СТАТЬИ

Уже известные как налетчики и бандиты (РГБ) их также называют патриотами Одессы, Автомайдан не остановились в своих «достижениях». Теперь их заинтересовали бабушки и женщины, которые торгуют креветками и раками возле входа в рынок Привоз по ул. Преображенская.

Многие государственные служащие сотрудничают с радикалами под предлогом продвижения патриотизма, подменяя понятие законности беспределом. В нашем случае инспектор рыбинспекции, которому бабушки не платят мзду, решил нагнать страх на них с помощью «неизвестных патриотов».

Неизвестные, в количестве около 30 человек, большая часть в балаклавах, прибыли к торговкам с требованием прекратить торговлю. Однако не разрешали бабушкам собрать свой товар и отнести в склад. Наглым образом стали отбирать товар. То есть, решили «нахаляву» покушать раков и креветок. Не туда попали. Эти скромные бабушки дали отпор. На головах радикалов били пластиковые тазы с рачками. Получив под завязку, «герои патриоты» уже не рады были, что пришли. Решили выместить свой героизм на одном прохожем, который заступился за женщин. Они  вдесятером затолкали его в арку ближайшего дома и били палками. Женщин не пускали в арку. Одной из них по голове самый мужественный радикал ударил нижней стойкой от зонта. Это истинно мужской поступок современных «патриотов».

Люди стали вызывать полицию. И вот чего не ожидал никто, прибывшие полицаи не пытались задержать преступников. Их отводили за угол и по одному отпустили.

Журналисты Дорожного контроля. Одесса прибыли через два часа. Выяснили, что ни одного «патриота» не задержали. Двоих доставленных в отделение полиции отпустили через час, не выдвинув им никаких обвинений. А уже вечером в СМИ пошла информация, якобы в момент проведения рейда совместно с общественниками, рыбинспекция выявила нарушения. На их требование предоставить соответствующие документы торговцы избили общественников. Не стыдно ли им, 30 здоровым бугаям заявлять, что их побили пожилые женщины.

И очевидным стал тот факт, что недаром приходили представители РГБ. Как уже стало практикой их действия, просто так они не приходят. Через два дня они вышли на контакт с женщинами и предложили платить по 2000 гривен. Обещали обеспечить безопасность, а также отсутствие контрольных проверок. Женщины представителя РГБ «послали».

На фото неизвестный, который предложил оплачивать по 2000 гривень женщинам за торговое место в месяц.

На сегодняшний день женщины работают в обычном ритме. Никто не угрожает. Было написано пять заявлений о преступлении. Как обычно полиция не внесла ведомости уголовного правонарушения в ЕРДР. Поданы жалобы на бездействие следователя. Ожидаем решения суда.

По мнению женщин, представители РГБ следят за ними. Возможно это паранойя, но одну из них запугивали несколько человек с мнимым юристом во главе в кафе «Гранат», что расположен по ул. Екатерининская угол ул. Чайковского, в котором они часто отдыхают на награбленные деньги у предпринимателей.

Мы будем следить за развитием событий.

Будьте взаимно вежливыми друг с другом, помните – вокруг вас люди.

Еще в 2015 году 24 декабря  были поданы информационные запросы в управление патрульной полиции относительно  бездеятельности полицейских и противоправных действий. Как и при ГАИ, ответа не последовало.

ОБРАЗЕЦ:

                                                            До управління патрульної поліції _________________

                                                            _____________________________________________

                                                            Булгару Олексія Борисовича

                                                            Журналіста газети «Дорожный контроль. Одесса»

                                                            Адреса редакції: 65000, м. Одеса, вул. Гімназична, 30

                                                            (підвальне приміщення), тел. 097-586-63-64

                                                            063-777-22-91

                                                           ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ

Згідно із Конституцією України, стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до Закону України «Про інформацію», Стаття 2. Основні принципи інформаційних відносин
1.Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію;

відкритість, доступність     інформації,    свобода    обміну інформацією;

……….
достовірність і повнота інформації;

Стаття 3. Державна інформаційна політика:

1.Основними напрямами державної інформаційної політики є: 

забезпечення доступу кожного до інформації; 

Стаття 5. Право на інформацію: 

1. Кожен  має  право на інформацію,  що передбачає можливість вільного одержання, 

використання, поширення, зберігання та захисту інформації,   необхідної  для  реалізації  своїх  прав,  свобод  
і законних інтересів. 

Стаття 7. Охорона права на інформацію:

1.Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім  суб'єктам  інформаційних  відносин  
рівні права і можливості доступу до інформації. 

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства  про інформацію:

Порушення законодавства України про  інформацію  тягне  за собою   дисциплінарну,   цивільно-правову,   
адміністративну   або кримінальну відповідальність згідно із законами України. 

