронної діяльності з точки зору відповідності їх
засадам   внутрішньої   і   зовнішньої    політики,    міжнародним
зобов'язанням   України   за   укладеними   договорами,  згода  на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
 

     хід виконання  програм  реформування  Збройних  Сил  України,
інших військових формувань,  зокрема програм переведення  Збройних
Сил  України  на контрактну форму комплектування особовим складом,
вирішення   проблем    соціальної    і    професійної    адаптації
військовослужбовців,  які  підлягають  звільненню  або звільнені в
запас чи у відставку, забезпечення їх житлом та конверсії колишніх
військових   об'єктів,   військового,   військово-політичного   та
військово-технічного  співробітництва  з   іншими   державами   та
міждержавними  союзами,  створення  і  розвитку  виробництва нових
видів  озброєнь  та  військової   техніки,   конверсії   оборонних
підприємств  і  виробництв,  відчуження  і  реалізації військового
майна,  приватизації підприємств, що віднесені до сфери управління
Міністерства   оборони   України   та  інших  центральних  органів
виконавчої влади,  інших загальнодержавних програм у сфері оборони
і  національної безпеки,  правоохоронної діяльності;  формування і
реалізація кадрової політики в цих сферах;
 

     стан військово-патріотичного   виховання  молоді,  підготовка
громадян до захисту Батьківщини;
 

     питання експорту та імпорту озброєнь та військової техніки;
 

     дотримання вимог  Конституції  (  254к/96-ВР  )  та   законів
України стосовно прав і свобод громадян, які перебувають на службі
в  Збройних   Силах   України,   інших   військових   формуваннях,
правоохоронних  органах,  стану  правової і соціальної захищеності
осіб,  які  підлягають  призову  на  військову  службу,  проходять
військову  службу  або знаходяться в запасі,  а також звільнених з
військової служби та членів їхніх сімей;
 

     формування, затвердження  і  використання  визначених законом
про  Державний  бюджет  України  видатків  на   потреби   оборони,
національної   безпеки,   правоохоронної   діяльності;  дотримання
бюджетного законодавства в цих сферах;
 

     формування, фінансове  забезпечення  і  виконання  оборонного
замовлення,  планів  мобілізаційної  підготовки   і   мобілізації,
заходів  щодо  утилізації  та  ліквідації  озброєнь,  попередження
надзвичайних ситуацій та подолання їх наслідків;
 

     участь підрозділів   Збройних   Сил   України  в  міжнародних
операціях  з  підтримання  миру  і  безпеки,  спільних  військових
навчаннях  та  інших  акціях  у рамках міжнародного військового та
військово-технічного співробітництва; { Абзац дев'ятий статті 5 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 5286-VI ( 5286-17 ) від
18.09.2012 }
 

     дотримання законів  України  при  вирішенні питань про допуск
підрозділів збройних сил інших держав на територію України та  під
час перебування їх на її території;
 

     дотримання законності при розгляді органами державної  влади,
військовими     посадовими     особами     звернень     і    скарг
військовослужбовців,  осіб,  звільнених з  військової  служби,  та
членів їхніх сімей.
 

     Стаття 6. Система та суб'єкти цивільного контролю
 

     Система цивільного   контролю   над  Воєнною  організацією  і
правоохоронними органами держави складається з:
 

     парламентського контролю;
 

     контролю, здійснюваного Президентом України;
 

     контролю з боку органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування;
 

     контролю з  боку  судових  органів  та нагляду з боку органів
прокуратури;
 

     громадського контролю.
 

     Суб'єктами цивільного контролю  над  Воєнною  організацією  і
правоохоронними органами держави є:
 

     Верховна Рада України;
 

     Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
 

     Президент України;
 

     Рада національної безпеки і оборони України;
 

     Кабінет Міністрів України;
 

     центральні та   місцеві   органи  виконавчої  влади  в  межах
повноважень, визначених законом;
 

     органи місцевого    самоврядування   в   межах   повноважень,
визначених законом;
 

     прокуратура України;
 

     судові органи України;
 

    громадяни України   та   громадські  організації,  утворювані

відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) для здійснення та

захисту  прав  і  свобод громадян та задоволення їхніх політичних,

економічних, соціальних, культурних інтересів;
 

    засоби масової інформації.
 

     Стаття 7. Особливості та обмеження у здійсненні контролю
 

     Суб'єкти цивільного контролю здійснюють свої  повноваження  у
сфері  контролю з дотриманням встановленого законодавством України
режиму доступу до інформації, яка віднесена до державної таємниці,
а  також  обмежень,  встановлених законом для захисту стратегічних
інтересів держави,  у тому числі в разі введення  надзвичайного  і
воєнного стану.
 

     Оперативні та мобілізаційні плани Збройних Сил України, інших
військових        формувань,        правоохоронних        органів,
оперативно-розпорядчі  дії  їх  посадових  осіб  контролю  з  боку
громадян та громадських організацій не підлягають.
 

     Контроль за діяльністю Служби безпеки України, розвідувальних
і  контррозвідувальних  органів  України, оперативних підрозділів,
які  проводять  оперативно-розшукову  діяльність,  а також органів
досудового  розслідування здійснюється з дотриманням вимог законів
України   "Про   Службу   безпеки   України"  (  2229-12  ),  "Про
розвідувальні органи України" ( 2331-14 ), "Про контррозвідувальну
діяльність"  (  374-15  ),  "Про  оперативно-розшукову діяльність"
(  2135-12  ), "Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах
України"   (   3099-14   ),   інших   законів   та   Кримінального
процесуального кодексу України ( 4651-17 ).

{  Частина  третя статті 7 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 )
від 13.04.2012 }
 

                            Розділ II
 

                     ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ
 

     Стаття 8. Повноваження Верховної Ради України в здійсненні
               контролю над Воєнною організацією та
               правоохоронними органами держави
 

     Верховна Рада  України,  реалізуючи  установчі  й законодавчі
функції  та  здійснюючи  парламентський   контроль   над   Воєнною
організацією  і  правоохоронними  органами держави,  відповідно до
Конституції України ( 254к/96-ВР ):
 

     визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики;
 

     визначає основи національної  безпеки,  організації  Збройних
Сил України і забезпечення громадського правопорядку;
 

     затверджує загальну структуру,  чисельність, визначає функції
Збройних  Сил  України,  Служби  безпеки України,  інших утворених
відповідно до законів України військових  формувань,  Міністерства
внутрішніх справ України;
 

     визначає основи  правового  і  соціального  захисту  та  види
пенсійного забезпечення військовослужбовців;
 

     при затвердженні Державного бюджету України  визначає  розмір
витрат  на  забезпечення  оборони,  державної  безпеки  України  і
громадського  порядку  із  зазначенням   конкретного   спрямування
бюджетних асигнувань;
 

     розглядає за поданням Кабінету Міністрів України і затверджує
загальнодержавні  програми  реформування  та розвитку Збройних Сил
України,  правоохоронних органів,  вирішення соціальних проблем, а
також  інші  програми,  що  стосуються  оборони і безпеки держави,
програми       військового,        військово-політичного        та
військово-технічного   співробітництва   з   іншими  державами  та
міждержавними союзами;
 

     при обговоренні звітів і доповідей Кабінету Міністрів України
про  виконання  Державного  бюджету  України  розглядає   стан   і
доцільність  використання  бюджетних коштів,  виділених на потреби
національної   оборони,   забезпечення   державної    безпеки    і
громадського порядку;
 