На підставі Закону України «Про звернення громадян», Стаття 1. Звернення громадян

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян:

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

На підставі вище наведеного,

                                                                       ПРОШУ:

1. Надати нарочно письмову обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк;
2. При яких випадках (посилаючись на норми законодавства) працівник патрульної поліції має право застосовувати спеціальні заходи та засоби до правопорушника, чи обов’язково при цьому мати докази правопорушення, які нормативно-правові документи при цьому повинен скласти поліцейський?
3. Чи має право працівник патрульної поліції застосовувати сльозоточивий газ до водія, якщо водій не виходить з автомобілю та не передає водійське посвідчення у руки поліцейського?
4. Чи має право працівник патрульної поліції вимагати від водія передати поліцейському у руки водійське посвідчення (з посиланням на конкретні норми законодавства) у яких випадках?
5. Чи має право працівник патрульної поліції застосовувати до правопорушника спеціальні засоби (наручники), якщо правопорушник відмовляється давати показання або пояснення щодо себе, яка відповідальність настає за відмову давати таки показання?
6. Який час має право патрульний поліції затримувати правопорушника не маючи доказів його порушення?
7. Надати відповідь посилаючись на норми законодавства згідно ст. 3 Закону України «Про національну поліцію» з вказуванням пункту питання у запиті та його відповіддю відокремлено друг від друга.

24.12.2015                                                                                                                           Булгару О. Б.

В феврале 2016 года мы обратились в суд с исковым заявлением о признании бездеятельности противоправной.

ОБРАЗЕЦ:

                                                                   До Одеського окружного  адміністративного суду

                                                                   65090, м. Одеса  Фонтанська дорога, 14

                                                                   Позивач: Булгару Олексій Борисович

                                                                   65000, м. Одеса, вул.

                                                                   Тел. 097-586-63-64; 063-777-22-91

                                                                    Відповідач: начальник управління патрульної поліції

                                                                    у м. Одесі

                                                                    Білецький Михайло Миколайович

                                                                    Адреса роботи: 65114 м. Одеса, вул. Корольова 5

                                                                    Інші відомості невідомі   

                                                                    Третя особа: Управління патрульної поліції у м. Одесі

                                                                    65114 м. Одеса, вул. Корольова 5                                                                 

                                                                     ПОЗОВHА  ЗАЯВА

                                                    про визнання бездіяльність протиправною

Цей позов поданий на підставі ст.17 КАС України яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.3 ст.18 КАСУ справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються  і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

24.12.2015 до управління патрульної поліції у м. Одесі був направлений інформаційний запит (в додатках), щодо надання інформації про діяльність цього органу з окремих питань. Згідно з вхідним номером та підписом про отримання управління патрульної поліції у м. Одеси отримало інформаційний запит  24.12.2015 року під №1942.

Конституція України, Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до Закону України «Про інформацію»,

Стаття 2. Основні принципи інформаційних відносин 

1. Основними принципами інформаційних відносин є: 

гарантованість права на інформацію; 

відкритість, доступність     інформації,    свобода    обміну інформацією; 

достовірність і повнота інформації; 

……

Стаття 6. Гарантії права на інформацію
1. Право на інформацію забезпечується:

……..

обов'язком суб'єктів    владних    повноважень    інформувати громадськість та засоби масової інформації 
про свою  діяльність  і прийняті рішення; 

обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи  або  відповідальних  осіб  
для  забезпечення   доступу запитувачів до інформації; 

………..

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію 

1. Порушення законодавства України про  інформацію  тягне  за собою   дисциплінарну,   цивільно-правову,   
адміністративну   або кримінальну відповідальність згідно із законами України. 

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Стаття 20. Строк розгляду запитів на інформацію

1.Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

…….

4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Станом на  28.01.2016 я не отримав від управління патрульної поліції у м. Одесі повідомлення в письмовій формі про продовження строку розгляду інформаційного запиту.

Станом на  28.01.2016 я не отримав від управління патрульної поліції у м. Одесі відповіді на мій інформаційний запит від 24.12.2015 року.

Hа підставі викладеного, керуючись ст.6, 17, 18, 104, 105, 106 КАС України,

 ПРОШУ:

1. Визнати бездіяльність управління патрульної поліції у м. Одесі протиправною щодо ненадання відповіді на питання викладені у інформаційному запиті від  24.12.2015 року, який надійшов  до управління патрульної поліції у м. Одесі  24.12.2015 року.               

Додатки:

        Копія уточненої позовної заяви та доданих документів для всіх сторін по справі.

        Чек судового збору (тільки суду)

16.02.2016 р.                                                                                                               Булгару О. Б.

Суд неохотно рассматривал данное заявление. Приобщил к процессу третью сторону в лице управления патрульной полиции на стороне ответчика. И, в конце концов, отказал в удовлетворении искового заявления, мотивируя тем, что это почта виновата, что ответ не пришел. Суд не углядел тот факт, что в информационном запросе, заявитель просит предоставить ответ нарочно, что также является противоправным.

Не соглашаясь с участием патрульной полиции, средством ходатайств мы получили положение структурного подразделения департамента патрульной полиции и соответствующий приказ на создание управления патрульной полиции в г. Одесса.

Судебный сбор составил 552 гривны.

Три подобных делопроизводства заканчиваются аналогичным образом. Нарушение законов Украины суд не видит, а высокий судебный сбор не всегда дает возможность продолжать судебные разбирательства.

Деятельность Дорожного контроля. Одесса направлена на содействие и помощь гражданам. На своих примерах мы моделируем ситуацию, разъясняем, как поступать в том или ином случае. После всего обращаемся в суд и освещаем это в средствах массовой информации и сети интернет.

Будьте взаимно вежливыми с сотрудниками полиции, помните – они работают для нас.

ПДД Украины предусматривают некоторые отступления от пунктов правил для оперативных транспортных средств при выполнении ими неотложных служебных заданий (п. 3.1). Этим пунктом зачастую манипулируют патрульные полицейские, так как плохо знают ПДД. Включая проблесковые маячки синего цвета, они нарушают ПДД сознательно, а в случае вопросов граждан прикрываются понятием оперативного задания. Это стало практикой неквалифицированной полиции.

В очередной раз, наблюдая нарушение патрульным полицейским на круговом движении площади Толстого, журналист Дорожного контроля. Одесса заметил, что проблесковые маяки не были включены. Подобное нарушение повлекло бы на обычного водителя составление постановления о привлечении его к административной ответственности. Мы попытались разобраться и в случае нарушения предупредить полицейского.

Подойдя к патрульному автомобилю, стало понятно, что инспектора составляют административные материалы вследствие ДТП. Мы попросили включить проблесковый маячок, на что был дан дерзкий ответ: «Не включу, сядет аккумулятор». После звонка на 102 журналист вызвал на место событий мониторинг полиции. После 15 минут ожидания, дерзкий полицейский соизволил включить проблесковый маячок, но как говорится, нарушение состоялось, предупреждение не повлияло, значит, правонарушитель сознательно осуществлял противоправные действия.  КУоАП предусматривает при выявлении и рассмотрении дела об административном правонарушении выясняются обстоятельства правонарушения, есть ли вина, сознательно ли его осуществляют;

КУпАП, Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

Кодекс Украины об административных правонарушениях четко определяет ответственность должностных лиц;

Стаття 14. Відповідальність посадових осіб

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

НА ФОТО: Харченко Денис Николаевич, рядовой милиции, УОД №002906, нагрудный жетон 0002589

Инспектор отдавал отчет своим действиям. Даже если он по своей наивности и безграмотности не знал, что нарушает, после предупреждения он еще более 15 минут сознательно нарушал, за это также предусмотрена ответственность в КУоАП;

Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

КУоАП объясняет, что такое административное правонарушение, это обязан знать каждый полицейский, но судя из видео сюжета Харченко Денис Николаевич, удостоверение 002906, нагрудный жетон 0002589, рядовой милиции, не только не знал о нарушении, но и специально его осуществлял;

Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Правонарушитель Харченко Д. Н. сбежал с места нарушения, мониторинговая служба так и не приехали. Только лишь рекомендовали обращаться на ул. Королева, 5. Следовательно, можно сделать вывод, полицейское руководство покрывает подчиненных при любых обстоятельствах. Не каждый позволит себе обратиться на Королева, 5, если, к примеру, работа и проживание его проходит на поселке Котовского. Это следует все бросить и ехать через вест город. Кто компенсирует затраты гражданина? Налоги он платит для того, чтобы потом опять же тратить свои средства и время. Упущенный заработок ему также никто не оплатит. Понимая все это, руководство пошло на обман и дали указание не выезжать на нарушения полицейских мониторинговой службе под разным предлогом.

Мы обратились с информационным запросом в патрульную полицию:

ОБРАЗЕЦ:

                                                                       До управління патрульної поліції у м. Одесі

                                                                       Білецькому М. М.

                                                                       Булгару Олексія Борисовича

                                                                       Журналіста газети «Дорожный контроль. Одесса»

                                                                       Адреса редакції: 65000, м. Одеса, вул. Гімназична, 30

                                                                       (підвальне приміщення),

                                                                       тел. 063-777-22-91

                                                           ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ

Згідно із Конституцією України, стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до Закону України «Про інформацію», Стаття 2. Основні принципи інформаційних відносин
1.Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію;

відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;

……….
достовірність і повнота інформації;

Стаття 3. Державна інформаційна політика:

1.Основними напрямами державної інформаційної політики є: 

забезпечення доступу кожного до інформації; 

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства  про інформацію:

Порушення законодавства України про  інформацію  тягне  за собою   дисциплінарну,   
цивільно-правову,   адміністративну   або кримінальну відповідальність згідно із законами України. 