     обговорює хід реформування Збройних Сил України, інші питання
функціонування   Воєнної  організації  та  правоохоронних  органів
держави  у  форматі  "Дня  Уряду  України"  та  на  парламентських
слуханнях;
 

     визначає порядок   збереження    державної    таємниці    при
інформуванні  громадськості  про  діяльність Воєнної організації і
правоохоронних органів держави;
 

     визначає правовий режим державного кордону України;
 

     визначає правовий режим воєнного і надзвичайного  стану,  зон
надзвичайної  екологічної  ситуації та затверджує укази Президента
України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або
в  окремих її місцевостях,  про загальну або часткову мобілізацію,
про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної
ситуації;
 

     оголошує за  поданням  Президента  України  стан   війни   та
укладення   миру   і   схвалює   рішення  Президента  України  про
використання Збройних Сил України та інших військових формувань  у
разі збройної агресії проти України;
 

     схвалює рішення  про  надання   військової   допомоги   іншим
державам,  про  направлення  підрозділів  Збройних  Сил України до
іншої  держави,  у тому числі для участі в міжнародних операціях з
підтримання миру і безпеки, та про допуск підрозділів збройних сил
інших  держав на територію України; { Абзац чотирнадцятий статті 8
із  змінами, внесеними згідно із Законом N 5286-VI ( 5286-17 ) від
18.09.2012 }
 

     надає згоду  на обов'язковість міжнародних договорів України,
в тому числі тих,  що безпосередньо стосуються Воєнної організації
держави і правоохоронної діяльності.
 

     Стаття 9. Повноваження парламентських комітетів і спеціальних
               комісій у здійсненні контролю
 

     Відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР )  і  законів  України
комітети:
 

     аналізують хід  виконання  ухвалених  Верховною Радою України
законів і постанов у сфері національної безпеки і оборони, охорони
громадського  порядку і боротьби із злочинністю,  інформують з цих
питань та вносять у встановленому  порядку  на  розгляд  Верховної
Ради  України,  Президента  України,  Кабінету  Міністрів  України
пропозиції щодо вирішення наявних у цих сферах проблем та усунення
причин, що їх породжують;
 

     періодично інформують  громадськість,  у  тому  числі   через
засоби масової інформації, про свою діяльність.
 

     Для вивчення,  підготовки  і  попереднього  розгляду  окремих
питань  у  сфері  національної  безпеки,  оборони,  правоохоронної
діяльності Верховна Рада України в межах  своїх  повноважень  може
створювати   тимчасові   спеціальні   комісії,  а  для  проведення
розслідування з  питань,  що  становлять  суспільний  інтерес,   -
тимчасові  слідчі  комісії,  які  діють  у порядку,  встановленому
законом.
 

     Стаття 10. Повноваження народних депутатів України в
                здійсненні контролю
 

     Народні депутати    України    відповідно    до   Конституції
( 254к/96-ВР ) і законів України:
 

     здійснюють право  законодавчої  ініціативи   щодо   правового
регулювання проблем національної безпеки і оборони, правоохоронної
діяльності;
 

     беруть участь  в  обговоренні законопроектів та інших питань,
пов'язаних  з  обороною   і   безпекою   держави,   правоохоронною
діяльністю,  на  засіданнях  Верховної  Ради України,  "Днях Уряду
України",  парламентських слуханнях,  у парламентських комітетах і
комісіях;
 

     звертаються на сесії Верховної  Ради  України  із  запитом  з
питань національної безпеки і оборони,  боротьби із злочинністю до
керівників  органів   державної   влади   та   органів   місцевого
самоврядування,  у  тому  числі  до  посадових  осіб  Збройних Сил
України та інших військових формувань, правоохоронних органів, які
зобов'язані  у  встановлений  законом  термін повідомити народного
депутата України про результати розгляду його запиту.
 

     Стаття 11. Контроль за додержанням конституційних прав і
                свобод військовослужбовців
 

     Уповноважений Верховної   Ради   України   з   прав   людини,
здійснюючи повноваження,    визначені     Конституцією     України
( 254к/96-ВР ), цим та іншими законами України:
 

     перевіряє за  своєю  ініціативою  чи  за дорученням Верховної
Ради  України  або  за  зверненням  громадянина   чи   громадської
організації стан додержання конституційних прав і свобод осіб, які
підлягають призову,  проходять  військову  службу,  перебувають  у
запасі та призвані на збори, осіб, звільнених з військової служби,
а також членів їхніх сімей;
 

     має право  запитувати  та  отримувати від керівників та інших
службових (посадових) осіб Збройних Сил України,  інших військових
формувань,  правоохоронних  органів,  при  неухильному  дотриманні
встановленого режиму таємності, документи, матеріали та пояснення,
необхідні для здійснення повноважень, покладених на них законом;
 

     користується правом    невідкладного    прийому    службовими
(посадовими)   особами  Збройних  Сил  України,  інших  військових
формувань, правоохоронних органів;
 

     для здійснення своїх функцій має право безперешкодно,  у тому
числі без попередження,  відвідувати, при дотриманні встановленого
режиму, військові частини та підрозділи, а також бути присутнім на
засіданнях  колегіальних  органів  Збройних  Сил  України,   інших
військових   формувань,  правоохоронних  органів  при  обговоренні
питань,  що належать до повноважень Уповноваженого Верховної  Ради
України з прав людини.
 

     Для здійснення контролю за додержанням конституційних прав  і
свобод  людини  і  громадянина  у  сфері  національної  безпеки  і
оборони,  правоохоронної  діяльності  затверджується   представник
Уповноваженого  Верховної  Ради  України  з  прав людини у справах
захисту прав військовослужбовців,  повноваження якого  обмежуються
терміном  повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини. Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини  у  справах  захисту  прав військовослужбовців не може бути
особа, яка перебуває на дійсній військовій службі.
 

     Призначення Уповноваженого  Верховної  Ради  України  з  прав
людини і затвердження його представника  у  справах  захисту  прав
військовослужбовців  та  звільнення  їх  з  посад  здійснюються  в
порядку,  встановленому  Законом   України   "Про   Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини" ( 776/97-ВР ).
 

     У щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради  України  з
прав  людини  окремо  відображається  стан  справ  із  додержанням
конституційних прав і свобод військовослужбовців,  пропозиції щодо
зміцнення  законності,  усунення недоліків і порушень у діяльності
відповідних складових частин Воєнної організації та правоохоронних
органів держави.  Доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини оприлюднюється.
 

     Оголошення стану  війни,  введення на території України або в
окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану не обмежує
повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та
його представника у справах захисту прав військовослужбовців.
 

     Про свою    діяльність   та   стан   справ   із   додержанням
конституційних прав і свобод людини і громадянина у Збройних Силах
України  та  інших військових формуваннях,  правоохоронних органах
Уповноважений Верховної Ради  України  з  прав  людини  періодично
інформує   громадськість,   у  тому  числі  через  засоби  масової
інформації.
 

     Стаття 12. Контроль за використанням коштів Державного
                бюджету України, що виділяються на потреби
                національної безпеки і оборони та правоохоронну
                діяльність
 

     Контроль за  використанням коштів Державного бюджету України,
що  виділяються  на  потреби  національної  безпеки   і   оборони,
правоохоронну   діяльність,  здійснює  від  імені  Верховної  Ради
України Рахункова палата, керуючись Законом України "Про Рахункову
палату"  ( 315/96-ВР ),  Бюджетним кодексом України ( 2542-14 ) та
іншими законами України.
 