На підставі Закону України «Про звернення громадян», Стаття 1. Звернення громадян

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

• на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Стаття 20. Строк розгляду запитів на інформацію

1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

ПДР України, 1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території;

15.9. Зупинка забороняється: ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

4.10. "Круговий рух". Вимагає об'їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.

На підставі вище наведеного,

                                                                       ПРОШУ:

1. Яка відповідальність передбачена водію транспортного засобу, якщо він здійснив зупинку стоянку в зоні дії дорожнього знаку 4.10 та зупинився на внутрішньому колі кругового руху.
2. На підставі ЗУ «Про звернення громадян», ст. 19, ч. 1, абз. 3 запросити мене на засідання відповідного органу, посадової особи, що розглядатиме інформаційний запит;
3. Надати нарочно письмову обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк;

14.04.2016                                                                                                                 Булгару О. Б.

Получили ответ, в котором Билецкий М. Н. обозначил, что нарушение состоялось, что нет разницы между нарушителем, все привлекаются к ответственности вне зависимости от статуса и положения в обществе, закон для всех один. Самостоятельно подписав, что инспектор Харченко Д. Н. нарушил, и нет ему прощения. Однако посмотрим на его решение.

Также обратились с жалобой на инспекторов, ответа нет.

ОБРАЗЕЦ:

                                                                       До управління патрульної поліції у м. Одесі

                                                                       Білецькому М. М.

                                                                       Булгару Олексія Борисовича

                                                                       Журналіста газети «Дорожный контроль. Одесса»

                                                                       Адреса редакції: 65000, м. Одеса, вул. Гімназична, 30

                                                                       (підвальне приміщення),

                                                                       тел. 063-777-22-91

                                                                       СКАРГА

12 квітня 2016 року я став свідком як на площі Толстого стояв під дією дорожнього знаку 4.10 без проблискового маячка патрульний автомобіль поліції державний номер 1779, БЛАГО 0416.

Згідно ПДР України, 1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території;

15.9. Зупинка забороняється: ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

4.10. "Круговий рух". Вимагає об'їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.

3.1. Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Я підійшов до водія патрульного автомобілю, побачив, що він складає матеріали ДТП. Не намагаючись помішати, я запропонував увімкнути проблискові маячки та далі складати матеріали. На що відчув грубу відповідь, що в автомобіля сіл акумулятор та він не увімкне маячки. Службове посвідчення 002906, рядовий міліції, Харченко Денис Миколайович, нагрудний знак 0002589. Після чого я зателефонував за телефоном 102 для виклику патрулю поліції. Оператору заявив, що буду писати заяву про порушення ПДР та запросив викликати на місце поліцію. Через деякий час патрульний автомобіль уїхав та патрулю поліції так і не було. Більш ніж дві години я чекав на поліцію на площі Толстого, поліція не прибула. Десь о 21:35 мені зателефонував інспектор моніторингової служби Мавров Дмитро Володимирович та заявив, що ніхто не приїде так як усі зайняті і сказав, що є лише одне рішення, це їхати на вул. Корольова, 5. Тобто, роблю висновок, що до поліції звертатись не є доцільним у момент правопорушення. На місці подій, де можуть бути предмети правопорушення ніхто не приїде. Лише потрібно їхати до управління. Того дня ніхто не приїхав, правопорушення не зафіксовано.

Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

На підставі вище наведеного, Конституції України, ЗУ «Про звернення громадян»,

                                                                       ПРОШУ:

• Притягнути до адміністративної та дисциплінарної відповідальності на підставі порушення ПДР працівників патрульної поліції Харченко Дениса Миколайовича та його напарника;
• Притягнути до адміністративної та дисциплінарної відповідальності Маврова Дмитра Володимировича за відмову у реагуванні на звернення громадянина у порушення ЗУ «Про національну поліцію»;
• На підставі ЗУ «Про звернення громадян», ст. 19, ч. 1, абз. 3 запросити мене на засідання відповідного органу, посадової особи, що розглядатиме інформаційний запит;
• Надати нарочно письмову обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк;

14.04.2016                                                                                                               Булгару О. Б.

Далее мы будем следить за развитием событий, и освещать рассмотрение жалобы и привлечение инспекторов полиции. Мы будем обращаться в судебные инстанции и органы прокуратуры, как на инспекторов, так и на руководство, в случае если их не привлекут к ответственности.

Будьте взаимно вежливыми с сотрудниками полиции, помните – они работают для нас.

Мы писали, что от безграмотности и халатного отношения к своим обязанностям, полицейские превышают полномочия. «Строчат» постановления «налево и направо», не вдумываются в законность своих действий. Четко замечается «рука руководства», причем явно не украинского предназначения. Американизм в действиях полицейских аж тхнет. Но Киевские власти не пытаются придать особого значения обучению полицейских, их не интересуют грамотные специалисты, которые могут задавать правильные вопросы, ответы на которые не стоит знать. Им нужно «стадо», как это было проделано в Грузии. Но даже в Грузии реформа длилась полтора года, не два месяца как в Украине.

И вот эти неквалифицированные полицейские, которые согласно Конституции Украины обязаны знать и действовать в рамках действующего законодательства, создают свою ошибочную тенденцию правопорядка, в котором нет послушных граждан. Есть гипотетические нарушители, вину которых надо найти. Есть бабушки и дедушки, которых надо перевести через улицу. Есть молодежь, с которой надо сфотографироваться, так как форма всем к лицу. Этим знаниям обучают полицейских, да еще одно, самое главное, что вбивают в их пустые головы: «Все, кто не согласен с действиями полицейских, является провокатором, а, следовательно, его необходимо привлечь к ответственности любыми законными и незаконными способами».

Итак, очередной ошибкой было вынесение постановления на гражданина, который вообще не находился в автомобиле при появлении полицейских. Дабы упростить связь с клиентами, представитель Дорожного контроля, Каникаев Юрий Олегович, возит под стеклом визитку с телефонами. Ему позвонил неизвестный, когда он находился в здании апелляционного суда и сообщил, что автомобиль, где указаны его телефоны, мешает проезду автомобиля. Он прибыл на место и в отношении его вынесли постановление об административном правонарушении. Он объяснял полицейским, что не он управлял транспортным средством до остановки. На вопрос кто управлял, отвечал по статье 63 Конституции Украины. Полицейский Иванов Максим Петрович запугивал вызовом эвакуатора, его коллеги грозили ответственностью уголовной. Однако, после вынесения постановления получили иск в суд.

ОБРАЗЕЦ ИСКОВОГО ЗАЯВЛЕНИЯ:

                                                                        До Київського районного суду м. Одеси

                                                                        м. Одеса, вул. Варненська, 3-«б»

                                 Позивач:                      Канікаєв Юрій Олегович

                                                                        Адреса: _______________________________

                                                                       тел.:      (063) 735-3800    (050) 333-9695

                                                                       (048) 735-3800    (097) 644-3320

                                  Посадова особа

                                   (Відповідач):             Інспектор ПС, 2 батальона 2 роти,

                                                                        рядовий поліції,

                                                                        Іванов Максим Петрович

                                                                        Адреса проживання: невідома

                                                                        Мобільний телефон: 097-899-3044

                                                                        Адреса роботи (служби):

                                                                        Головне управління національної поліції в

                                                                        Одеській області

                                                                        65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12

                                                                        тел.       (048) 779-4061

                                                                        факс:    (048) 779-4961

                                                                        Інші засоби зв'язку: невідомі.

                                                     АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

                       про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

                                                   та закриття провадження по справі

Факти та обставини справи:

21.01.2016 року, я приїхав до Апеляційного суду Одеської області.

Автомобілем, на якому я приїхав (як пасажир) керувала особа, відомості про яку я не бажаю відкривати ані перед поліцією, ані перед судом, оскільки ця особа входить до кола осіб, яких вказано у ст. 63 Конституції України.

Перебуваючи з цією особою у приміщенні суду, я отримав телефонний виклик з номеру 097-899-3044, абонент якого (за моїм припущенням) – інспектор поліції Іванов М.П. (який є відповідачем в справі), повідомив мені про те, що автомобіль, на якому розміщений мій номер телефону, за його думкою, невірно припаркований і мені треба його прибрати.

Дійсно, на лобовому склі цього автомобілю – Опель Астра (д/н ВН _________ _____) розміщена рекламна інформація, з метою пошуку клієнтів, для моєї підприємницької діяльності, яку мені дозволив розмістити власник автомобілю. На цій інформації вказані мої ПІБ, телефони, сфера діяльності та інша інформація, що може бути корисною особам, що зацікавлені у наданні мною послуг.

Я офіційно здійснюю підприємницьку діяльність, як засновник юридичної особи та сплачую податки і збори по своїй діяльності в бюджет нашої країни.

Звертаю увагу суду на тому, що автомобіль мені не належіть, а належіть іншій особі, яка має право і можливість їм керувати, оскільки має посвідчення водія відповідної категорії, це моя мати – Канікаєва Світлана Юріївна.