     Про свою діяльність і стан справ у цій сфері Рахункова палата
не  рідше  одного  разу  на рік доповідає Верховній Раді України і
періодично інформує  громадськість,  у  тому  числі  через  засоби
масової інформації.
 

                           Розділ III
 

           КОНТРОЛЬ, ЗДІЙСНЮВАНИЙ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ
 

     Стаття 13. Здійснення Президентом України повноважень у сфері
                контролю над Воєнною організацією та
                правоохоронними органами держави
 

     Президент України   як  глава  держави  і  гарант  державного
суверенітету,  територіальної   цілісності   України,   додержання
Конституції України  (  254к/96-ВР  ),  прав  і  свобод  людини  і
громадянина і як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил  України
при здійсненні своїх державних функцій відповідно до Конституції і
законів України:
 

     вносить на  затвердження  Верховної  Ради  України пропозиції
щодо загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних
Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до
законів  України  військових  формувань,  а   також   Міністерства
внутрішніх справ України;
 

     призначає на посади та звільняє  з  посад  вище  командування
Збройних Сил України,  інших військових формувань,  правоохоронних
органів; присвоює вищі військові звання;
 

     вносить до  Верховної  Ради України пропозиції про оголошення
стану війни та  приймає  рішення  про  використання  Збройних  Сил
України в разі збройної агресії проти України;
 

     приймає відповідно  до  закону  рішення  про   загальну   або
часткову  мобілізацію  та  введення воєнного стану в Україні або в
окремих її місцевостях у разі загрози нападу,  небезпеки державній
незалежності України з внесенням рішення на затвердження Верховною
Радою України;
 

     приймає у  разі  необхідності  рішення про введення в Україні
або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує
в  разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної
екологічної ситуації з визначенням участі в здійсненні  пов'язаних
із цим  заходів  Збройних  Сил   України   та   інших   військових
формувань -  з  наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою
України;
 

     вживає заходів    щодо   припинення   діяльності   незаконних
воєнізованих  формувань,  а  також  будь-яких  спроб  використання
Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних
органів для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення
конституційного  ладу,  усунення органів влади чи перешкоджання їх
діяльності;
 

     приймає рішення - з внесенням їх на схвалення Верховною Радою
України - про надання  військової  допомоги  іншим  державам,  про
направлення  підрозділів Збройних Сил України до іншої держави,  у
тому числі для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і
безпеки,  та  про  допуск підрозділів збройних сил інших держав на
територію  України;  {  Абзац  восьмий частини першої статті 13 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 5286-VI ( 5286-17 ) від
18.09.2012 }
 

     розглядає перед внесенням  на  затвердження  Верховною  Радою
України  розроблені  Кабінетом  Міністрів України загальнодержавні
програми  у  сфері  національної  безпеки  і   оборони,   програми
військового,    військово-політичного    та   військово-технічного
співробітництва  України  з  іншими  державами   та   міжнародними
союзами.
 

     Контроль за діяльністю Збройних Сил України, інших військових
формувань  і органів виконавчої влади у сфері національної безпеки
і оборони та правоохоронної діяльності Президент України  здійснює
як  безпосередньо,  так  і  через  очолювану ним Раду національної
безпеки і оборони України та створювані ним  у  разі  необхідності
відповідно  до  пункту  28  частини  першої статті 106 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) допоміжні служби.
 

     Стаття 14. Повноваження Ради національної безпеки і оборони
                України в здійсненні контролю над Воєнною
                організацією держави
 

     Рада національної  безпеки і оборони  України  (далі - РНБОУ)
здійснює контроль над Воєнною  організацією  держави  на  підставі
Конституції   України   (   254к/96-ВР  )  в  порядку  і  в  межах
компетенції,  визначених Законом України  "Про  Раду  національної
безпеки і оборони України" ( 183/98-ВР ).
 

     Рішення РНБОУ вводяться в дію указами Президента України.
 

     Про свою діяльність  РНБОУ  інформує  громадськість,  у  тому
числі через засоби масової інформації.
 

                            Розділ IV
 

         КОНТРОЛЬ, ЗДІЙСНЮВАНИЙ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
               ТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
 

     Стаття 15. Повноваження Кабінету Міністрів України в
                здійсненні контролю
 

     Кабінет Міністрів    України,    реалізуючи     конституційні
повноваження  щодо  здійснення  внутрішньої  і зовнішньої політики
держави,  забезпечення  її   суверенітету,   обороноздатності   та
національної    безпеки,   громадського   порядку,   боротьби   із
злочинністю,  відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР )  і  законів
України, актів Президента України:
 

     розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти
законів з питань національної безпеки  і  оборони,  правоохоронної
діяльності,  що  потребують законодавчого врегулювання,  і в межах
своєї компетенції приймає відповідні рішення;
 

     визначає згідно   з  законодавством  потреби  у  витратах  на
національну безпеку і оборону,  правоохоронну діяльність, боротьбу
з   організованою   злочинністю,   тероризмом,  захист  державного
кордону,   охоронну   діяльність,   виконання   покарань.   Проект
оборонного  бюджету як складова частина Державного бюджету України
попередньо розглядається  Радою  національної  безпеки  і  оборони
України;
 

     забезпечує виконання затвердженого  Верховною  Радою  України
Державного  бюджету  України,  у  тому  числі  виділення в повному
обсязі бюджетних асигнувань  на  потреби  національної  безпеки  і
оборони, правоохоронну діяльність;
 

     доповідає і  звітує  перед  Верховною   Радою   України   про
виконання  Державного бюджету України у сфері національної безпеки
і оборони, правоохоронної діяльності;
 

     розробляє і  вносить  на затвердження Верховною Радою України
загальнодержавні програми у сфері національної безпеки і  оборони,
програми військового, військово-політичного і військово-технічного
співробітництва  України  з  іншими  державами  та   міждержавними
союзами;
 

     організовує розробку  і  затверджує  державне  замовлення  на
випуск  продукції  військового  призначення,  здійснює контроль за
його виконанням,  а також за створенням,  збереженням і  розвитком
мобілізаційних потужностей,  створенням,  утриманням та своєчасним
оновленням  матеріальних  цінностей  мобілізаційного  резерву,  за
підготовкою і утриманням транспортних та інших засобів, які в разі
введення   воєнного   чи   надзвичайного   стану   відповідно   до
законодавства України мають бути передані до Збройних Сил України,
інших військових формувань, правоохоронних органів;
 

     організовує розробку  та  подає  на затвердження Президентові
України проект Мобілізаційного плану України на особливий період;
 

     здійснює контроль   за   експортом   озброєнь  та  військової
техніки,  стратегічних   матеріалів,   технологій   та   продукції
подвійного призначення;
 

     встановлює порядок відчуження і реалізації військового майна,
матеріальних    цінностей    мобілізаційного    резерву,   терміни
використання якого закінчилися і  який  підлягає  розбронюванню  і
відпуску  та  оновленню,  передачі  в оренду військових об'єктів і
майна,   контролює   дотримання   законодавства   при   здійсненні
господарської   діяльності   у   Збройних   Силах  України,  інших
військових формуваннях, правоохоронних органах;
 

     здійснює контроль  за  дотриманням  у Збройних Силах України,
інших військових формуваннях,  правоохоронних органах  земельного,
податкового,  господарського,  трудового, житлового законодавства,
законодавства з охорони довкілля;
 

     вносить на   розгляд   Президента   України  пропозиції  щодо
вдосконалення  організаційної  структури  Воєнної  організації  та
правоохоронних органів держави.
 