Окрім цього, автомобілем періодично керує _____________________________, що є моєю дружиною, _____________________________________ – мій батько,

Автомобілем також має можливість керувати _________________ (дів.пр. ________________________) Ольга Олегівна – моя сестра та її чоловік – _________________________________, а також ______________________________________.

Також є і інші особи, які допущені власником автомобіля до керування ним.

Я взяв у особи, яка керувала автомобілем, під час нашого приїзду до Апеляційного суду і свідоцтво про реєстрацію і вийшов до автомобілю. Моє посвідчення водія було у мене з собою.

Біля автомобілю чекали декілька поліцейських, які не представившись почали у мене вимагати документи на автомобіль, моє посвідчення водія і страховий поліс, який зберігається в автомобілі.

Я дуже здивувався тим, що у мене, як у пішохода, вимагають документи водія і почав розповідати, що я не паркував автомобіль, але можу його прибрати, якщо так захочуть інспектори.

На це, один з поліцейських в грубій формі почав мене шантажувати про те, що якщо я не забезпечу явку особи, що припаркувала автомобіль, то він буде евакуйований на штрафний майданчик, не зважаючи не те, що є особа, яка може його переставити іншим чином.

Я був вимушений надати свої документи, під впливом омани, погроз та шантажу.

Всі вищевказані дії були зроблені не Відповідачем, а іншим поліцейським.

Я подав клопотання до інспектора, який вже почав складати постанову, переписуючи мої відомості з документів до неї, про:

Перенесення розгляду справи, адже мені потрібно було ознайомитись с доказами. Він відповів, що доказів немає, але він зможе їх дістати пізніше.

Перенесення розгляду справи, адже мені потрібна допомога адвоката. Це клопотання було просто проігнороване.

Складання протоколу, з метою розгляду його іншою особою, адже мені потрібен час на пошук доказів та свідків. Це також було проігноровано.

Я заперечував проти того, що я скоїв правопорушення і вказував, що особою, що прапаркувала актомобіль є інша особа, я наполягав на оформленні адміністративного матеріалу, збиранні додаткових доказів, перенесенні розгляду справи, але інспектор лише надав мені на підпис заповнену постанову і роз’яснив, що я можу її оскаржити до суду, протягом 14 (чотирнадцяти!) днів.

Вважаю, що Відповідач навмисно намагався ввести мене в оману, що б я пропустив строки оскарження постанови, але я, скориставшись правовою допомогою, дізнався, що у мене лише 10 (десять) днів і встиг підготувати цей позов.

Відповідачем було складено постанову серії ПС2№803707 від 21.01.2016 року, яким протиправно на мене накладено стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 255 гривень за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Окрім іншого, Відповідач не проводив ніяких вимірювань, з застосуванням вимірювальної техніки (лінійка або рулетка), тому незрозумілим є висновок про те, що відстань від автомобілю до виїзду з прилеглої території менша ніж 10 метрів.

Інспектором не здійснювалось навіть фотографування автотранспорту, або відеофіксації.

Мені необхідна була правова допомога, при розгляді справи, але Відповідач мені навіть не роз’яснив моїх прав і положень статей 307, 308, 268, 287-289 КУпАП, хоча такий обов’язок вказаний в самій постанові. Про це мною було вказано власноручно в постанові.

Вищевказані протиправні дії Відповідача вимусили мене звернутись до суду, з метою їх оскарження.

Щодо права:

ч. 1 ст. 8 КУпАП встановлено: «Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення».

Поліцейським було проігноровано той факт, що я не вчиняв правопорушень, а якщо хтось його і вчинив, то він повинен був встановити хто саме, а не притягувати до відповідальності будь кого, хто має документи.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, необхідною умовою (необхідним елементом складу) правопорушення є вина.

Хочу звернути увагу суду на таки висновки Конституційного суду України, що зроблені ним у Рішенні №23-рп/2010  від 22.12.2010 року:

«4. Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

4.1. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України)

4.2. Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248).

 Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. У контексті питання, що розглядається, Конституційний Суд України враховує положення статей 9, 33, 248, 268 Кодексу. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення(проступку). Статтею 268 Кодексу встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати:

чи було вчинено адміністративне правопорушення,

чи винна дана особа в його вчиненні,

чи підлягає вона адміністративній відповідальності,

а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу. Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.»

В рішенні Конституційного суду України №8-рп/98 від 9 червня 1998 року, Конституційний суд висловив наступні висновки:

«Незважаючи на відмінності за формою, рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання. Це випливає з частини третьої статті 124 Конституції України, відповідно до якої судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, а також з частини п'ятої цієї статті, згідно з якою всі судові рішення, незалежно від їх конкретних форм, що ухвалюються судами іменем України, є обов'язковими до виконання на всій території України.

ч. 1 статті 122 КУпАП встановлюється:

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Примітка до ст. 122 КУпАП вказує: Суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмежень швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки і стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху.

Відповідачем було вказано, що я нібито порушив правила зупинки-стоянки, встановлені п. 15.9 ПДР.

Системний аналіз наведених правил дозволяє дійти висновку про те, що правопорушення є закінченим з моменту зупинки транспортного засобу, яким керує водій.

Примітка направлена на те, що б вказати, що правопорушником є той водій, що зупинив транспортний засіб з порушенням правил зупинки.

Хочу також навести відповідні пункти (норми) Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року (надалі за текстом – Інструкція):

п. 4 розд ІІІ Інструкції: «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП».

Відповідач проігнорував таки мої права, а саме: право на правову допомогу, право на дачу пояснень, право на ознайомлення з доказами (неможливо ознайомитись з тим, чого не існує), подавати докази, заявляти клопотання.

п. 5 розд ІІІ Інструкції встановлює, Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1)  чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2)  чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4)  чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5)  чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно п. 9  розд. ІІІ Інструкції, Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Хочу звернути увагу суду, що:

1. Відповідач не оголосив своїх даних;
2. Відповідач не оголосив хто саме притягається до відповідальності;
3. Відповідач не оголосив яка саме справа підлягає розгляду;
4. Відповідач не роз’яснював мені мої права та обов'язки;
5. Відповідач не заслуховував моїх пояснень та не задавав будь-яких питань;
6. Відповідач проігнорував мої клопотання щодо перенесення розгляду справи та моїх зауважень про те, що мені потрібна юридична допомога. Він не повідомив мені чи задовольняє він їх, чи відхиляє.
7. Відповідач проігнорував мої клопотання щодо необхідності збирання додаткових доказів, що зможуть довести відсутність моєї вини у правопорушенні та довести вину (в разі її наявності) іншої особи. Він пояснив мені, що в разі необхідності він витребує додаткові докази, але це буде після винесення постанови.

За п. 10 розд. ІІІ Інструкції, Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Абз 2 п. 13 розділу ІІІ Інструкції: "Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні»

Ніяких доказів в справі про адміністративне правопорушення не було, отже неможливою була і їх оцінка згідно закону та правосвідомості.

Ніяким законом України не встановлено можливість притягнення особи до відповідальності без її вини. Більш того, якщо б і було таке встановлено, то це було б неконституційним.

Згідно п. 1 розд. ІV Інструкції, Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Але ж ніякого розгляду не було. Це був фарс, що полягав у фактичному переписуванню відомостей із моїх документів до постанови про притягнення мене до відповідальності.

Відповідно до п. 2 розд. ІV Інструкції: Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Але ж оскаржувана постанова таким вимогам не відповідає.

У порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП в ній не зазначено обов’язкового реквізиту – «технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис».

Хоча в наведеній ч. 3 ст. 283 КУпАП вказано: «Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про… технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис»

Законодавець не просто так застосував саме імперативний припис, в формі слова «повинна», на відміну від оборотів, що вказують про диспозитивність норми закону  – «може», «за наявності» тощо.

Згідно п. 4 розд. ІV Інструкції: «Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП»

Якщо б Відповідач, скориставшись технічними вимірювальними засобами помирив відстань від автомобілю, який був припаркований, до виїзду, він би дійшов обґрунтованого висновку про те, що у діях особи, яка поставила автомобіль на цьому місті, відсутній навіть склад адміністративного правопорушення, адже автомобіль був припаркований на відстані більшій ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території.

Як я зазначив вище, всі мої клопотання просто ігнорувалися без роз’яснення чи задоволені вони, чи відхилені.

У порушення абз. п. 5 розд. ІV Інструкції, Постанову не було оголошено, а лише було мені вручено.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»: «учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів».

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року: «водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі».

Відповідно до п. 2.14 Правил дорожнього руху водій має право: «керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі дорогами, вулицями чи іншими місцями, де їх рух не заборонено, в установленому порядку відповідно до вимог цих Правил; знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду».

Отже, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності, у Відповідача повинні були б бути докази, що беззаперечно доводять наступні факти:

1. Факт вчинення правопорушення;
2. Вину особи, що вчинила таке правопорушення у такому вчиненні;

Також, Відповідач повинен був:

1. Діяти виключно у відповідності до Конституції України, Законів України, керуватися такими нормативно-правовими актами як ЗУ «Про дорожній рух», КУпАП, Інструкція у суворому їх дотриманні та повазі до прав і свобод особи, що підозрюється та притягається до адміністративної відповідальності;
2. Чітко і зрозуміло роз’яснювати права і обов'язки особі, що притягається до адміністративної відповідальності;
3. Розглядати всі обґрунтовані клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності;
4. Сприяти всебічному встановленню істини і збиранню доказів;
5. Не виносити постанову за відсутності доказів, що передбачені ст. 251 КУпАП.