     Стаття 16. Повноваження центральних органів виконавчої влади
 

     Міністерства та  інші центральні органи виконавчої влади,  що
мають  у  підпорядкуванні  військові   формування,   правоохоронні
органи, у межах своїх повноважень:
 

     організовують і забезпечують виконання законів України, інших
нормативно-правових  актів стосовно національної безпеки і оборони
та правоохоронної діяльності;
 

     створюють необхідні  умови  для  здійснення іншими суб'єктами
демократичного   цивільного   контролю    передбачених    законами
повноважень;
 

     забезпечують об'єктивне і  своєчасне  інформування  Верховної
Ради  України,  Президента  України,  Ради  національної безпеки і
оборони  України,  Кабінету   Міністрів   України   про   стан   у
підпорядкованих військових формуваннях і правоохоронних органах;
 

     інформують з цих питань громадськість у порядку,  визначеному
цим та іншими законами.
 

     Інші центральні органи  виконавчої  влади  сприяють  Збройним
Силам  України  та  іншим  військовим формуванням,  правоохоронним
органам  у  виконанні  покладених  на  них  функцій  і  здійснюють
відповідно до законодавства належне їх забезпечення.
 

     Стаття 17. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки
                Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим
 

     Верховна Рада  Автономної  Республіки  Крим  і Рада міністрів
Автономної Республіки Крим забезпечують  на  території  Автономної
Республіки Крим контроль за виконанням підприємствами,  установами
та організаціями  всіх  форм  власності,  службовими  (посадовими)
особами  і громадянами законів України,  інших нормативно-правових
актів у сфері оборони,  охорони громадського порядку і боротьби із
злочинністю відповідно до законодавства,  інформують із цих питань
громадськість у порядку, визначеному цим та іншими законами.
 

     Стаття 18. Участь органів місцевого самоврядування та
                місцевих державних адміністрацій у здійсненні
                контролю
 

     Органи місцевого   самоврядування   та    місцеві    державні
адміністрації в   межах   повноважень,   визначених   Конституцією
( 254к/96-ВР ) і законами України:
 

     контролюють хід допризовної  підготовки,  відбір  військовими
комісіями громадян призовного віку на військову службу;
 

     забезпечують виконання законодавства стосовно дотримання прав
та  соціальних  гарантій  громадян,  які  можуть  бути призвані на
військову службу,  перебувають на військовій службі,  звільнені  з
військової служби, та членів їхніх сімей;
 

     сприяють розташованим на  відповідній  території  підрозділам
Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронним
органам у виконанні покладених на них завдань;
 

     мають право  заслуховувати  доповіді  посадових  осіб органів
управління  Збройних  Сил  України,  інших  військових  формувань,
дислокованих   на   території   регіону,   про   виконання   вимог
законодавства стосовно правового та соціального захисту  громадян,
які  мають  бути  призвані  на  військову  службу,  перебувають на
військовій службі, звільнених у запас чи відставку, пенсіонерів та
членів їхніх сімей;
 

     здійснюють контроль  за   дотриманням   у   розташованих   на
території   регіону   військових  частинах,  органах  та  закладах
Збройних Сил України,  інших військових формувань,  правоохоронних
органах   земельного,   податкового,   господарського,  трудового,
житлового  законодавства  та  законодавства   з   питань   охорони
довкілля;
 

     узгоджують - з точки зору  забезпечення  безпеки  громадян  -
плани  проведення на території регіону військових навчань та інших
заходів,  пов'язаних з  участю  і  присутністю  великої  кількості
людей;
 

     розробляють оперативні плани і забезпечують взаємодію органів
місцевого   самоврядування,  місцевих  державних  адміністрацій  і
відповідних структур військового управління при виконанні  завдань
територіальної оборони;
 

     отримують від керівництва дислокованих на  території  регіону
військових  частин  і  підрозділів  Збройних  Сил  України,  інших
військових формувань необхідну інформацію про загрозу або масштаби
забруднення   довкілля   радіоактивними,   отруйними   та   іншими
небезпечними речовинами внаслідок аварій  на  військових  об'єктах
або  з  військовою технікою,  а також щодо наявності і можливостей
сил,  засобів  і  ресурсів  на   підпорядкованій   території   для
організації узгоджених дій у надзвичайних ситуаціях;
 

     інформують громадськість,  у тому числі через засоби  масової
інформації,  про свою діяльність у вирішенні завдань, пов'язаних з
національною безпекою і обороною, боротьбою із злочинністю.
 

     Для виконання  цих  завдань  місцеві  ради  можуть утворювати
депутатські комісії з питань демократичного цивільного контролю, а
в  місцевих державних адміністраціях можуть створюватися необхідні
підрозділи.
 

                            Розділ V
 

          ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ НАД ВОЄННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ
                І ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВИ
 

     Стаття 19. Участь громадян у здійсненні контролю
 

     Громадяни України  беруть  участь  у  здійсненні   цивільного
контролю  над  Воєнною  організацією  держави  та  правоохоронними
органами як через громадські організації,  членами  яких  вони  є,
через  депутатів  представницьких  органів  влади,  так і особисто
шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України  з  прав
людини    та    його   представника   у   справах   захисту   прав
військовослужбовців або до іншого  державного  органу  в  порядку,
визначеному Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом України
"Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ).
 

     Громадським організаціям,  зареєстрованим   у   встановленому
порядку, гарантується    відповідно    до    Конституції   України
( 254к/96-ВР ), цього Закону і статутних положень можливість:
 

     запитувати та отримувати в установленому порядку від  органів
державної влади,  у тому числі від органів військового управління,
інших організацій,  підприємств і установ,  що належать до Воєнної
організації  держави,  правоохоронних та інших органів інформацію,
яка не містить державної таємниці,  з питань  діяльності  Збройних
Сил    України,   інших   військових   формувань,   правоохоронної
діяльності;
 

     проводити наукові    дослідження    з   проблем   військового
будівництва,  організації оборони,  забезпечення  безпеки  країни,
боротьби   із   злочинністю,  проводити  публічне  обговорення  їх
результатів,  створювати  для  цього  громадські  фонди,   центри,
колективи експертів тощо;
 

     проводити громадську  експертизу  проектів  законів,  рішень,
програм,  представляти  свої  висновки  і  пропозиції  відповідним
державним органам для врахування в ході реформування Збройних  Сил
України,   інших   складових   частин   Воєнної   організації   та
правоохоронних органів держави;
 

     брати участь    у    громадських   дискусіях   та   відкритих
парламентських  слуханнях  з  питань  реформування  і   діяльності
Збройних   Сил   України,   інших  ланок  Воєнної  організації  та
правоохоронних органів держави,  проблем правового  і  соціального
захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей;
 

     знайомитися з    умовами    служби,    життя     і     побуту
військовослужбовців;
 

     через суб'єктів права законодавчої  ініціативи  виступати  із
законодавчими   ініціативами  в  галузі  військового  будівництва,
правоохоронної       діяльності,        соціального        захисту
військовослужбовців, пенсіонерів та членів їхніх сімей.
 

     Стаття 20. Роль засобів масової інформації у здійсненні
                цивільного контролю
 

     Засоби масової   інформації,  висвітлюючи  проблеми  у  сфері
національної безпеки і оборони, боротьби із злочинністю, на основі
об'єктивної    інформації    про    службу,    життя    і    побут
військовослужбовців,  процеси,  що  відбуваються   в   армійському
середовищі,   формують   громадську   думку,  сприяють  підвищенню
престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри  суспільства
до   Збройних   Сил   України,   інших  складових  частин  Воєнної
організації держави, правоохоронних органів.
 

     Засоби масової інформації:
 

     у встановленому  порядку  можуть  запитувати  та   безоплатно
отримувати  від  органів  військового  управління,  інших  органів
державної влади,  організацій, підприємств і установ, які належать
до Воєнної організації держави,  правоохоронних органів,  відкриту
інформацію,  документи і матеріали з питань,  віднесених до їхньої
компетенції. Керівники відповідних органів, установ, підприємств і
організацій зобов'язані безперешкодно надавати таку інформацію;
 

     поширюють отриману    інформацію    через    пресу,    радіо,
телебачення,  засоби глобальної інформаційної мережі Інтернет та в
інший  спосіб,  дотримуючись  вимог  законодавства щодо збереження
державної таємниці;
 

     публікують офіційні  відповіді  органів  державної  влади  та
військового управління на матеріали, що були оприлюднені раніше.
 

     З метою   систематичного   інформування   громадськості   про
діяльність Воєнної організації держави і  правоохоронних  органів,
наявні  проблеми  в  цій  сфері  та їх вирішення відповідні органи
державної  влади  та   військового   управління   періодично,   за
заздалегідь  оприлюдненим  розкладом,  проводять прес-конференції,
вміщують  на  веб-сторінках  Інтернету  і   оновлюють   відповідні
матеріали. З  цією  ж  метою  періодично  - раз на рік - видається
"Біла книга" про діяльність Збройних Сил України.
 

                            Розділ VI
 

           ГАРАНТІЇ ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ НАД
              ВОЄННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ І ПРАВООХОРОННИМИ
                         ОРГАНАМИ ДЕРЖАВИ
 

     Стаття 21. Обов'язки органів військового управління,
                посадових осіб Збройних Сил України, інших
                військових формувань, правоохоронних органів щодо
                сприяння у здійсненні цивільного контролю
 

     З метою   забезпечення    відкритості    для    громадськості
функціонування   Воєнної   організації   держави,   правоохоронних
органів,  створення необхідних умов для здійснення  демократичного
цивільного контролю в цій сфері:
 

     державні органи,  діяльність   яких   пов'язана   з   Воєнною
організацією держави, охороною громадського порядку і боротьбою із
злочинністю,  сприяють визначеним цим Законом суб'єктам цивільного
контролю  в  одержанні  необхідної інформації і надають допомогу у
виконанні їхніх функцій;
 

     Міністерство оборони  України,  Міністерство внутрішніх справ
України,  інші  центральні   органи   виконавчої   влади,   органи
військового  управління,  їх посадові особи зобов'язані розглядати
звернення громадських організацій,  військовослужбовців  та  інших
громадян,  повідомлення  засобів  масової інформації про порушення
прав  військовослужбовців,  працівників  правоохоронних   органів,
членів   їхніх  сімей  або  неналежне  виконання  наданих  законом
повноважень і  функцій  відповідними  органами  у  сфері  оборони,
національної безпеки,  охорони громадського порядку, їх посадовими
і службовими особами та у встановлений законом  строк  повідомляти
заявників  і  засоби масової інформації про результати розгляду та
вжиті заходи;
 

     органи управління  Збройних  Сил  України,  інших  військових
формувань,  правоохоронних органів заздалегідь повідомляють органи
місцевого  самоврядування,  місцеві  державні адміністрації,  а за
необхідності також населення  щодо  військових  навчань  та  інших
заходів,  якщо  вони  можуть зачіпати права територіальних громад,
майнові та інші інтереси громадян або створювати загрозу для життя
і здоров'я людей.
 

     Інформування громадськості, здійснення взаємодії Збройних Сил
України,  інших  військових  формувань,  правоохоронних  органів з
Верховною  Радою  України,  громадськими  організаціями,  засобами
масової інформації покладається на одного із заступників керівника
(державного секретаря) міністерства,  іншого  центрального  органу
виконавчої влади,  якому підпорядковуються створювані у зазначених
органах прес-служби та підрозділи по зв'язках із громадськістю.
 

     До складу  військових  рад видів і родів військ,  оперативних
військових напрямків за погодженням з Президентом  України  можуть
включатися   представники   центральних   і  регіональних  органів
виконавчої влади.
 

     Прес-служби та відділи по зв'язках з громадськістю оперативно
надають засобам масової інформації об'єктивну та повну  інформацію
про  діяльність Збройних Сил України,  інших військових формувань,
правоохоронних органів.
 

     Стаття 22. Відповідальність за порушення законодавства про
                цивільний контроль
 

     Службові (посадові)  особи та громадяни,  винні в невиконанні
або порушенні  законодавства,  що  регулює  здійснення  цивільного
контролю  над  Воєнною  організацією  і  правоохоронними  органами
держави, несуть відповідальність згідно із законодавством.
 

     Стаття 23. Судовий захист у сфері контролю
 

     Суди,  здійснюючи  судочинство у Воєнній організації держави,
при  розгляді  конкретних  справ  можуть виносити окремі ухвали на
адресу   відповідних   органів   державної   влади   та  місцевого
самоврядування,  посадових  осіб, протиправні дії чи бездіяльність
яких      сприяли      вчиненню     кримінальних     правопорушень
військовослужбовцями  або  спричинили  порушення  прав  і законних
інтересів громадян.

{  Стаття  23  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 245-VII
( 245-18 ) від 16.05.2013 }
 

     Стаття 24. Нагляд за дотриманням законності у сфері контролю
 

     Нагляд за  дотриманням  законності  при здійсненні цивільного
контролю над  Воєнною  організацією  та  правоохоронними  органами
держави покладається на органи прокуратури України.
 

                           Розділ VII
 

                      ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 

     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 

     До приведення  законодавства  України  у відповідність із цим
Законом  закони  та  інші  нормативно-правові  акти,  прийняті  до
набрання чинності цим Законом,  діють у частині,  що не суперечить
цьому Закону.
 

     2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний  термін  подати
до  Верховної  Ради України пропозиції щодо внесення можливих змін
до  законів  України  у  зв'язку  з  прийняттям  цього  Закону  та
забезпечити внесення відповідних змін до нормативно-правових актів
органів виконавчої влади.
 
 

 Президент України                                         Л.КУЧМА
 

 м. Київ, 19 червня 2003 року
          N 975-IV

 

После того, как Одесский окружной административный суд, в лице судьи Танцюра, отказал в удовлетворении административного иска к прокуратуре газеты «Любимый город. Одесса», где работник милиции запретил видео фиксировать в здании прокуратуры, мы подали апелляционную жалобу.

Одесский окружной административный суд:

В результате рассмотрения данной жалобы, суд из трех судий, показал насколько они «продажны» и не подвластны себе. На первом заседании, коллегия истребовала у прокуратуры документы, на которых основано решение запретить видео фиксировать, а также видео доказательство того, как журналист грубит и повышает тон на вахтера-милиционера, о чем заявила прокуратура в официальном вестнике. Однако, доказательств так и не поступило. Со слов представителя прокуратуры, видео наблюдение не регистрируется на жесткий диск, а только ведется в реальном времени без сохранения. Документы, предоставленные, не являются нормативно-правовыми актами самой прокуратуры, о чем просил суд. Это бумаженции, разъясняющие, что есть постановление КМУ, где указано, прокуратура является секретным объектом согласно Закона Украины «О государственной тайне», в перечислении секретных объектов упоминается прокуратура. То есть, доказательств не предоставлено, но решение суда – отказ. Таким образом, делаем определенный вывод, не утешительный для свободных граждан Украины.