Щодо судового збору:

У відповідності до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08.07.2011р. «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011р.

Цим Законом (ст. ст. 3,5) особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

При цьому, Закон України «Про судовий збір» не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає КМУ протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд ВРУ законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону (п.1 ч.3 ст. 10 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, питання щодо звільнення від сплати судового збору врегульовуються не тільки ст.5 Закону України «Про судовий збір», яка не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, а й іншими законами України.

Так, ч.4 ст. 288 КУпАП, норми якої є спеціальними порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір», встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

Аналогічні висновки були неодноразово підтверджені судовими колегіями апеляційних інстанції, у тому числі Одеськім Апеляційним адміністративним судом (з повним текстом ухвал можна ознайомитись в Єдиному реєстрі судових рішень України за посиланнями: http://reyestr.court.gov.ua/Review/53970929 та http://reyestr.court.gov.ua/Review/43823662)

Такі ж саме висновки висловлені в Постанові Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 № 2 (у довідці, що є додатком до Постанови).

З наведених причин мною не сплачено судовий збір за подання позову

З огляду на вищенаведене та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.  55 Конституції України, ст. 251, 268, 288 КУпАП,-

ПРОШУ:

1. Визнати незаконною і скасувати Постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 № 803707 від 21.01.2016 року.
2. Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення Канікаєва Ю.О. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Також, вважаю за необхідне довести до відома суду, що маю намір доводити свою невинуватість і неправомірність дій Інспектора, шляхом:

1. Подачі клопотання про обов’язкову явку інспектора, оскільки вважаю за необхідне задати йому питання в судовому засіданні;
2. Подати клопотання, яким буду просити суд витребувати у Відповідача всі наявні у нього докази, стосовно правопорушення, у тому числі повний запис розмови з нагрудного відеореєстратора;
3. Також, прошу суд, протягом розгляду справи, в разі виявлення на те підстав, винесення окремої ухвали, якою можна буде довести до відома поліції про неможливість притягнення до адміністративної відповідальності громадян, без наявності беззаперечних доказів (аудіо- відео- зйомки, показань свідків, письмових доказів, пояснень осіб тощо), що беззаперечно доводять вину громадянина у скоєнні правопорушення, лише на підставі особистого переконання інспектора поліції у цьому, оскільки вказані порушення носять системний характер.

ДОДАТКИ:

1. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ПС1 № 922322 від 21.01.2016
2. Копія скарги для надіслання іншому учаснику справи, з додатками.                                                                 

«29» січня 2016 року                                                                                                                Ю.О. Канікаєв

И результата, постановление отменено. Следовательно, далее мы будем обращаться в прокуратуру. Там их будут прикрывать. Но это не первое наше заявление и как вести борьбу в правовом поле мы знаем.

Мы будем далее освещать беспредел и бестолковость патрульной полиции.

Будьте взаимно вежливыми с сотрудниками полиции, помните – они работают для нас.

Наглядный пример провели журналисты Дорожного контроля. Одесса, как может предприниматель подать для оформления разрешительных документов на торговлю в Единое окно. Нарушая законодательство, городские власти установили определенный порядок, который им удобен, для принятия документов. Таким образом, чиновники ставят предпринимателя в рамки, которые подходят чинушам и не очень подходят предпринимателю. Установили очередь, которая регистрируется заранее и если предприниматель опоздает, то опять должен будет занимать очередь. Опять должен будет, прервав свой дневной план посетить Единую систему подачи документов. Закон Украины «Об обращении граждан» вообще о данном режиме умалчивает.

Мы столкнулись с представителем такого управления, которая вводя в заблуждение попыталась отправить журналиста ожидать новую очередь более чем на два часа, хотя сама жевала, себя любимую не ограничивая в ублажении своих потребностей. Журналист опоздал на 20 минут назначенного времени, однако на его посещение было выделено 40 минут. Возомнив из себя большого начальника, Тирновенко Диана Леонидовна попыталась указать какой будет график приема. Мы не согласились с ней и после написания жалобы в книге жалоб и предложений, а еще позже жалобу на имя начальника управления.

ТИРНОВЕНКО ДИАНА ЛЕОНИДОВНА, заместитель начальника управления.

ЧУДО ОХРАННИК. ЗАПРЕЩАЛ ВИДЕО ФИКСИРОВАТЬ

Документы приняли, заняло все менее 20 минут. А урок Тирновенко Д. Л. получила отменный. Следующее наше посещение несостоявшийся «начальник» сидела тише воды, ниже травы.

Это был первый этап оформления документов, мы будем продолжать оформление документов и освещать данную процедуру.

Будьте взаимно вежливыми с государственными служащими, помните – они работают для нас.