Апелляционный административный суд:

При этом, в процессе высказано предположение о сотрудничестве иностранных граждан с прокуратурой, вызывающее подозрение. Гражданин Турции, свободно, без предъявления удостоверения посещает здание прокуратуры, а граждане Украине не могут это сделать, даже предъявив удостоверение журналиста. Что бы это значило? Может заговор?  

Мы надеемся, в нашей стране не падают самолеты на высотки?

Будьте взаимно вежливыми с работниками прокуратуры, помните – они работают для нас.

После посещения административной комиссии исполнительного комитета Одесского городского совета 16.09.2013, когда неприрученные ее члены и охранники (холопы), наглым, беспринципным образом, сфабриковали административные дела и вынесли обвинительные решения (постановление) в отношении всех присутствующих. Двое из которых, не согласных с деяниями полуграмотной комиссии, подали исковые заявления в суд по нашему наставлению. Один из процессов уже завершился полной победой не согласного. Предлагаем ознакомиться с материалами.

Образец №1:

                                                                                  Суворовський районний суд м.Одеси

                                                                                  65003, м.Одеса, вул.Чорноморського козацтва, 68

 

                                                                                  Суддя Бабаков В.П.

                                                                                  Справа №523/15065/13-а

 

                                                                                  Позивач:
                                                                                  65000, м. Одеса, вул.

                                                                                   Відповідач: Адміністративна комісія

                                                                                   виконавчого комітету Одеської міської ради
                                                                                   65004, м. Одеса, пл. Думська, 1
                                                                                   тел. 725-90-80

                                                                                   Клопотання

                                                          про виключення зі справи неналежного доказу

Відповідач пред'являє в якості доказу фотографію капоту моєї машини. Вважаю доказ неналежним з наступних причин:

- фото зроблено без прив'язки до місцевості;

- невідомо яким технічним засобом проводилася фотофіксація;

- не існує негативу знімка;

- відсутні свідки на всіх етапах підготування доказу.

У зв'язку з вищевикладеним

                                                                                   ПРОШУ:

Визнати доказ неналежним та виключити його зі справи.

«06» листопада 2013 року                                                                                 ___________________

Образец №2:

                                                                         Суворовський районний суд м.Одеси

                                                                         65003, м.Одеса, вул.Чорноморського козацтва, 68

 

                                                                         Суддя Бабаков В.П.

                                                                         Справа №523/15065/13-а

 

                                                                         Позивач:
                                                                         65000, м. Одеса, вул.

                                                                         Відповідач: Адміністративна комісія

                                                                         виконавчого комітету Одеської міської ради
                                                                         65004, м. Одеса, пл. Думська, 1
                                                                         тел. 725-90-80

                                                                             Клопотання

                                                                 про витребування інформації

Згідно ст.282 КУпАП орган, що розглядає адміністративні правопорушення, повинен вносити у відповідний орган пропозиції про ліквідацію причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень. Таким чином, Адміністративна комісія повинна вести статистичну інформацію стосовно скоєних правопорушень, їх причин та подавати відповідні пропозиції стосовно ліквідації причин та умов, що сприяли вчиненню вже скоєних адміністративних правопорушень.У зв'язку з чим

ПРОШУ:

1. Витребувати з Адміністративної комісії ВК ОМР статистичну інформацію стосовно кількості та суті правопорушень у Старобазарному сквері з моменту, коли правила благоустрою м.Одеси вступили в законну силу.

2. Витребувати  з Адміністративної комісії ВК ОМР статистичну інформацію стосовно поданих пропозицій до відповідних органів про ліквідацію причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень в Старобазарному сквері.

3. Витребувати з Адміністративної комісії ВК ОМР інформацію стосовно всіх поданих пропозицій до відповідних органів про ліквідацію причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень за статтею 152 КУпАП.

«06» листопада 2013 року                                                                                                   ______________

Образец №3:

                                                                         Суворовський районний суд м.Одеси

                                                                         65003, м.Одеса, вул.Чорноморського козацтва, 68

 

                                                                         Суддя Бабаков В.П.

                                                                         Справа №523/15065/13-а

 

                                                                          Позивач:
                                                                          65000, м. Одеса, вул.

                                                                          Відповідач: Адміністративна комісія

                                                                          виконавчого комітету Одеської міської ради
                                                                          65004, м. Одеса, пл. Думська, 1
                                                                          тел. 725-90-80

                                                                            Клопотання

                                                        про розгляд справи без відповідача

У разі неявки відповідача, який був повідомлений про розгляд справи належним чином, вважаю можливим розгляд справи по суті без його присутності. Тому

                                                                                  ПРОШУ:

Розглядати справу без присутності належним чином повідомленого відповідача.

«06» листопада 2013 року                                                                                 ____________________

Постановление:

Через некоторое время в редакцию газеты обратились два гражданина, на которых также возле мемориала 411 батареи составили протокол по ст. 152 КУоАП. На этот раз, чтобы нас не «выкинули» как в прошлый раз из зала, мы пошли другим путем и предложили подзащитным составить нотариальную доверенность. Причем не на одного человека, предполагая, что остальных опять не пустят, а на троих. И поступили верно, так как нам не смогли отказать на основании доверенности, и мы присутствовали, но без эксцессов не обошлось. Опять, как и в прошлый раз, нам, препятствуя осуществлению журналистской деятельности, запретили осуществлять видео фиксацию, хотя мы подали два ходатайства о фиксации процесса, как аудио, так и видео на основании ст. 129, ч. 1, п. 7 Конституции Украины. Одного из журналистов силой выставили за двери, о чем составлено исковое заявление и подано в Приморский суд г. Одессы, также мы будем освещать данный процесс. Все заседание комиссии само по себе полный фарс, председатель комиссии малограмотный и занимает должность  не по праву. Нарушая кодексы, не дает возможности защищать свои права, буквально закрывая рот оппоненту. Сценарий проведения комиссии полностью походил на прошлое рассмотрение, также выдали бумажку с реквизитами, где указанна сумма 1360.

Будьте взаимно вежливыми с  государственными служащими, помните – они работают для нас.

02.12.2013 года в 23:05 неизвестные лица подожгли автомобиль главного редактора газеты «Дорожный контроль. Одесса».  Как заявил единственный свидетель возгорания, охранник платной охраняемой стоянки, где и находился автомобиль, он отошел не более чем на пятьдесят метров для постановки автомобиля на стоянку,  прибывшего для ночевки, на пять минут. По возвращению он увидел дым возле передней части автомобиля, а через несколько секунд пламя огня. Растерявшись в создавшейся ситуации, охранник не сообразил взять огнетушитель и пробовать тушить огонь, он просто позвонил в МЧС и стал ждать их приезд. Проходящие мимо граждане уточнили у него номер телефона владельца автомобиля и сообщили о возгорании.

Благодаря быстрому реагированию работников МЧС, автомобиль был потушен в течение десяти минут. Сгорел только моторный отсек, правда, дотла. Вся остальная часть автомобиля, салон и багажник, огонь не «зацепил».

Собственником автомобиля было написано заявление о преступлении. Открыто досудебное расследование. Результат хода расследования будет оглашаться по мере его проведения.

Пока же известно заключение комиссии в системе МЧС Украины при проведении пожаро-технических расследований, производства дознания в делах о пожаре и нарушения противопожарных правил. Заключение комиссии гласит: «Занесення джерела запалювання ззовні невстановленою особою».

Несколько телеканалов г. Одесса выпустили видео сюжет относительно данного происшествия: ТВ КРУГ, НОВАЯ ОДЕССА, 3-й цифровой.

Со слов главного редактора газеты «Дорожный контроль. Одесса» стало понятно, что останавливаться он не собирается. Правозащитную деятельность продолжит с большим размахом. Виновных прощает, но после данного инцидента на компромисс с властями больше не пойдет. Если ранее он мог простить после извинения какого-либо чиновника или власть имущего, то на сегодняшний день прощения им не будет, и всеми законными способами будет наказывать любого, кто нарушит Закон Украины.

Будьте взаимно вежливыми с государственными служащими, помните – они работают для нас.

 

 

Мы писали в июне, как инспекция по вопросам защиты прав потребителя в Одесской области, по заказу начальника управления рекламы Одесского городского совета Телегиной Ирины Викторовны, осуществили незаконную проверку хозяйственной деятельности предпринимателя. «Выявили» нарушения и привлекли к административной ответственности в виде штрафа 1700 грн. Вся проверка, и процесс рассмотрения ее, один фарс. Это стало еще известно в начале ее проведения. Как мы выяснили, в инспекции нет ни одного сотрудника компетентного в данном вопросе, вместе с их, не состоявшимся начальником, который и на сегодняшний день временно исполняет его обязанности, Вахрушев Станислав Александрович.

Предприниматель, после вынесения решения о наложении штрафа, с которым он не был согласен, подал исковое заявление в Одесский окружной административный суд.

 

ОБРАЗЕЦ:

                                                           До Одеського окружного адміністративного суду 

                                                           65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14

           

                                          Позивач:   ФО-П Булгару Олексій Борисович,

                                                           Ідентифікаційний №

                                                           Адреса для листування: 65000, м. Одеса,

                                                           вул.  

                                                           тел. 048 – 703 – 74 - 61

                                    Представник позивача:

                                                           адреса для листування: 65000,Україна,  м. Одеса,

                                                           вул.

 

                                         Відповідач: Інспекція з питань захисту прав  споживачів

                                                           в Одеській області

                                                           65107, Україна, м. Одеса, вул. Канатна, 83.

                                                                 

                                                               АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

15 травня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі — відповідач) було проведено засідання комісії по розгляду справи щодо порушень законодавства про рекламу фізичною особою – підприємцем Булгару О.Б., результатом якого було прийнято рішення № 30  від 15 травня 2013 року (копію додаю), яким за порушення законодавства про рекламу саме Закону України «Про рекламу» на позивача накладено штраф у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

 Вважаю, що рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області прийнято всупереч діючому законодавству про рекламу, всупереч встановленого порядку фіксації будь – якого правопорушення, не маючи належних підстав для здійснення контролю (перевірки), всупереч встановленого порядку прийняття рішень комісіями, порушуючи основні конституційні права громадянина України, втручаючись при цьому в господарську діяльність як фізичної особи - підприємця, тобто є протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню… Отже всі перелічені мотиви протиправності та незаконності прийнятого рішення підтверджуються наступними обставинами та фактами:

            По-перше: В підтвердження мотиву взагалі  безпідставності проведення перевірки слід акцентувати, що начальником відділу контролю Шестуном О.А та головним спеціалістом Лукіяновим А.В, які є посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у приміщенні магазину «Школярик» було зафіксовано, нібито, порушення порядку розміщення зовнішньої реклами та відсутність дозволів на металево-пластикові конструкції, однак, пояснень щодо плановості, з підстав звернень споживача або з іншої підстави отримати не вдалось, також не вдалось взагалі підтвердити факт належного проведення контролю, наслідком якого є протокол з фіксацією порушення, складений в обов’язковій присутності порушника з наданням права на дачу пояснень, який також до сі отримати не вдалось.

            Так, 29 січня 2013 року на мою адресу надійшла вимога вих. № 357/8 від 29.01.2013 року Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, якою запропоновано надати: дозвільну документацію на рекламоносії, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку, макет замовлення, письмові пояснення, документальне підтвердження вартості виготовлення, розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи). У «вимозі» також повідомлялося про розгляд питання щодо накладення штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу. Вказана «вимога», як офіційний документ невідомого походження, мене обурила бо немала взагалі правового підґрунтя, більш того жодною діючою правовою нормою законодавства України не передбачена, хоча була наявною  та містила погрози щодо накладення штрафу за ненадання документів моєї господарської діяльності…

            З метою вирішення ситуації, 11 лютого 2013 року мною було подано заяву вхідний № 443, лист -  відповідь на вимогу за вхідний № 444, запит на отримання публічної інформації за вхідним № 445 з формулюванням відповідних питань до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо роз’яснення правових підстав надання з мого боку такого переліку документів та пояснення мотивів безпідставного втручання в мою господарську діяльність, щодо можливого визначення цієї вимоги як запиту на надання інформації, щодо підстав фіксації якихось моїх порушень без моєї участі та без відповідного складання належних документів (протоколів, актів тощо).  Наслідком чого відповідач надав неповні та некоректні відповіді вих. № 584/8 від 14.02.2013 року, вих. № 618/8 від 15.02.2013 року, без жодного посилання на поставленні запитання навіть не надаючи можливості ознайомитись з матеріалами, що підтверджено заявами від 18.02.2013 року, 21.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року про надання мені можливості ознайомитись та зняти необхідні копії з матеріалів справи, чого мені жодним чином не було надано.

             В подальшому за результатами засідання від 15.05.2013 року було прийнято відносно мене рішення № 30 про накладання штрафу у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. за порушення законодавства про рекламу. При цьому мотивом притягнення до відповідальності (не зрозуміло тільки якої…)  в рішенні встановлено те, що відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, що надається виконавчим органами сільських, селищних, міських рад на підставі типових правил, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, на зовнішніх рекламних конструкціях у кількості 3 одиниць, що є порушенням ст. 16 ЗУ «Про рекламу».

Однак, враховуючи положення закону України «Про рекламу», а саме загальну частину, яка передбачає визначення термінів, враховуючи загальні вимоги до реклами (ст. 8) з можливістю її ідентифікації, враховуючи положення КУпАП та методичні рекомендації щодо провадження по справах про адміністративні правопорушення, з впевненістю зауважуємо, що відповідно до ст. 8,9 ЗУ «Про рекламу», яка передбачає: «Розміщення  інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі  на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також  безпосередньо  на  самому  товарі  та/або його упаковці, не вважається рекламою»  інформація про товар в місці його реалізації не є рекламою. Тому не можливо притягати до того чого взагалі не існує, бо я як фізична особа – підприємець жодної рекламної продукції не маю та рекламу не використовую.

Більш того, підстав для здійснення перевірки та розгляду справи щодо порушення законодавства про рекламу не було, бо перевірка проводилась за власною ініціативою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так за ст. 26 Закону України "Про рекламу” контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, та його територіальні органи.

            Пунктом 10 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998 року № 817/98 (далі — Указ № 817/98) установлено, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів. Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і містити відомості про його прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача.

З наведеного вбачається, що для здійснення перевірки суб'єкта господарювання відповідачем мала бути отримана скарга з боку споживача. За відсутності скарги для перевірки не має жодних підстав підстав.

Більш того, відповідач не дотримався порядку розгляду справи щодо порушень законодавства про рекламу та взагалі протокол й рішення складене з порушенням, а саме відсутня фіксація адреси й місця розташування магазину, відповідно якого була зроблена перевірка, зазначена фіксація в протоколі №14/5 не відповідає дійсності.

Згідно до п. 9 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Проте в процесі здійснення перевірки у протоколі я зазначив, що нам було відказано у проведенні експертизи для з’ясування ціни металево-пластикових конструкцій. Оскаржуване рішення не містить жодного посилання на документ, яким зафіксовано уявні порушення закону. А тому не можливо зрозуміти, як відповідач дійшов висновку про необхідність накладення на мене штрафних санкцій.

По-друге: Порушення законодавства про рекламу взагалі відсутнє. Приймаючи оскаржуване рішення, суб'єкт владних повноважень посилається на те, що мої металево-пластикові конструкції інформаційного характеру є рекламою. Проте такий висновок відповідача є хибним та не базується на конкретних та чітких нормах закону.

Відповідно до ст. 57 Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.».

Відповідно до ст. 42 Конституції України: «Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом…».

Відповідно до ст. 21 Конституції України: «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.».

Відповідно до ч. 6 ст. 9 ЗУ «Про рекламу», «Вивіска  чи  табличка  з  інформацією  про  зареєстроване найменування  особи,  знаки  для товарів і послуг, що належать цій особі,  вид  її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування  особи),  час  роботи,  що  розміщена  на  внутрішній поверхні  власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній  поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на  поверсі,  де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.».

З метою уникнення непорозумінь з цього приводу законодавець спеціально відвів окрему статтю 1 в Законі України "Про рекламу”, в якій визначив поняття термінів, що застосовуються в законі.

 Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про рекламу»: «…внутрішня   реклама  -  реклама,  що  розміщується  всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань,  що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі  буфетів,  кіосків,  яток),  де  може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;… зовнішня реклама - реклама,  що розміщується  на  спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях,  розташованих на відкритій місцевості,  а також на зовнішніх поверхнях будинків,  споруд,  на елементах  вуличного  обладнання,  над проїжджою частиною вулиць і доріг;…».

Відповідно до п.7 ст. 8 ЗУ «Про рекламу»: «…Розміщення  інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі  на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також  безпосередньо  на  самому  товарі  та/або його упаковці, не вважається рекламою…».

            З наведених понять вбачається, що інформація про товар може бути рекламою, проте в разі її розміщення за межами місць торгівлі.

Виходячи з наведеного, є очевидним, що відповідач помилково дійшов висновку про те, що мої металево-пластикові конструкції є рекламою. Отже, чинним законодавством передбачено, що розміщення інформації про товар, який реалізується в тому ж місці де розташована інформація про товар не є рекламою, виходячи з цього усі конструкції позивача були розташовані на спорудженнях власної території, тому вважаються інформаційними спорудами та/або конструкціями на які дозвільні документи не потрібні, бо це не  є рекламою.

Також хочу зазначити, що на мій лист до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація з питань захисту прав споживачів» надійшла відповідь вих. №1-2013/4 від 25.04.2013 року керівник Одеського регіонального відділення Федосеєва Н.В. в якій було повідомлено: 1) металево-пластикові конструкції не є рекламними конструкціями, а містять інформацію про товар у місці реалізації, згідно з ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про рекламу»; 2) розміщенні вказаних конструкцій на належному мені приміщенні, у разі, якщо останні є зовнішньою рекламою не потребує отримання додаткових дозволів, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про рекламу», зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Хочу наголосити, що рік назад Федосеєва Н.В. була керівником Інспекція з питань захисту прав  споживачів в Одеській області, яка роз’яснює, що в даному випадку металево-пластикові конструкції не є рекламою, а мають інформаційний характер, але чомусь інший керівник Вахрушев С.О. тлумачить норму закону взагалі по іншому, хоча закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

            Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

По-третє: Виходячи з даної ситуації, представники Інспекції з питань захисту прав  споживачів в Одеській області зафіксували правопорушення, на яке був складений протокол, але невідомо на підставі якої інструкції та/або закону вони фіксували правопорушення та складали протокол. 

Відповідно до ст. 254 КУпАП: «Про  вчинення  адміністративного  правопорушення  складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником   громадської   організації  чи  органу  громадської самодіяльності. Протокол  про  адміністративне  правопорушення, у  разі  його  оформлення,  складається у двох екземплярах, один з яких   під   розписку   вручається   особі,  яка  притягається  до адміністративної відповідальності.»

Відповідно до ст. 38 КУпАП: «Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).»

Так, виходячи з того що відповідач застосував штрафні санкції у виді штрафу, мабуть він керувався КУпАП, а саме вищезазначеними статтями. Тому, відповідно ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення накладається не пізніше двох місяців з дня вчинення правопорушення. Отже, офіційно правопорушення було зафіксоване Вимогою відповідача від 29.01.2013 року №357/8, яка була відправлена поштою. Відповідно до рішення №30, протоколу №14/5 від 15.05.2013 року був накладений на мене штраф у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. Виходячи з цього, штрафні санкції були застосовані з порушенням чинного законодавства, тому що останній день накладення штрафу було 29.03.2013 року. Тому вважаю нарахований штраф протизаконним, який порушує мої конституційні права.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 19, 21, 30, 41, 42, 55, 56, 58, 62, 68 Конституції України, ст. ст.17, 18, 71,  99, 104-107 КАС України, ст. ст. 1, 8 ЗУ «Про рекламу»,-

 

                                                               ПРОШУ:

 

1. Визнати протиправними дії посадової особи Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області  щодо проведення  перевірки дотриманням законодавства про рекламу у приміщенні магазину, розташованого за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Гімназична, буд. 30.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 30 від  15 травня 2013  року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

 

Додатки:

1. Копії адміністративного позову сторонам по справі.
2. Оригінал квитанції про сплату судового збору.
3. Копія рішення № 30 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2013 року.
4. Копія протоколу №14/5 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 15.05.2013 року.
5. Копія розрахунку штрафних санкцій на 1 700 грн.
6. Копія вимоги №357/8 від 29.01.2013 року.
7. Копія листа вих. №1-2013/4 від 25.04.2013 року.

 

В процессе не долгого рассмотрения суд удовлетворил иск, но частично. Признал противоправным и обязал отменить решение инспекции по вопросам защиты прав потребителей в Одесской области о наложении штрафа 1700 грн. А также обязал Казначейскую службу списать судебный сбор и судебные затраты в счет предпринимателя путем списания со счета инспекции по вопросам защиты прав потребителей.

Недовольные таким решением Управление государственной казначейской службы Украины в Одесской области и инспекция по вопросам защиты прав потребителей, объединив усилия, пишут апелляционные жалобы. Жалобы настолько жалобливые и глупые, что мы даже не выставляем их для просмотра, дабы не отбирать у читателя драгоценное время. В виду несусветной глупости и наивности изложенной в жалобе, предприниматель даже не удосужился посетить заседание, так как понимал, что такую ересь суд отменит без его присутствия. Так и произошло. Одесский апелляционный административный суд, коллегией из трех судей оставил жалобу без удовлетворения. Однако изменил постановление и признал истцу меньшую сумму, чем он просил, ровно в два раза.

Таким образом, марионетки Телегиной Ирины Викторовны из инспекции опростоволосились вчистую. Теперь понесут заслуженное наказание за некомпетентность и непрофессионализм. А мы постараемся этому придать ускорение. Соответственно будут написаны заявления о преступлении на основании постановления. Превышение полномочий «на лицо».

Мы будем держать в курсе читателя о происходящем. Продолжение следует…

Будьте взаимно вежливыми с государственными служащими, помните – они работают для нас.